За даними Держкомстату, у 2015 році нарахування на житлово-комунальні послуги зросли на 11 млрд. грн, або на 30 %. Понад 70% цих послуг – газопостачання (вартість зросла на 70%) та центральне опалення й гаряче водопостачання (зростання на 30%). Проте в окремих містах вартість тепла зросла більше ніж у 2 рази. Основна причина цього – підвищення з 2014 року тарифів на природний газ, частка якого в загальній собівартості теплової енергії може сягати до 70%.
Таке зростання стало значним тягарем для сімейних бюджетів, особливо малозабезпечених верств населення. Тому для пом’якшення соціальної напруги влада оновлює систему субсидування найбідніших категорій населення (за результатами 2015 року до них належить кожен третій українець) та проводить інформаційну кампанію щодо надання пільгового кредитування на енергозбережні заходи.
Як один зі способів енергозбереження, у багатоквартирних будинках пропонують встановлювати теплові лічильники. Так, з метою зменшення витрат населення на тепло міською владою Києва ініційовано програму встановлення теплових лічильників у кожному будинку.
За словами мера Києва, саме монополісти-надавачі послуг повинні взяти на себе витрати на встановлення будинкових лічильників. Проте на практиці це виглядає малоймовірним: кошти на встановлення лічильників буде включено або в собівартість палива, або ж їх встановлення відбуватиметься за рахунок коштів інвестиційної програми, – і в першому, і в другому випадку ці витрати буде включено в загальний тариф на теплову енергію, а отже, заплатить кінцевий споживач.
Згідно з даними КМДА, протягом 2015 року в столиці встановлено 4 200 приладів обліку тепла, із них понад 1 000 – коштом міського бюджету та 3 000 за рахунок інвестиційної програми ПАТ «Київенерго». Станом на січень 2016 київська мерія повідомляє, що 93% будинків мають лічильники тепла, це дозволяє економити 30% тепла й відповідну частку коштів.
Спробуємо проаналізувати, наскільки така пропозиція відповідає задекларованим цілям і чи реально зекономити таким чином витрати на комунальні послуги.
У січні 2016 року НКРЕКП схвалено прогнозні тарифи на теплову енергію для потреб населення на рівні 712,84 грн з ПДВ за Гкал у зв’язку з надходженням нових розрахунків від постачальників, зокрема таких найбільших теплопостачальних підприємств Києва як ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Євро-Реконструкція».
До цього тариф для ПАТ «Київенерго», встановлений постановою, складав 657,24 грн/Гкал та 16,14 за м2 опалюваної площі [постанова НКРЕКП від 31.03.2015 № 1171]. Разом із тим, згідно з проектом постанови НКРЕКП, тарифи для ПАТ «Київенего» пропонується встановити на рівні 742,53 грн/Гкал та 17,28 грн за 1 м2 опалювальної площі.
Ці зміни значною мірою пов’язано саме зі встановленням теплових лічильників у будинках. Щоб пояснити, чому це відбувається, коротко пояснимо методику формування тарифу.
Порядок формування тарифу затверджено постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Згідно з цією постановою, встановлення тарифів здійснюється відповідно до річних планів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії й економічно обґрунтованих планованих витрат. Нормування питомих витрат палива й електроенергії, а також інших витрат здійснюється відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів із нормування витрат та втрат ресурсів.
Основним документом для планування потреб у тепловій енергії на цей момент є Керівний технічний матеріал КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд в Україні», затверджений ще в 1993 році, та інші стандарти та норми, зокрема такі як ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» та інше.
Такі документи містять багато застарілих нормативів, які не відповідають сучасним умовам. Для прикладу, фактичні температури за 2013-2015 роки є вищими, ніж у ДСТУ «Будівельна кліматологія», зміни до якого вносили порівняно недавно – 2011 року. Все це призводить до завищення загальних планових витрат на матеріали, електроенергію, паливо.
Річні плани з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складаються на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії.
За постачання теплової енергії в будинки без приладів обліку його споживання розраховується за максимальними нормативами (багатоквартирний будинок заввишки понад п’ять поверхів – 0,0225Г/кал на м2), тоді як фактичне споживання за приладом обліку може бути значно меншим. І за збільшення частки будинків із лічильниками зменшуються плани виробництва тепла.
В кінцевому результаті тариф на теплову енергію розраховується за наступною формулою:
Отже, на збільшення тарифу впливає і збільшення витрат, і зменшення кількості реалізації тепла. Щоб визначити, що саме вплинуло на збільшення планових тарифів на тепло у 2016 році у Києві, необхідно дослідити його структуру.
На сайті НКРЕКП показано структуру чинного наразі тарифу ПАТ «Київенерго» з урахуванням кожної статті витрат. (рис.1).
Рис.1. Структура затвердженого тарифу ПАТ «Київенерго», грн/Гкал.
Проте ця структура не показує суми витрат за кожною статтею. Така структура міститься у затвердженому постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 613 розрахунку тарифі, згідно з яким вартість 1 Гкал – 637,32 гривень. Цю структуру витрат порівняємо зі структурою прогнозованого тарифу на 2016 рік, що дорівнює 712,84 грн/Гкал (табл. 1).
Таблиця 1
Структура вартості теплопостачання ПАТ «Київенерго» на 2015 та 2016 рік
Отже, основними чинниками, які вплинули за зміну загальних витрат, є паливо для власних котелень і паливо, закладене в собівартості ТЕЦ, ТЕС, КГУ, а також оплата праці.
Враховуючи тарифи на природний газ, його транспортування та постачання, що реалізується підприємствам ТКЕ для виробництва тепла на потреби населення, визначимо прогнозну кількість споживання палива у 2015 та 2016 роках, за умови що таким паливом є тільки газ (табл. 2).
Таблиця 2
Визначення кількості палива у тарифах на 2015 та 2016 роки
Як результат, у 2016 році кількість палива порівняно з минулим роком планується значно знизити – на 60 %, і причиною для цього є не так зменшення прогнозу реалізації тепла (на 15 %), як зменшення норм витрат палива. Проте таке зменшення кількості суттєво не вплинуло на загальну вартість палива через підняття тарифу більше ніж у 2 рази.
Основна стаття витрат, яка збільшилася – заробітна плата та відповідні нарахування на неї. Це зростання зумовлено збільшенням її мінімального розміру з вересня 2015 року.
Варто зазначити, що в поданих до НКРЕКП розрахунках розмір ЄСВ встановлено на рівні 37,06 %, проте враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу в частин зменшення з 1 січня 2016 року ЄСВ до 22 %, витрати у поданому розрахунку є завищеними на майже 65 млн. гривень (табл.3).
Таблиця 3
Розрахунок завищення ЄСВ у тарифах на 2016 рік
Завищення пояснюється поданням документів на затвердження тарифів до внесення змін у Податковий кодекс, проте затвердження тарифу за таких витрат є безпідставним. Таким чином, за зменшення планових матеріальних витрат майже на 500 млн. грн, унаслідок збільшення заробітної плати та інших витрат, загальна вартість теплової енергії зменшиться у 2016 році лише на 240 млн. грн, або 4,7 %. Але, не зважаючи на це, тариф у розрахунку на 1 Гкал все одно збільшився.
І до цього призвело саме зниження планового обсягу реалізації тепла, оскільки, повертаючись до наведеної вище формули розрахунку тарифу, чисельник (вартість теплової енергії) значно не змінився, а знаменник (планова кількість реалізації тепла) зменшився на 15 %.
Тенденція зростання тарифу продовжуватиметься, враховуючи поетапне збільшення мінімальної заробітної плати у 2016 році, можливе збільшення тарифів на газ із 01.04.2016 та зменшення фактичних обсягів реалізації теплової енергії.
Фактичну економію за використання теплового лічильника багато мешканців можуть визначити самі за отриманими у 2015 році рахунками. І для кожного окремого будинку вона буде різною, залежно від впливу багатьох факторів: вік будинку, його утеплення, вид теплового лічильника, протяжність теплотраси і її стан та інше.
Виконаємо власний порівняльний розрахунок можливої економії (табл. 4). Використаємо фактичні нарахування за січень-грудень 2015 року у 5-х будинках Києва за тепловим лічильником та порівняємо їх із розрахунком вартості тепла на опалювану площу (деталізовані розрахунки наведено за посиланням).
Таблиця 4
Порівняння вартості тепла за лічильником тепла та за м2 за січень-жовтень 2015
Як результат, економія для кожного окремого будинку є різною й сягає від 2 % до 27 %.
Загалом це досягається за рахунок меншого фактичного споживання тепла в теплі місяці опалювального періоду – осінь та весна, проте в зимові місяці, коли температура значно знижується, вартість спожитого тепла за лічильниками може бути навіть більшою, ніж за нарахування на м2.
Справді, встановлення теплового лічильника дозволяє економити на вартості тепла. Проте ця економія нівелюється новим зростанням тарифів за 1 Гкал та зменшенням вартості опалення за м2 за її перерахунку залежно від відхилення фактичної температури від нормативів.
Із кожним підвищенням тарифів різниця в нарахуваннях зменшується, і в кінцевому результаті для деяких будинків вона буде коливатися в межах 8-14 % (табл. 5), а окремі будинки можуть отримати й перевитрати. А з урахуванням перерахунку вартості тепла за м2 відповідно до фактичних температур економічний ефект від встановлення теплового лічильника для кінцевого споживача взагалі зникне.
Таблиця 5
Розрахунок можливої економії у вартості опалення за наявності лічильника та за нарахування за 1м2 (жовтень-грудень 2015 року)
Підсумовуючи, можна дійти висновків, що лише встановлення теплових лічильників без зміни підходів до формування тарифу не матиме задекларованого ефекту – значної економії вартості опалення.
Тому необхідно вносити зміни в нормування витрат шляхом актуалізації їх відповідно до сучасних умов, реалізовувати інвестиційні програми, спрямовані на впровадження енергоефективних заходів, модернізацію котелень та теплових мереж, завдяки чому наступні підвищення тарифів не стануть для населення такою «шоковою терапією».
Посилання:
Ukrstat.org – публікація документів Державної Служби Статистики України .
Яценюк: В Украине каждый третий получает субсидии [link].
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України [link].
Кличко: Всі київські будинки мають бути забезпечені лічильниками тепла. І більшу частину витрат повинні взяти на себе монополісти [link].
Київська міська державна адміністрація link.
Кличко обіцяє, що в 2016-му всі будинки Києва будуть з лічильниками тепла [link]
НКРЕКП схвалила прогнозні тарифи на теплоенергію для потреб населення та послуги з ЦО та ГВП для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» [link].
Тарифи на опалення ПАТ «Київенерго» [link].
Проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року № 1171» [link].
Центральна геофізична обсерваторія.
НКРЕКП, Постанова від 31.03.2015 № 1171 (додатки 81-120) [link].
НКРЕКП, Постанова від 03.03.2015 № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» [link].
Проект постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» .
Афера на 35 миллиардов. Что не так с системой жилищных субсидий [link].
Урядовий портал «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря» № 1037 – редакція від 30.10.2015 [link].