Міста, над якими нікому літати. Як люди й птахи впливають на життя одне одного

3064
Миколаєнко Надія
Author's articles

Cтрашилки на екологічну тему про міста без птахів не вийде. Адже багато видів здатні пристосовуватися до нових умов. Але ще більше — залежать від природного середовища й потребують нашого захисту. 

Про те, як змінюється поведінка птахів у містах, яке місце вони займають в екосистемі, чому та як варто зберігати різноманіття орнітофауни, на прикладі Києва та Львова ми поговорили з орнітологинею Наталією Атамась та орнітологом Андрієм Бокотеєм.

 

Чому нам потрібні птахи 

Уявіть: сонячний ранок, ви на самокаті ще сонною площею поспішаєте на роботу. Перед вами, лопотячи крильми, розлітаються в різні боки голуби. Приходите до озера годувати качок — і буденні тривоги як рукою знімає. Птахи оживляють міста й наближають нас до природи. А ще допомагають позбутися стресу, тривоги й депресії (Cox, Shanahan, Hudson 2017), підвищують продуктивність у роботі та ефективність навчання, сприяють розвитку soft skills. (Institute for European Environmental Policy 2016; Kuo, Barnes, Jordan 2019).

Орнітолог Андрій Бокотей спеціалізується на вивченні птахів у містах. Він називає ще кілька неочевидних, але практичних прикладів участі пернатих в екосистемних процесах.

•  Вони знищують небажаних для нас, людей, комах. Наприклад, перед дощем між багатоповерхівок можна помітити, як схожі на ластівок, але більші за розмірами серпокрильці стрімко літають, полюючи на комах.

• А також гризунів. Сокіл-боривітер, якого все частіше можна зустріти в містах, не харчується іншими птахами, натомість полює на мишей та комах.

• Багато пташок розносять насіння рослин, жолуді, допомагаючи розсаджувати навіть ліси.

 

 

Птахи як індикатори

Орнітолог із Києва Геннадій Фесенко вважає птахів індикаторами природності умов життя в місті.

Орнітофауна України налічує до 433 видів птахів. В Києві та околицях проживає три чверті (316) з них. Це пояснюється сприятливим фізико-географічним розташуванням столиці: поєднання природних зон лісу та лісостепу, наявністю Дніпра як міграційного коридору між Балтикою та Причорномор’ям.

 

"Найпривабливішими для птахів і цінними для збереження є паркові зони, цвинтарі, а також віллова забудова"

 

2014 року орнітологи встановили, що в селітебній зоні (забудованій території) Києва гніздяться тільки 86 видів птахів. Решта видів використовують цю територію для харчування, відпочинку, зимівлі тощо. У Львові, втричі меншому за площею від Києва, гніздових видів — 80. За результатами багаторічних спостережень, найпривабливішими для птахів і цінними для збереження є паркові зони, цвинтарі, а також віллова забудова. Важливими для різноманіття орнітофауни та її багатства є водойми й різноманітна рослинність.

 

 

Гаразд, птахи — класні. У чому ж проблема?

Проблема в тому, що ми, люди, будуючи міста, витісняємо багато видів із цих територій. 

За даними Київської міської ради та дослідження Українського екологічного клубу «Зелена Хвиля», прослідковується динаміка зменшення загальної площі зелених насаджень у Києві за останні 20 років. Відповідно, зі збільшенням кількості населення на кожного киянина чи киянку залишається все менша частка зелені.

 

 

У презентованому минулого року проєкті генплану Києва йдеться, що показник площі зелених насаджень на кожного киянина чи киянку планують змінити з 18,2 м2 до 23,2 м2 завдяки переведенню частини зелених лісів і лісопарків у статус буферних парків (зелених зон загального користування). Як наслідок, роботи з облагородження, які дозволені в парках, порушать екосистему лісів і лісопарків. А штучне збільшення показника площі зелених насаджень на душу населення дозволить забудовникам «сказати, що мешканці забезпечені парковими зеленими зонами й будувати далі можна». До того ж ця норма в рази менша, ніж, наприклад, у великих німецьких містах чи столиці Словенії Любляні. 

Мені не вдалося знайти комплексні дослідження, які б продемонстрували в цифрах і фактах, наскільки швидко й масштабно забудовується столиця, як це впливає на флору та фауну. Але натомість із допомогою супутникових знімків з Google Earth я створила таймлапс довжиною в 36 років: з 1984 до 2020, де можна побачити на власні очі, як змінювався Київ. А з дев’ятої секунди — як за кілька років з’являються нові квартали з житлом для людей і зникають озера та лісопарки як місця для життя птахів.

 

 

Як свідчать дослідження Андрія Бокотея, ступінь озелененості Львова за останню чверть століття зріс на 39,1%, тоді як втрати рослинного покриву становлять 16,7%. Ймовірно, це є однією з найважливіших причин зростання чисельності птахів у місті за 25 років на майже 10%.

 

Гарячі точки

Унікальні за природними умовами Совські ставки, екопарк Осокорки, берег озера Вирлиця, Біличанський ліс та багато інших екосистем Києва або перебувають під загрозою забудови зараз, або збереглися завдяки багаторічним зусиллям активістів та громади.

Наприклад, урочище Горбачиха на лівому березі Дніпра займає площу 99 гектарів і має унікальні заплавні ландшафти, що робить його схожим на джунглі Амазонки. Завдяки особливим природним умовам урочище є домом для багатьох видів рослин і тварин, зокрема й рідкісних. Але вже майже три роки активісти намагаються вберегти Горбачиху від забудови: «Ми досягнемо мети, коли вся територія Горбачихи стане заказником, — пояснює Ольга Папаш. — Поки що нам вдалося лише призупинити забудову, зробивши максимальний розголос».

У 2019 році громада Дніпровського району одноголосно підтримала створення заповідної зони — і активісти звернулися до КМДА з відповідним проханням. Коли стало очевидно, що процес затягується, подали звернення в Раду Європи. Там визнали, що негативне втручання в природу Горбачихи суперечить Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) та Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), обидві з яких підписала Україна.

Втім, процедура не швидка: «Ми подали скаргу півтора року тому. Поки вона дійде до того рівня, щоб у нашого уряду спитали, може пройти 3—6 років. Сподіваємося, за цей час Горбачиху не забудують». Минулого року місцева влада змінила цільове призначення для частини території Горбачихи: землю віддали під забудову.

 

 

Орнітологиня, дослідниця гніздової екології птахів Наталія Атамась переконана: «Не можна сказати, що місто — це така пустка, де нічого не буде. По всьому світу є види, характерні для міст: шпаки, голуби, ластівки». Є птахи, які активно йдуть у міста, яким подобається такий спосіб життя, вони пристосовуються. Це, наприклад, припутень (лісовий голуб), крижень, чорний дрізд (початково птах старих дібров). Але є й ті, хто не обирали місто, — воно їх просто увібрало. Такі птахи мало змінюються, мешкають або в міських лісопарках, або на кладовищах, де тихо та багато зелені. І житимуть там, поки ці місця не забудують або не повирубують дерева.

«Деколи міста навіть допомагають зберігати рідкісні види. Але загалом біорізноманіття на неушкоджених територіях буде більшим», — і тут Наталія має на увазі не лише забудову у містах, а й розорані поля та висушені болота.

 

Як урбанізація змінює птахів

У птахів, які пристосовуються до життя в містах, з кожним поколінням змінюється морфологія, генетика. В якийсь момент міський птах стає зовсім іншим, ніж його заміський «родич».

Харчового ресурсу для птахів у місті більш ніж вдосталь. Наприклад, багатоповерхівки нагріваються і, подібно до скель, приваблюють комах, а заодно й комахоїдних птахів. Але втрата середовища проживання (парків, лісопарків, водойм) призводить до зменшення видового різноманіття. На відміну від щільності. Синантропні (такі, що пристосовуються до життя з людьми: горобці, голуби, воронові) види починають переважати й завдають клопоту менш пристосованим птахам, зокрема конкурують за їжу та житло. До того ж часто джерелом харчування птахів у містах все ж є низькоякісні антропогенні відходи, які можуть шкодити здоров’ю (Shochat, Fernández-Juricic, Lerman 2010).

 

"Часто джерелом харчування птахів у містах все ж є низькоякісні антропогенні відходи, які можуть шкодити здоров’ю."

 

Ще одним наслідком доступності їжі є зміна меж сезону розмноження. На перебудову гніздових звичок впливає й дещо вища середня температура в місті, ніж поза ним. У зв’язку з цим птахи починають гніздуватися на місяць, а то й два раніше. «Для деяких птахів це сприятливі умови для розмноження. А для інших — не дуже: наприклад, чорний дрізд синхронізує свій цикл розмноження з циклом розмноження конкретного корму — комах. Якщо відбувається розсинхрон, пташенята можуть недоїдати», — пояснює Наталія Атамась.

Температурний режим впливає й на міграційні процеси: перелітні птахи починають не так далеко відлітати, повертаються раніше або в певний момент взагалі стають осілими. Коли ж через місто проходять міграційні маршрути, електромагнітне забруднення в мегаполісах може збивати птахам орієнтацію. Для українських міст це не дуже поширена проблема. Наприклад, у Чикаго за одну ніч, за даними Чиказьких моніторів зіткнень із птахами, може статися до 1000 зіткнень з однією будівлею. Це пояснюється тим, що місто з його хмарочосами знаходиться на шляху головного маршруту північноамериканських мігруючих птахів із півночі на південь, а вогні міста можуть відволікати й приваблювати їх (Shochat, Fernández-Juricic, Lerman 2010).

 

 

Світлове забруднення в містах теж може зсувати добові цикли птахів: ті, які в дикій природі співають на світанку, у Києві починають співати вночі. Оскільки пташина пісня виконує кілька важливих для пернатих функцій (захистити територію та привабити партнерів), то шумове забруднення змушує їх співати голосніше й частіше, а часом навіть змінювати частоту. Шум у міських екосистемах знаходиться на низьких частотах — як правило, нижче ніж 2000 Гц. А отже, птахи з високочастотними піснями або ті, що мають можливість змінювати частоту пісні (Slabbekoorn and Peet 2003), матимуть перевагу спілкуватися серед міського шуму (Shochat, Fernández-Juricic, Lerman 2010). Як наслідок, змінюються й самиці, які реагують на іншу пісню самця. Розрив між міськими й неміськими птахами стає більший, бо вони перестають розуміти один одного. 

Наталія Атамась називає й абсолютно негативні наслідки шумового забруднення: «Оскільки піснями самці інформують інших про межі своєї території, то, якщо суперники один одного не чують, можуть відбуватися жорсткі зіткнення».

 

"Часто коти під час полювання на птахів керуються інстинктами, а не голодом."
 

Смертельною загрозою для птахів у містах є коти. І хоч в Україні досліджень щодо хижацтва котів вкрай мало, на прикладі Львова та околиць Андрій Бокотей із колегами встановили, що «кішки завдають особливо значної шкоди чагарниково-гнізним видам у Львові та околицях і є причиною надзвичайно низької чисельності наземногнізних видів». У 2016 році Україна увійшла в топ-10 країн із найбільшою кількістю домашніх котів — 7,5 мільйона. І це не враховуючи безпритульних.

Рік по тому міська рада Києва задля захисту котів від жорстокого поводження визнала хвостатих частиною екосистеми міста. У Львові, Одесі та Дніпрі та ж ситуація. Але Андрій Бокотей вважає такі рішення абсурдними, адже котів у містах непомірно багато: «У лісі, як і в будь-якій екосистемі, чисельність хижаків та їхніх жертв  збалансована. А в містах зменшення кількості птахів не впливає на зменшення кількості котів, адже навіть безпритульних підгодовують, утримують люди. Тому часто коти під час полювання на птахів керуються інстинктами, а не голодом».

 

 

На завершення, птахи в містах стають толерантнішими до людей: відстань, на якій пернаті нас полохаються, зменшується. Ця цілком конкретна зміна, на мою думку, є і символічною: птахи нам довіряють, і ми можемо виправдати їхню довіру.

 

Що можна зробити

Для збереження різноманіття видів і перетворення міста на більш дружнє до птахів середовище допоможуть як стратегічні рішення держорганів, так і локальні ініціативи. 

Серед заходів Наталія Атамась на перше місце ставить збереження середовища існування для птахів: «Усе пов’язане із зеленими зонами. В Києві це Святошинські озера, Троєщинські та Осокорківські луки, Пуща-Водиця, Голосіївський ліс. Вони мають бути абсолютно недоторканим, їхнє збереження стратегічно важливе».

Допоможе також збереження зв’язків між анклавами, щоб птахи не опинялися в ізоляції, та зелених, навіть невеликих клаптиків серед забудови: «Це може бути парк, сквер, а може бути три кущі. Адже навіть три кущі, одне дерево чи просто газон дуже потрібні для гніздування, харчування птахів. І опікуватись цим може навіть невелика громада».

 

 

Андрій Бокотей у своїй дисертаційній роботі наводить ряд рекомендацій для комунальних служб: вони стосуються переважно облагородження зелених зон. Наприклад, зберігати старі дуплисті дерева й пні, залишати в маловідвідуваних частинах парків і лісопарків купи хмизу, зберігати забур’янені ділянки, як місця живлення багатьох видів птахів, припинити згрібання й вивезення хоча б частини листяного опаду.

Орнітолог рекомендує стерилізувати бродячих кішок: «У стерилізованих особин інстинкти притуплюються, і вони полюють набагато рідше. Крім цього, їхня кількість буде зменшуватися». Для збереження птахів також варто споряджати котів спеціальними дзвіночками чи кольоровими комірцями.

 

"Можна розміщувати годівниці з отворами для невеликих птахів, куди не дістанеться голуб."

 

Жителі населених пунктів також можуть долучитися до турботи про вразливі види. Наприклад, можна розміщувати годівниці з отворами для невеликих птахів, куди не дістанеться голуб. Наталія Атамась рекомендує все ж не годувати птахів хлібом, а взимку включати до раціону насіння, сухофрукти, продукти, багаті на жири. Андрій Бокотей закликає після початку підгодівлі птахів робити це регулярно, день у день, особливо взимку: «Клімат змінюється — зими стають суворішими. Синичка, наприклад, на своєму денному маршруті має кілька пунктів підгодівлі. І відповідно до них розраховує свої сили. Якщо у якомусь із пунктів не виявиться їжі, то за браком природних джерел харчування це може призвести навіть до смерті».

 

 

Якщо ви дочитали до цього місця, то на завершення спробуйте послухати шум міста (бажано із заплющеними очима): серед криків людей, дітей, музики, гулу машин та іншої стуканини можна почути спів птахів. А потім можна розплющити очі й переконатися, що звук лунає не з кафешки в стилі «прованс» чи ТЦ, який закликає на весняний розпродаж. А птахи поруч дійсно є. Класно ж?

 


 

Посилання:

Cox, D., Shanahan, D., Hudson, H., 2017. “Doses of Neighborhood Nature: The Benefits for Mental Health of Living with Nature”. In: BioScience, 2, 64, pp. 147—155.

Institute for European Environmental Policy, 2016. Health and Social Benefits of Nature - Final Report Executive Summary sent.

Kuo, M., Barnes, M., Jordan, K., 2019. Do Experiences With Nature Promote Learning? Converging Evidence of a Cause-and-Effect Relationship

Shochat, E., Fernández-Juricic, E., Lerman, S., 2010. “Birds in Urban Ecosystems: Population Dynamics, Community Structure, Biodiversity, and Conservation”. In: Urban Ecosystem Ecology, Madison: ASA-CSSA-SSSA, pp. 75–86

Текст, обкладинка та ілюстрації: Надія Миколаєнко

Поділитись