Соціалізм, якого не було: марксистські критики радянського суспільства
Коли 7 листопада 1917 року більшовики за допомогою робітничих та солдатських рад взяли владу в Росії, вони сподівались, що інші революціонери, особливо в німецькій кайзерівській імперії, стрімко підуть за їхнім прикладом. Разом вони побудували б нове, соціалістичне суспільство, але Росія не була ще достатньо розвинутою, щоб іти цим шляхом самотужки. Більшовики усвідомлювали, що вони збираються […]
Парадоксальность «советской женщины»: Мария Ковригина и декриминализация абортов в СССР
Саша Талавер После периода либерализации, последовавшего за Российской революцией 1917 года, Советский Союз сталинской эпохи резко ограничил право женщин на аборт. Но в 1950-х годах советские женщины вновь завоевали право на бесплатное и легальное прерывание беременности раньше своих сестер в большинстве западных стран. На постсоветском пространстве феминизм часто рассматривается как нечто импортированное с Запада после […]
Роза Люксембург та національне питання
Ріда Вакас Роза Люксембург — одна з найбільш культових історичних постатей у каноні сучасного світового лівого руху. Ореол мучеництва навколо її фігури з’явився одразу після її загибелі та розвинувся завдяки зусиллям більшовиків у 1920-х роках (для яких вона була насамперед жертвою соціал-демократичних зрадників), троцькістів у 1930-х роках (які захищали її від нападок з боку сталіністів), […]
Між Драгомановим і Марксом. Політичне життя Лесі Українки
На зламі ХІХ і ХХ століть поміж молодого покоління українських культурних і політичних діячів соціалістичні погляди були радше нормою, ніж винятком. Чимало українських діячів першої половини ХХ століття здобували перший досвід політичної участі, публіцистичного письма та поліцейських репресій у лавах соціалістичного руху, хай навіть не всі з них залишалися соціалістами назовсім, а деякі з віком […]
Між спланованим геноцидом і незапланованим наслідком колективізації: західні дискусії щодо голоду в Україні у 1932–1933 рр.
Попри більш-менш стійкий консенсус[1] в українському суспільстві щодо Голодомору як геноциду української народу, ця тема продовжує залишатися суперечливою в західних академічних колах. Останній випадок, що нагадав про це, стався цієї осені у Німеччині. 24 вересня Міністерство закордонних справ України відкликало свій патронат над Німецько-українською комісією істориків, з якою конфліктувало з осені минулого року. Комісія займається організацією академічних […]
Энгельс против Маркса? 200 лет Фридриху Энгельсу
В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]
Вечірня школа та мрії фабричних робітників Бомбея
Яку історію можуть розповісти ночі? Як виглядала б історія ночей робітничого класу? Це питання спонукало мене дослідити життя бідних робітників у колоніальній Індії XIX століття. Вслід за книгою «Ніч пролетарів. Архіви робітничих снів» (1981) французького філософа Жака Рансьєра я хотів дізнатись, що робили вночі бідні робітники XIX століття, зокрема робітники бавовняних текстильних фабрик Бомбея, які […]
Конфлікти пам’яті Бабиного Яру
Анна Купінська Сучасна історія місця під назвою Бабин Яр невіддільна від трансформацій пам’яті про загиблих у цьому урвищі, які тривають вже майже 80 років. Йдеться тут не лише про етнічну та соціальну розмаїтість жертв розстрілів, адже нацисти віктимізували і євреїв, і ромів, і душевнохворих, і радянських військовополонених, але й про ідеологічні виклики, пов’язані з цим […]
Ідентичність і політика ідентичності: культурно-матеріалістична історія
Мері Моран Вступ. Ідентичність як нове поняття Намагаючись пояснити та оцінити важливість і привабливість політики ідентичності в кінці ХХ століття, багато хто вважає корисним історизувати їх виникнення й еволюцію. Тим самим дослідники виявляють, що ідентичність не завжди була в центрі політики (див., напр., Zaretsky 1995; Fraser 1997; Nicholson 2008), або показують, що політика ідентичності стала нещодавньою […]
Нюрнберзький гамбіт: як Радянський Союз втратив перемогу, але став наддержавою в Холодній війні
Анна Купінська Нова книжка американської історикині Франсін Гірш «Радянський суд у Нюрнберзі. Нова історія Міжнародного військового трибуналу після Другої світової війни»[1] — це плід амбітного проєкту з переосмислення спадщини Нюрнберзького процесу, розпочатого ще в середині 2000-х, коли Росія ненадовго відкрила частину своїх до того засекречених архівів. У 2008 році Гірш опублікувала статтю «Ради в Нюрнберзі: міжнародне […]
