У справі «Жовтня» з’явились підозрювані. Вони одразу зізнались у своїх мотивах. Зараз міліція продовжує свою роботу. Однак, наскільки прозорим є розслідування МВС?
Про затриманих даються найкоротші відомості – студент і безробітний. У повідомленнях ЗМІ йдеться, що підозрювані зізнались у скоєнні злочину і співпрацюють зі слідством, а причиною нападу була ненависть до ЛГБТ (Цікаво, що частина сайтів новин останню інформацію толерантно замовчує).
На facebook-сторінках керівників МВС та у офіційних повідомленнях відомства немає жодної інформації про те, чи був це політично вмотивований підпал, чи ні. До якої політичної організації вони належать? Невже не належать? Натомість під час затримань людей із опозиційними до теперішньої влади переконаннями, негайно вказується їхня політична приналежність.
Чому ж не можна встановити, чи належали до якось політичної організації наші «студент і безробітний»? Якщо не зізнаються самі, можна розпитати однокурсників, батьків, промоніторити сторінки в соцмережах. Зрештою, більшість правих радикалів є за своєю природою фетишистами, тому під час обшуку у гуртожитку, про який повідомляє міліція, можна було знайти чимало літератури і оргсимволіки. Встановити дану деталь – задачка навіть не для опера, а для курсанта академії МВС. Але навіщо робити ці справи політичними? Навіщо говорити про ультраправий терор, якщо ви співпрацюєте із тими, хто його чинить?
Краще почати розвивати іншу версію. Її навіть не потрібно вигадувати, адже для виправдання ультраправих, ліберальна й патріотична громадськість вже висунула власну версію подій – замовлення забудовником. Мовляв, тут немає жодної політики, «just business». Тепер замовників почало шукати і МВС. Чекайте, то мотивація на ґрунті ненависті з власної ініціативи, чи мотивацією є замовлення? Певна річ, відпрацювати сюжет економічного стимулювання необхідно. Втім, чи це не спроба перевести тему від проблеми організованого неонацизму, зваливши все на «таємних забудовників»?
Якщо вже й розглядати сюжет із замовленням, то чому не розробити більш цікаву версію? Що замовник таки існував… Організаційне керівництво, наприклад. Раптом, це була не самодіяльність, а партійне завдання? Це цілком ймовірно. Приміром, ідейні прабатьки нинішніх борців –терористичне угруповання ОУН 30-х років – саме так і будувало діяльність. Не бажаєте таку версію розробити?
А тепер найцікавіше. За якою статтею порушено провадження? Хуліганство? Замах на вбивство? Хм… Взагалі, якщо давати юридичну оцінку діям зловмисників, можна звернутись до ст. 258 КК України (дозволимо собі довгу цитату):
«1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, ПІДПАЛУ чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини(!) або заподіяння значної майнової шкоди(!) чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки(!), залякування населення(!) провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень(!) чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян(!), юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних(!), релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб(!), або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди(!) чи інших тяжких наслідків, — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.»
Маленька деталь. За даними МВС, під час обшуку у гуртожитку, де проживали затримані, знайдено три гранати РГД…
Виникає серйозне питання. Що і з яких причин називається або не називається тероризмом у цій країні?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЖОВТЕНЬ: БИТВА ЗА ВИЗНАЧЕННЯ (Тарас Саламанюк)
ПРАВА ЛЮДИНИ ДЛЯ ЛГБТ-СПІЛЬНОТИ І ЄВРОМАЙДАН 2013—2014 (Тамара Марценюк)
ПРО ФАШИСТОВ, КОТОРЫХ НЕТ, И ФАШИСТОВ, КОТОРЫЕ ЕСТЬ (Сергій Мовчан)
МАРШ УПА: Які політтехнології потрібні ідеї, час якої настав? (Тарас Саламанюк)