• Синя чи червона? Яку обереш ти?

    Синя чи червона? Яку обереш ти?

    • Статті
    • 25/02/2019

    Подейкують, що Яніс Варуфакіс написав «Розмови з донькою про економіку» за дев’ять днів. Він це й сам підтверджує у вступі. Читається вона за значно менший час, зважаючи на обсяг.

    Далі
  • Історія формування боргової залежності України

    Історія формування боргової залежності України

    • Слайдер
    • 30/04/2015

    Сучасна світова економічна система все більше залежна від міжнародного фінансового капіталу, який стає визначальним у системі розподілу ресурсів. При цьому фінансові потоки ґрунтуються на диспропорціях економічного розвитку та зростанні залежності саме країн-боржників третього світу, а не країн «центру».

    Далі
  • PODEMOS: МІЖ ПОПУЛІЗМОМ ТА СОЦІАЛЬНИМИ РУХАМИ

    PODEMOS: МІЖ ПОПУЛІЗМОМ ТА СОЦІАЛЬНИМИ РУХАМИ

    • Статті
    • 26/03/2015

    Окрім Греції, іншою країною Європи, що має усі шанси обрати на високі державні посади членів партії, що виступає проти мір жорсткої економії, є Іспанія. Майже 30% іспанців підтримують Podemos (“Ми можемо”), десятки тисяч збираються на мітинги, організовані партією.

    Далі
  • ПОТОПАЮЧИ В БОРГАХ. Неоліберальна політика жорсткої економії і як із нею боротися

    ПОТОПАЮЧИ В БОРГАХ. Неоліберальна політика жорсткої економії і як із нею боротися

    • Слайдер
    • 24/10/2013
    Формально Сербія — банкрут. «Ми не можемо, — заявив перший віце-прем’єр-міністр Сербії Александар Вучіч, — і далі витрачати більше, ніж заробляємо, інакше поглинемо самі себе». Кажуть, що винна економічна політика, яку останні тринадцять років після падіння режиму Мілошевича провадили всі уряди. Це послужило виправданням для режиму жорсткої економії і реформ, врешті-решт проголошених 8 жовтня. Насправді, на нашу думку, майбутня хвиля жорсткої економії є не завершенням, а посиленням неоліберального економічного режиму. Вона не лише не вирішить наявної проблеми заборгованостей, а й іще більше поглибить кризу. Теперішня офіційна політика, в тому числі і пакет заходів жорсткої економії, йде безпосередньо від МВФ. Відкрити ринки для іноземного капіталу, почати приватизацію державного виробництва і соціальних послуг, лібералізувати ринок праці та жорстко регулювати монетарну політику — типово неоліберальна терапія. Думка, начебто нам у Сербії пропонують почати все спочатку, просто сміховинна. З 2000 року неолібералізм постійно наголошував, що лише відкриття ринків прямим іноземним інвестиціям через приватизацію державних активів та дерегуляцію ринку праці може принести інвестиції, вищу продуктивність і зростання. Інвестуючи в Сербію, іноземний капітал досі мусив переплачувати через високі відсоткові ставки та переоцінену валюту. У відповідь іноземні кредити субсидували імпорт та кредитний бум нульових. Але та сама монетарна політика, що так приваблювала іноземні кредити і приватизацію, викликала руйнування промисловості і масове безробіття та посилила абсолютну бідність. Політика дорогих грошей стримувала інвестиції в реальну економіку, тоді як переоцінена валюта зробила експорт неконкурентноспроможним. Наслідки цього для бюджету і дефіцит торговельного балансу поглибили зовнішній борг. Сербія стала настільки залежною, що після перекриття крану іноземних позик після банкрутства Lehman Brothers у вересні 2008 року її економіка зазнала краху і досі не відновилася. Далі