Передмова
Окрім Греції, іншою країною Європи, що має усі шанси обрати на високі державні посади членів партії, що виступає проти заходів жорсткої економії, є Іспанія. Майже 30% іспанців підтримують Podemos (“Ми можемо”), десятки тисяч збираються на мітинги, організовані партією. Є декілька факторів, які дозволили Podemos досягти такого успіху. По-перше, це дискурс партисипації, “нового способу творити політику” 1. По-друге, це критика заходів жорсткої економії, проблема, що бентежить усю Європу. По-третє, це бекграунд руху 15М, масового протестного руху, що мобілізовував людей через економічну кризу в країні. Крім цього, запорукою успіху стало те, що лідери і творці Podemos спромоглися пробитися у мейнстримні медіа – телебачення та радіо. Хоча партія не називає себе лівою, левова доля її членів мають тривалий досвід участі у лівому русі.
Основою програми партії є вимоги на кшталт чесних заробітних плат, соціальних виплат, пенсій, контролю банків та роботодавців, також підняті питання доступу до таких суспільних благ, як медицина, освіта, житло, комунальні послуги та інформація. Особливу увагу приділено таким пригнобленим групам, як інваліди, ЛГБТ та іммігранти.
Цими днями партійні сайти та сторінки у соціальних мережах майорять постерами “Podemos ganar Madrid”, “Podemos ganar Andalucia” (“Ми можемо перемогти в Мадриді”, “Ми можемо перемогти в Андалусії”). Партія готується до муніципальних та регіональних виборів, що відбудуться наступного травня. Ці вибори стануть лакмусовим папірцем здатності організації рухатись до найвищих державних посад, повторивши досвід СІРІЗА.
Як для багатьох іспанців, так і для численних активістів поза Іспанією, що слідкують за долею Podemos, основним джерелом інформації є провідні ЗМІ, що репрезентують лише керівництво партії, яке намагається представити її бездоганною для широкого загалу. Тому для того, щоб зрозуміти, чим живе партія, які є проблеми та суперечності стають на її шляху, ми вирішили поговорити із Хаймі Пастором, членом Podemos та редактором Viento Sur, лівого академічного журналу.
Про міжнародні зв’язки Подемос
Альона Ляшева: Ти один із основних організаторів ініціативи Por el cambio en Grecia (За зміни в Греції). Ця ініціатива була сформована для того, щоб підтримати товаришів у Греції впродовж останніх парламентських виборів. Можеш розказати нам більше про цю ініціативу?
Хаймі Пастор: Ідея створити таку ініціативу та опублікувати маніфест “Із народом Греції, за зміни в Європі” виникла, тому що ми розуміємо, що майбутнє Podemos міцно пов’язане із майбутнім СІРІЗА. Взаємозалежність всередині Європейського Союзу та всередині єврозони є дуже сильною, тому єдиний шанс змінити Європу – це розширити боротьбу проти заходів жорсткої економії. Для наших країн ця тема стала темою, навколо якої лівим силам вдалося об’єднати людей. І тепер успіх СІРІЗА великою мірою залежить від політичної ситуації та солідарності лівих у цих країнах. Тому цей маніфест – це не маніфест на підтримку СІРІЗА, це маніфест підтримки тих греків, які також хочуть змінити Європу. Ця ініціатива – це спроба відбудувати новий інтернаціоналізм проти Тройки 2, проти німецької еліти.
А.Л.: Що можеш сказати щодо інших країн та політичних сил, які могли б приєднатись до цього інтернаціонального руху?
Х.П.: Раніше наш погляд завжди був спрямований у бік Франції. Але наразі можна спостерігати, як підтримка лівих там спадає, а праві партії стають сильнішими. Можна сказати, що такі країни, як Португалія, Італія мають великий протестний потенціал, як і німецькі профспілки. Але окрім них – небагато. У нас немає сильного оптимізму щодо цього. Проте важливо розуміти, що зрушення в Іспанії, яка значно більша та впливовіша в європейському середовищі за Грецію, можуть стати великим кроком вперед, адже у випадку приходу до влади сили, що виступатиме проти заходів жорсткої економії, загальна ситуація в регіоні зміниться з більшою вірогідністю.
Крім цього, існують ідеї розбудовувати певний європейських рух, що матиме іншого “ворога”, іншу нагальну проблему, ніж заходи жорсткої економії, наприклад ТТІП (Трансантлантичне торгове і інвестиційне партнерство), це могло б об’єднати людей із країн як Західної, так і Східної Європи.
Про структуру Podemos
А.Л.: Живучи в Мадриді, я бачу, що Podemos представлений у міському просторі менше, ніж анархістський рух, наприклад, рідко можна побачити фіолетово-блакитний постер на вулицях міста. Однак в той же час, Podemos просто увірвався у мій віртуальний світ, сторінки у фейсбуці, канали ютуб. Це лише мій досвід, чи це те, як ця партія працює?
Х.П.: Так, ти права, Podemos можна назвати віртуальною партією, що змогла стати електоральною. Віртуальна, тому що базується на circulos (кола), об’єднаннях активістів. Вони створені як віртуальні об’єднання якогось регіону, через он-лайн комунікації відбуваються дискусії та прийняття рішень, наприклад, члени можуть обрати кандидата, який представлятиме їх на місцевих виборах. Будь-хто може приєднатись до такої спільноти, навіть люди без іспанського паспорту.
Але віртуальні інструменти, будучи дуже прогресивним знаряддям, на мою думку, мають багато обмежень у сучасній ситуації. Як показує наш досвід, їх недостатньо для демократичних дебатів та партисипації, тому важливо зробити circulos не лише віртуальними. Як показує досвід руху 15М, нам потрібен гібрид віртуальної та реальної політики. Спілкування та вироблення позицій щодо важливих питань громад може і має відбуватись як в Інтеренеті, так і на площах, на асамблеях.
А.Л.: Що ти можеш сказати про лідерів Podemos? А також відносини між ними та соціальними рухами, звичайними членами?
Х.П.: Немає чого приховувати, Podemos – це партія із сильними лідерами. Особи, що створили партію, є вихідцями із Об’єднаних лівих 3, альтерглобалістського руху, також із Антикапіталістичних лівих 4 та інших марксистських груп. Основною їхньою проблемою є те, що керівництво хоче підтримувати доволі простий зрозумілий дискурс, власне популістський дискурс, для того, щоб отримати якомога більше голосів. Але цього достатньо, можливо, лише для того, щоб виграти вибори, а що далі?
Та важливо мати на увазі, що розвиток Podemos відбувається досі. І я сподіваюсь, що ця еволюція йде у сторону більш плюралістичної партії. Наразі щодо цього йдуть дебати. Багато членів Podemos намагається створити програму змін, працюють над новою конституцією Іспанії, новою моделлю відносин із Каталонією, стратегією вирішення проблеми із зовнішнім боргом.
Як бачимо для Podemos зараз наріжним питанням є залучення більшої кількості активістів, які б займалися такими важливими темами, залучення людей із “духом 15 Травня”. Це дасть партії можливість відійти від моделі організації, що базується на невеликій групі лідерів та розвинути партію активістів із плюралістичним керівництвом, із сильними соціал-демократичними вимогами не лише на національному, але й на інтернаціональному рівні. Я не закликаю до соціал-демократії, тим паче в умовах кризи вона не можлива, але це те найменше, чого ми наразі можемо вимагати.
Про вибори
А.Л.: Що ти можеш сказати про географічний розподіл підтримки Podemos?
Х.П.: Мадрид є центром усього руху, в якому багато активістів, бекграунд 15М; через це вибори в Мадриді будуть дуже гарячими. Крім цього, в Андалусії, найбільшому регіоні країни, підтримка також є сильною 5. Ситуація у Каталонії та в Країні Басків є доволі специфічною, праві сили там більше представлені. І я маю на увазі праві сили всередині Podemos, це люди, що раніше буди прихильниками Народної партії. У кожній спільноті люди доволі гетерогенні. Але в Мадриді Podemos переважно ліва.
А.Л.: Які люди в основному підтримують Podemos? Я маю на увазі вік, клас, політичні уподобання?
Х.П.: Як показують дослідження, частіше – це люди, які ідентифікують себе як представників середнього класу, але питання у тому, що таке середній клас у країні, яка знаходиться у глибокій кризі? Це люди із культурним капіталом. Люди 25-50 років, радше міські жителі. Нічого дивного загалом.
Політично – в основному це люди, що раніше голосували за соціал-демократів та Об’єднаних лівих, але звичайно ж є і люди, що були прихильниками Народної партії, правоцентристської партії, Союзу прогресу та демократії та ліберальної партії.
А.Л.: Усі, хто слідкують за Подемос, могли помітити, що вона дещо опустилась у рейтингах за останні місяці. Це пов’язано із Ciudadanos (Громадяни) 6?
Х.П.: Ciudadanos стає політичним актором, що змагається із Народною партією, тому більшість їхніх прихильників – це колишній електорат НП, меншою мірою Ciudadanos змагається також і з Подемос за голоси правоцентристів, але правоцентристи, на щастя, не є більшістю нашого руху.
А.Л.: Які прогнози можеш зробити для майбутнього Подемос?
Х.П.: Наше майбутнє – дуже непевне. Наразі ми знаходимось у дуже суперечливій ситуації, тому що бачимо, що велика кількість активістів партії фокусується на електоральній перспективі, вони чекають на результати наступних виборів. Як на мене, це величезна проблема, тому що результати електорального успіху є доволі обмеженими. Ми це зараз спостерігаємо у Греції.
Але в той же час майбутнє тієї історії, яку я зараз тобі розповідаю, багато в чому насправді залежить від наступних локальних та регіональних виборів. Кандидат(к)и, які мають усі шанси перемогти в Мадриді та Каталонії, можуть змінити курс Podemos: від моделі партії, яку ми маємо зараз, – віртуальної партії із сильними лідерами – до активістської партії із плюралістичним керівництвом.
