Україна

ТРИ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ПРО iFORUM2013

5271

Кілька днів тому довелося мені відвідати подію, яку довго та активно піарили в Мережі, — iForum. Ця конференція інтернет-діячів у цьому році зібрала близько шести тисяч учасників та проходила у п’ять потоків. Аудиторія різнобарвна — від молодих та активних підприємців та підприємиць, що прийшли послухати, як можна зробити свій стартап, до бізнеследі та бізнесменів у пошуках шляхів покращення власних справ. Спікерами були керівники та вища ланка менеджерів українських та російських компаній, часто навіть представництв міжнародних компаній в Україні. Враження можна узагальнити у трьох простих словосполученнях: історії успіху, стратегії міфологізування та централізація бізнесу. Чому саме ці слова — з-поміж величезної кількості почутих та подуманих на іForum2013? Про це — у наступних чотирьох тисячах символів, які ви, я сподіваюсь, прочитаєте (а не переклікнете на щось більш візуальне та коротке), а головне — критично осмислите (чим, на думку багатьох сьогоднішніх спікерів, не займається типовий користувач мережі). Почнемо зі стратегій міфологізування, що їх відомі інтернет-діячі пропонували шістьом тисячам учасників заходу. Серед цих стратегій і поради про переведення споживачів із офлайну в онлайн, і способи уникати проблем із податковими вимогами, і ще багато ідей, як «зарабатывать больше». Варто виділити такі виступи:

  • доповідь Ігора Ашманова, в якій він пояснював, що держава не має — та й навіть за великого бажання не зможе — втручатися і якимось чином обмежувати інтернет-діяльність;
  • доповідь Максима Макаренко із Google Україна, що показав, як відеоконтент стає актуальнішим для споживача, та розказав, хто, коли і що дивиться на YouTube; також він наголосив, що Інтернет-аудиторія, зокрема глядачі YouTube, хоча і вужча, але більш включена та уважна, ніж аудиторія телебачення;
  • круглий стіл за участі директорів «Розетки» та «Сокола», які наголошували на своєму лідерстві та запевняли, що дрібним підприємцям немає чого робити в їх сфері, бо ринок інтернет-магазинів — це «рынок совершенной конкуренции, у мелких игроков шанса нет и быть не может».

Усі вони представляли цікаві стратегії, але чому це називають саме стратегіями міфологізування? Бо всі доповідачі чітко доносили думку, що завданням справжнього бізнесмена є інформаційно насичити продукт, створити міф навколо нього і нав’язати цей міф споживачеві. Чий міф цікавіший — той і переміг. Таке міфологізування не лише збільшує надлишкову вартість продукту, але й виховує брендоманію та культ споживацтва. Наступне наше словосполучення — історії успіху. Що ж може бути особливого у тому, що успішні люди розповідають, як вони досягли успіху? Загалом нічого, якщо не звернути увагу, що вони запевняють кожного слухача, що він або вона зможе досягнути такого самого успіху. Курс формальної логіки, на жаль, пройшов повз мене, але такі ідеї як «№1 отримує все» чи «якщо ти не перший, ти програв», дуже активно трансльовані на форумі, входять у логічну суперечність із ідеєю, що кожен може досягти успіху. №1 буває лише один. Справді, 2-3% досягнуть омріяної першості, але що ж буде із іншими 97-98%? Перманентні перегони за першість, що ніколи не матимуть кінця? Так, вони будуть бігти і мріяти, будуть сидіти в офісах з восьмої ранку до десятої вечора, і по суботах також, у них не буде часу ні на близьких людей, ні на улюблену «сродну» справу, ні на громадську активність. Чи це зробить їх щасливими? Можливо, але при цьому вони рухатимуть величезну капіталістичну машину, а що далі — ви й самі неодноразово відчували. І останнє словосполучення, що допоможе передати враження від iForum, — централізація бізнесу. Можливо, я би вкотре не згадувала та не критикувала те, що почалося разом із формуванням капіталістичної системи; але експерти інтернет-бізнесу так наголошували на процесах, які відбуваються в Україні, що оминути тему накопичення капіталу мені не вдається. Локальний розгляд України допоміг побачити, що відбувається в усьому світі:

  1. Україна є місцем аутсорсингу для великих транснаціональних компаній.
  2. Українські підприємці переводять власні активи в інші країни для уникнення проблем із законодавством.
  3. Українському бізнесу загрожують глобальні гравці, з якими у нього не стане сили конкурувати.

Випадок України як напівпериферії глобальної економічної системи вказує на глобальні тенденції централізації бізнесу та акумуляції капіталу в наш час. Чи це лише період, чи капіталізм не матиме кінця? Не думаю, що відповідати на це запитання можна із повною впевненістю — адже і класове, і безкласове суспільство не настає саме собою, воно навіть не послане згори, натомість його структурує кожен індивід тим, наскільки він або вона включається у гонитву за ідеалами ліберального суспільства, наскільки вона або він споживає та нав’язує споживання іншим. Відео із iForum можна переглянути тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ОБРАНІ (Олексій Бумагін)

ЕКСПЛУАТАТОРИ ПРО СЕБЕ (Олексій Вєдров)

 
Поділитись