• За науковий соціалізм: відповідь Денису Горбачу

    За науковий соціалізм: відповідь Денису Горбачу

    • Слайдер
    • 28/07/2015

    [:uk]Питання про характер і напрям розвитку українського капіталізму — це важливе питання для щонайсерйознішого дослідження і дискусії серед українських нових лівих. Від відповіді на це питання напряму залежить і наша стратегія, і наш вибір щодо того, на які класи ми маємо спиратися. Ця дискусія мала б і структурувати лівий рух — так само, як питання, чи може російське суспільство оминути капіталізм, було найважливішим питанням для розмежування російських революціонерів ХІХ століття на народників і марксистів. Цей випуск «Спільного» аж ніяк не закриває це питання, а, по суті, лише починає дискусію, яка мусить тривати далі й виходити на новий дослідницький рівень.

    Далее
  • ПРО РОСІЮ ЯК ЗАГРОЗУ КАПІТАЛІСТИЧНІЙ СВІТОСИСТЕМІ або  ЧОМУ ПУТІН МОЖЕ ПОВТОРИТИ ДОЛЮ ХУСЕЙНА?

    ПРО РОСІЮ ЯК ЗАГРОЗУ КАПІТАЛІСТИЧНІЙ СВІТОСИСТЕМІ або ЧОМУ ПУТІН МОЖЕ ПОВТОРИТИ ДОЛЮ ХУСЕЙНА?

    • Левые и политика
    • 22/01/2015

    Далее
  • АНТИЛІБЕРАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1968 РОКУ. ПОГЛЯД ВАЛЛЕРСТАЙНА

    АНТИЛІБЕРАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1968 РОКУ. ПОГЛЯД ВАЛЛЕРСТАЙНА

    • Слайдер
    • 19/03/2014

    У своїх численних творах соціолог Іммануїл Валлерстайн представив спрощену до примітивізму модель аналізу лібералізму як ідеології та його історії. У цій статті ми спробуємо розібратися в сутності його теорії історичного розвитку ліберальної інтелектуальної доктрини, а також проаналізувати проблему антисистемного протесту в ХХ ст. Важко не погодитися з думкою, що лібералізм виник як породження світогляду нової «сучасності», появу якого дослідник схильний пов’язувати з епохою Французької революції. Саме тоді народ уперше переконався на власні очі, що сувереном у державі може бути він сам, а політичні зміни, спрямовані на благо країни, є нормою. Ліберальна ідеологія, яка швидко сформувалася на тлі карколомних історичних подій, хутко підхопила егалітарні гасла розриву зі «старим режимом» та ліквідації «незаконних привілеїв». Проте така приваблива для багатьох позиція невдовзі після виникнення була змушена вступити у конфронтацію з реакційниим консерватизмом, що прагнув повернення до «не надто» справедливих порядків минулого та обмеження масштабу соціальних і політичних змін у майбутньому. Невдовзі компанію двом інтелектуальним доктринам склав також радикальний соціалізм, який не приймав закостенілості консерваторів та лицемірства лібералів і виступав за пришвидшення соціальних змін. Таким чином, інституційне оформлення всіх трьох ідеологій, а також пік їхньої боротьби за гегемонію у капіталістичній світ-системі припали на буремні події 1848—1849 років.

    Далее
  • МИФЫ ИСТОРИЧЕСКОГО КАПИТАЛИЗМА

    МИФЫ ИСТОРИЧЕСКОГО КАПИТАЛИЗМА

    • Статьи
    • 10/11/2010

    Сергей СОЛОВЬЕВ

    Рецензия на Валлерстайн Н. Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 176 с.

    Очередная книга Валлерстайна, изданная на русском языке, выстроена в соответствии с очень верной для представления идей практически любого автора-теоретика логикой: обширное предисловие и два эссе, очерчивающие основные контуры теории. Правда, высказанные в них идеи уже должны быть хорошо известны интересующемуся читателю: не считая этой, в России издано 5 книг Валлерстайна, в том числе его теоретическое введение в миросистемный анализ[1]. Но в эссе «Исторический капитализм» цель поставлена так: анализ капитализма «как исторической системы на протяжении всей его истории и в конкретной уникальной реальности <...> как она выражается в экономической, политической и культурно-идеологической сферах» (с.74-75). Второй текст — «Капиталистическая цивилизация», дополняет первый и представляет собой «подведение баланса» под достижениями капитализма на сегодняшний день и прогноз его заката. Согласно миросистемному анализу, главный недостаток общественных наук — это искусственное разделение жизни человеческого общества на якобы изолированные «сферы». Установка на целостность, игнорирование междисцилинарных границ составляет одну из самых сильных и привлекательных сторон миросистемного анализа.

    Как известно, основная идея миросистемного анализа заключается в следующем: если взаимовлияние стран друг на друга так сильно отражается на их развитии, то верно ли принимать отдельные страны за субъекты исторического процесса? В качестве субъекта исторического процесса Валлерстайн берет «миросистему» («миро-системы» или «мир-системы» — в зависимости от перевода) —

    «некое территориально-временное пространство, которое охватывает многие политические и культурные единицы, но в то же время является единым организмом, вся деятельность которого подчинена единым системным правилам»[2].

    Или проще: «Миросистема» — географическая зона, объединенная общим разделением труда[3]. Развитие «миросистемы» по своим собственным законам и определяет исторический процесс, является источником изменений внутри отдельных стран — вопреки тому, что принято считать в традиционных истории и социологии.

    Капиталистическая система, возникла, согласно Валлерстайну, в XVI веке. Но зато эта «миросистема» стала первой так называемой «мироэкономикой» — «миросистемой», не связанной единой политической структурой, — которой была суждена по-настоящему долгая жизнь. А еще она оказалась первой «миросистемой», которой удалось охватить весь земной шар и стать по-настоящему всемирной.

    Итак, в чем же особенности миросистемы исторического капитализма?

    Далее
  • СТРУКТУРНІ КРИЗИ

    СТРУКТУРНІ КРИЗИ

    • Статьи
    • 13/09/2010

    Іммануїл ВАЛЛЕРСТАЙН

    Термін «криза» відігравав у 1970-х роках центральну роль у політичних дискусіях у багатьох країнах, хоча варіанти його визначення коливалися в широких рамках. До кінця століття йому на зміну прийшов інший, більш оптимістичний, термін – «глобалізація». Однак з 2008 року тон дискусій знову стає похмурим, а поняття «криза» знову спливає на поверхню; щоправда, користуються ним як ніколи вільно. На передній план знову вийшли питання про те, як дати визначення кризі і як пояснити її походження.

    Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років і  цикл гегемонії, і загальний економічний цикл сучасної світ-системи вступили у фазу спаду. Період з 1945 по бл. 1970 р. – влучно названий французькою les trente glorieuses («Славетне тридцятиріччя» – Прим. пер.) – відзначений піком гегемонії США, що збігається з найбільшим зростанням під час фази «А» кондратьєвського циклу, яке коли-небудь знавала капіталістична світ-економіка. Спади були цілком нормальні, і не тільки в тому сенсі, що всім системам властиві циклічні ритми – їх існування пов’язане з неминучими коливаннями, – але також і в тому, яким чином функціонує капіталізм як світ-система. Тут є два ключових питання: яким чином виробники одержують прибуток, і як держави забезпечують світовий порядок, в рамках якого виробники можуть одержувати прибуток. Давайте по черзі.

    Далее
  • ПРИПУЩЕННЯ ПРО ВСЕСВІТНЮ ЛІТЕРАТУРУ

    ПРИПУЩЕННЯ ПРО ВСЕСВІТНЮ ЛІТЕРАТУРУ

    • Статьи
    • 25/08/2010

    Франко Моретті

    Моя місія – сказати це простіше, ніж я це розумію

    Арнольд Шьонберґ, «Мойсей та Аарон»

    «В наш час національна література не має великого значення: починається доба всесвітньої літератури, і слід прискорювати її настання». Це був, звісно, Ґьоте в розмові з Еккерманом в 1827 р. А ось Маркс і Енґельс, двадцять років потому, в 1848: «національна однобічність і обмеженість стають все більш і більш неможливими, і з багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна світова література». Weltliteratur: ось що Ґьоте і Маркс мають на увазі. Не «порівняльна», а всесвітня література: китайський роман, що його читав Ґьоте на час тієї розмови, або буржуазія «Маніфесту», яка «надала космополітичного характеру виробництву та споживанню в усіх країнах». Що ж, я скажу дуже просто: порівняльна література, компаративістика [1], не виправдала таких сподівань. Це була значно скромніша, західноєвропейська інтелектуальна ініціатива, що оберталась переважно довкола річки Рейн (німецькі філологи, які працювали з французькою літературою). Не більше.

    Далее