Роман Роздольський — справжній марксистський науковець
Передмова Дениса Пілаша До 50-річчя смерті Романа Роздольського (1898–1967) публікуємо некролог цьому українському вченому, який написав його однодумець і товариш за листуванням Ернест Мандель (1923–1995) — бельгійський економіст, один із провідних марксистських політекономів XX століття й теоретиків Воз’єднаного Четвертого Інтернаціоналу. Сумлінно викладаючи основні віхи життя та значення творчості нашого видатного земляка, цей текст є також і документом свого часу. Він несе відбиток атмосфери буремного 1968 року, […]
Большевистский проект субъектности
Рецензия на книгу: Хелльбек Й. Революция от первого лица: дневники сталинской эпохи. М.: Новое литературное обозрение, 2017. 424 с. Книга американского историка Йохена Хелльбека впервые была опубликована в 2006 году на английском языке в издательстве Гарвардского университета (Hellbeck 2006). Спустя более чем десять лет она появляется и на русском языке. Постсоветскому читателю профессор Хелльбек мог быть […]
Чому за соціалізму жінки мали краще сексуальне життя
Коли американці згадують про соціалізм у Східній Європі, то зазвичай їм на думку спадають обмеження пересування, гнітючі пейзажі із сірим бетоном, злиденні чоловіки та жінки, що знуджено вистоюють довгі черги до пустих магазинів, та спецслужби, які всіляко втручаються до приватного життя громадян. Хоча велика частина цього є правдою, наш усталений стереотип про життя за державного соціалізму не змалює нам справжньої цілісної історії. Деякі зможуть пригадати, що жінки Східного блоку користувалося […]
Поразка солідарності: гнів і політика у посткомуністичній Європі
Інтерв’ю з Дейвідом Остом Вперше опубліковано в: Спільне, №7, 2014: Другий світ Анастасія Рябчук: З чого почалося Ваше дослідження польського руху «Солідарність»? Дейвід Ост: Я відвідую Польщу ось уже 35 років. Вперше я поїхав туди як студент. У США я вивчав російську. Я провів якийсь час у Москві і там купив собі «учебник польского языка», щоб трошки підучити польську за посередництва російської, а також тому, що мене цікавили політичні […]
Історична політика в Україні
Стас Сергієнко Проблема залежності сучасного історіописання від політики веде свій початок від самої появи історії як окремої наукової дисципліни[1], і вирішення цього питання в рамках класових суспільств сумнівне. «Общественные науки тем отличаются от наук о природе, что они отражают в себе классовую борьбу совершенно непосредственно… Все эти Чичерины, Кавелины, Ключевские, Чупровы, Петражицкие, все они непосредственно отразили определенную классовую борьбу, происходившую […]
Спадщина Ернесто Че Гевари для латиноамериканського і світового революційного руху
Денис Пілаш До дня народження Ернесто Че Гевари розміщуємо матеріал, складений майже десятиліття тому для університетського круглого столу напередодні 50-ї річниці Кубинської революції. Студентська робота не позбавлена надмірної емоційності, та це притаманне більшості праць, присвячених латиноамериканському революціонерові: одні не приховують свого захоплення ним, інші його відверто демонізують. Це лише підтверджує, що його спадщина, яка надихала на боротьбу мільйони людей у Латинській Америці та світі, досі жива й актуальна. […]
Жилищный вопрос в Киеве и социальное неравенство: история проблемы
Семен Широчин Социальная структура общества связана не только с распределением материальных благ и возможностей, но и с многими другими аспектами человеческой жизни, казалось бы, непосредственно не связанными с социальным контекстом. Одним из таких контекстов является архитектура жилья, на которую влияет не только наличие или отсутствие частной собственности и уровень индустриализации строительства, но и социальные факторы — степень социального неравенства и степень материальной и статусной иерархизации. Жилая архитектура в полной мере отражает на себе все общественные […]
Историк Эрик Онобль: «Нельзя понимать советское государство, не понимая, какой была революция»
Интервью с Эриком Оноблем Предисловие Максима Казакова Когда западный историк пишет об Украине, это всегда вызывает у нас значительный интерес. Вооруженный современным теоретико-методологическим инструментарием, свободный от господствующей в Украине идеологии заграничный ученый из отечественного материала может сделать такие выводы, которые будут питать украинскую историографию с десяток лет. После падения «железного занавеса» этим веяниям с Запада продолжают препятствовать языковой барьер и суровость тамошнего копирайта. […]
«Блудний син» Української революції? Юрій Коцюбинський в історії та пам’яті
Максим Мазипчук Передмова Максима Казакова Пропозиція статті про Юрія Коцюбинського, коли вона надійшла в редакцію, вельми збурила мене. Автор не перебільшував історичного значення свого протагоніста, вказуючи, що його місце серед «другорядних більшовицьких героїв». І не посперечаєшся з цим, але ж за свою роль другого плану Ю. Коцюбинський міг би отримати від Кліо Оскар. Для збурення були й суб’єктивні причини, які, однак, виростали […]
«Вікінг». Рецензія на фільм про князя-хрестителя
У продовження двох попередніх текстів, присвячених війнам пам’ятей і пам’ятникам Володимиру Святому, хотілося б запропонувати роздуми щодо нового нашумілого фільму про цього ж персонажа і на цьому завершити трилогію. Наприкінці грудня 2016 року в російському прокаті з’явився довгоочікуваний фільм про князя-хрестителя «Вікінг». Позитивно відгукнувся про стрічку президент Росії Володимир Путін[1], і це стало важливим сигналом — фільм варто розглядати в контексті формування (офіційної) історичної […]
