Выборы в Эквадоре и будущее Латинской Америки
Денис Пилаш На дворе 17-й год, а к власти приходит социалист, которого зовут Ленин. Нет, это не дежавю. Просто президентом Эквадора 2 апреля 2017 года был избран кандидат правящих левых сил Ленин Морено. Хотя Эквадор — далеко не ключевая страна Южной Америки, однако эти выборы имели чрезвычайно важное значение в свете последних событий в других странах региона, заставивших говорить о его «поправении» и окончании […]
ХХІ сторіччя: чи існує альтернатива (соціалізму)?
Лі Міньці У світлі величезних невдач капіталізму протягом останніх двох десятиліть необхідно переоцінити історичну ефективність та історичне виправдання соціалізму. Навіть за логікою мейнстрімної економічної теорії не існує чіткого теоретичного виправдання того, чому соціалізм обов’язково гірший за капіталізм. Немає чітких доказів того, що соціалістичні економіки мали гірші показники зростання порівняно з капіталістичними. Але існують докази, що соціалістичні економіки краще за капіталістичні […]
«Вікінг». Рецензія на фільм про князя-хрестителя
У продовження двох попередніх текстів, присвячених війнам пам’ятей і пам’ятникам Володимиру Святому, хотілося б запропонувати роздуми щодо нового нашумілого фільму про цього ж персонажа і на цьому завершити трилогію. Наприкінці грудня 2016 року в російському прокаті з’явився довгоочікуваний фільм про князя-хрестителя «Вікінг». Позитивно відгукнувся про стрічку президент Росії Володимир Путін[1], і це стало важливим сигналом — фільм варто розглядати в контексті формування (офіційної) історичної […]
Новые левые на Западе: Корбин, Сандерс, Ципрас и компания
Алёна Ляшева 25 апреля: лебедь, рак и щука Милан, 25 апреля, утро: собираюсь на демонстрацию. За несколько дней до этого даже мои друзья, далекие от левого активизма, уверяли меня, что я должна прийти, потому что это самая-самая антифашистская демонстрация года и я никогда полностью не пойму, что такое Италия, если не почувствую атмосферу 25 апреля. […]
Війна й націоналізм у радянському кінематографі (1927–1941)
Обрану тему не можна розкрити бодай більш-менш докладно в тексті, меншому за обсягом і форматом, ніж монографія чи й кілька монографій. Нижче до уваги читача запропоновано публіцистичну оглядову розвідку (базовану на двох дипломних роботах автора), що обмежена в джерелах та глибині їх дослідження обсягами журнальної статті. Революційне і/та мілітарне Перші національні революції в Західній Європі починали із заперечення «Старого режиму» та «пережитків […]
Австралия больше не мешает, или Капитализм как высшая стадия империализма
Александр Будило Какая главная практическая и вместе с тем теоретическая проблема стоит перед марксистамй Конечно же, та, что капитализм всё еще существует. О том, что капитализм давно изжил себя экономически, политически, морально, эстетически, демографически, педагогически, экологически и т. д., марксисты исписали горы литературы. Автор данного реферата и сам принял в этом деле посильное участие. Но капитализм, как нам известно, все еще […]
Чотири причини, чому адресна соціальна допомога неефективна й несправедлива
Збільшення адресності соціальних виплат стало одним із наріжних каменів соціальної політики в Україні. Ідея, що до Майдану активно просувалася ліберальними економічними центрами та міжнародними організаціями, сьогодні стала одним із центральних елементів програми реформ. Для прикладу, Коаліційна угода передбачає «Створення сучасної і справедливої (sic!) системи адресного надання пільг і компенсацій … посилення соціального захисту малозабезпечених верств населення та унеможливлення отримання соціальних пільг заможними громадянами». […]
Живе й віджите у філософії Альтюссера
Хто тепер читає Альтюссера? Навіть ще до того, як особиста трагедія змусила його змовкнути, Альтюссер (тією мірою, якою він сам завжди хотів) перестав привертати увагу паризьких maitres á penser [метрів філософії], спершу Сартра й Мерло-Понті, згодом Леві-Стросса та Лакана, нещодавно Дерріди й Фуко, а тепер Ліотара й Бодріяра. В поясненні Люком Феррі та Аленом Рено причин умисного нехтування ними постаттю Альтюссера в їхньому дослідженні «Думки 1968-го» […]
Марксизм і Голокост
Алан Мілкман У цій статті я хочу висловити й надалі розвинути три тези. Перша теза: Голокост є подією докорінної зміни, [1] якісним зламом історичного вектору руху капіталістичної цивілізації; справді, зламом настільки великим, що, як довів Енцо Траверсо, нацистський геноцид «змушує нас переосмислити ХХ століття й самі засади нашої цивілізації (Traverso 1999: 4).[2] Друга теза: як якісний злам у векторі руху капіталізму, Голокост […]
Проблеми югославських біженців та переселенців
Відповідальний редактор випуску: Тідва Артем Війна на сході України не лише погіршила й без того непросте становище обтяженої тиском зовнішнього боргу та неоліберальними реформами української економіки — вона призвела до оголення нервових рецепторів суспільства. Пересічний українець не бачить безпосередніх військових дій, тим не менше війна на нього впливає та підштовхує ставати на одну з двох радикальних […]
