«Доброго ранку, Європейська столице!» – сказав я собі, прокинувшись чергової суботи в типовому пострадянському гуртожитку типового українського університету. Після недовгих вранішніх зборів та мильно-рильних процедур, наскрібши лише 4 гривні з чорної скрині, майже останні гроші, я вирушив до метро. Нічого не передбачало змін. Біля станції підвипивший чоловік підійшов до мене та запропонував купити жетона (синього), я відмовився, так як те ж міг зробити у касі, а він скоріш за все витратить гроші на алкоголь. Побачивши затор з людей перед турнікетами, я здивувався, так як у вихідні в такий час мало хто їздить. Та, як я зрозумів через декілька секунд, вони метушились, бо не знали, в який з боків кидати жетони, хоча стояла табличка, що відповідно позначала напрямки. З правого боку сині, з лівого – зелені…
КМДА підняла вартість проїзду в комунальному міському транспорті у два рази, через деякий час ціну почали підіймати й приватні маршрутки. Не те щоб ніхто не здогадувався, що таке може трапитись, тим паче, що постанова виникла ще 30 січня, а в Києві й до цього проходили акції протесту, відбувалось обговорення в ЗМІ, а Інтернет заполонив жарт про ціну в «один жетон», проте ніхто не знав, коли саме. Шпальти газет, Інтернет-ресурси, говорили, що скоро, але вказуали різні дати.
Фото 1.
Отже, тепер метро коштує – 4 грн, трамвай, тролейбус та автобус – 3 грн. Вартість проїзду в маршрутках (як комунальних, так і приватних) піднялась з 4 до 5 грн, або ж з 3.50 до 4 грн. Деякі коштують аж 6 грн. Ще однією проблемою стало прибирання єдиного білету на міську електричку та троєщинський трамвай (№5, №4). Раніше це давало змогу жителям Троєщини добратися дешево (білет коштував 3 грн) й швидко, оминувши затори, що в час пік завжди бувають на Московському мосту й тягнуться до правого берегу. Тепер доводиться платити двічі. Міська електричка коштує 4 грн.
Казус полягає в тому, що за підняттям тарифів не відбулося пропорційного підняття заробітної платні. Мінімальна заробітна плата в 2015 році дорівнює«у місячному розмірі з 1 січня – 1218 гривень, з 1 грудня – 1378 гривень». Перша цифра є відповідником минулорічної платні 1, але фактично з падінням курсу долара (станом на 24.03 – 23,29 грн 2) та паралельним збільшенням вартості комунальних послуг 3, продуктів харчування 4, тощо – зменшилась.
Досить сильно подорожчання також вдарило по студентству. Розмір стипендії коливається приблизно від 730 до 830 гривень. За новим тарифом безлімітний проїзний на метро коштує 150 грн (раніше – 50 грн), метро-автобус/тролейбус/трамвай – 200 грн, метро-міська електричка – 205 грн 5. Оптимальним вибором є, звісно, проїзний на 46, або ж 62 поїздки (відповідно 75, 95 грн), втім, це створює певні обмеження пересування та все одно коштує більше, тим паче, що проїзні не діють у приватному транспорті. Тож велику частину своєї стипендії студент повинен віддати лише для того, аби дістатися до місця навчання.
У самому ж КП “Київпастранс” адміністрація збирається провести масові скорочення 6. При цьому присутні регулярні затримки з виплатою заробітної плати, а стан рухомого складу інколи й просто аварійний. Можна згадати нещодавній випадок з розривом “гармошки” в тролейбусі, що відбувся, коли всередині транспортного засобу знаходились пасажири, або ж як у 180 маршрутці під час руху відвалились задні колеса. На щастя, в обох випадках ніхто серйозно не постраждав.
Фото 2. Фото того самого тролейбуса із розірваною “гармошкою”. Джерело: http://kiev.segodnya.ua/kaccidents/v-kieve-na-linii-ot-starosti-razorvalsya-trolleybus-garmoshka-599983.html
Хтось скаже: так, в країні війна, у всьому винен Путін, громадський транспорт збитковий. По-перше, не Путін, а капіталізм, тим паче, що минуле подорожчання проїзду в Києві не призвело до відповідного збільшення заробітку трудящих згаданої сфери, а підняття тарифів планувалось ще під час президентства Віктора Януковича, тоді декілька лівих та соціальних ініціатив проводили попереджувальні акції протесту.
По-друге, рентабельність… Громадський транспорт за своєю сутністю не повинен бути прибутковим. Так, в тій самій Європі за яку ніби боровся майдан, «субсидіювання громадського транспорту зазвичай перевищує 50 відсотків собівартості проїзду». Попри це в багатьох містах існує мережа безкоштовного транспорту 7. Як от, наприклад, в місті Таллінн. Також проблеми з «надзбитковістю» пов’язані із корупційними схемами, що постійно відбуваються як у вищих ешелонах адміністрації міста 8, так і на рівні депо 9. За словами того ж мера, на підприємстві викрадено «більше 3 мільярдів гривень» 10. Також свою роль зіграла неправильна організація (або ж цілеспрямована) рекламного блоку в транспорті. Оплачувати перевезення, поповнити бюджет (про безгрошовість якого плачуть олігархи, пардон, політики) можна після введення прогресивного оподаткування, втім це тема для окремої статті, а ми ж повернемось до практичних речей.
Що робити, якщо вам не вистачає грошей на пересування у транспорті, або ви просто бойкотуєте підвищення тарифів? Пересування в Києві безкоштовно можливе кількома способами. Найпростіший – не сплачувати за проїзд в автобусах, тролейбусах, трамваях, коли в них знаходиться одночасно велика кількість людей, або ж пред’явити старий одноразовий квиток чи проїзний. Кондуктор фізично не може запам’ятати, чи перевірив у всіх білети, посвідчення тощо. Про контролерів, які інколи заходять на зупинках, можна особливо не хвилюватись. Після того, як вас спіймають «на гарячому», обов’язково будуть залякувати міліцією та велетенським штрафом, але не будьте простаками, ведіть себе спокійно. Згідно з «Правилами користування трамваєм і тролейбусом у містах України» при несплаті проїзду ви маєте вибір: заплатити штраф або покинути транспортний засіб на найближчій зупинці, і лише у разі злісної непокори, вас буде доставлено до найближчого органу внутрішніх справ 11. Тому спокійно вийдіть і дочекайтесь наступного тролейбуса чи трамвая. Дане положення не поширюється на автобуси 12 (про особливості штрафів в них буде зазначено трохи нижче), втім, на практиці ці правила діють й на даному виді міського транспорту (маються на увазі лише комунальні автобуси Києва).
В метро схема відрізняється. Там є в сутності кілька охоронних структур: лінійний відділ міліції та воєнізована охорона.
Фото 3. На фото представник воєнізованою охорони метрополітену. Джерело: http://www.metro.kiev.ua
Всі ми знаємо, що можна перестрибнути через турнікети, проте є декілька «але». По-перше, не стрибайте, коли на станції мало людей і стоїть представник правоохоронних органів. По-друге, не бійтесь стрибати, якщо пана міліціонера чи охоронця немає. По-третє, винятком з першого є ситуація, коли ви йдете після якоїсь масової події, особливо це стосується різних молодіжних концертів, футбольних матчів, мітингів, тоді вірогідність того, що на вас звернуть хоч якусь увагу під час перестрибування, зводиться взагалі до мінімуму, оскільки (1) ви знаходитесь в натовпі та (2) це робить неймовірно велика кількість інших людей, тому в даному випадку не постраждає навіть ваша «карма». По-четверте, це так говорять «стрибати», насправді, навіть це можна робити не завжди, є станції на яких турнікети не крутяться, а зіштовхуються з боків. У цьому випадку просто йдіть притримуючи їх руками. Боляче не буде. Також можете, майже непомітно, йти на малій відстані за людиною попереду й пройти без стуку.
Фото 4.
Що буде, якщо вас спіймають? Стаття 135 Кодексу України про адміністративну правопорушення говорить: «Безквитковий проїзд пасажира… в міському транспорті – тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення – тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду 13…» Проте в цих деталях мало хто розуміється. В автобусі, як вже зазначалося, спрацює схема, що відповідає тролейбусам та трамваям. Намагаючись розібратись з правовим аспектом справи, я підійшов до одного зі співробітників лінійного відділку міліції, що знаходиться прямо у приміщені станції, й він мені так чітко й не зміг відповісти на питання про штраф, посилаючись лише на згаданий кодекс. Це вказує на те, що випадки таких затримань не досить часті, але все-таки не будьте зухвалими й пам’ятайте про «але».
Також є варіант для студентів до усіх видів комунального міського транспорту. Якщо ви виглядаєте, як учень школи, то у вас є два можливих способи забезпечити собі «комфортне» пересування. Перший – за певну плату у знайомих вчителів можна зробити собі «Учнівський квиток», що за рішенням Київської міської ради дозволяє школярам пересуватись безкоштовно 14. Другий – той же учнівський квиток ви можете зробити самі. Відповідно сфотографувавшись та підробивши печатку будь-якої з українських шкіл (інколи пропускають без, чи з абсолютно лівою печаткою, так як часто на неї навіть не дивляться). В цьому випадку можливо робити підробки інших пільгових документів, втім, це більш ризиковано. Слід зазначити, що якщо підробка проявиться, то за ст. 358 Кримінального Кодексу України можна бути притягнутим до відповідальності. В результаті чого – отримати покарання від штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років. Хоча, як ми розуміємо, шанс, що про підробку стане відомо – мінімальний.
Ще в рамках даної схеми можливе використання для безкоштовного проходу в метро читацьких квитків бібліотек (особисто перевірено на квитку НБУ ім. Вернадського), або ж схожі студентські квитки декількох ВНЗ (не вийде, якщо ця станція знаходиться недалеко від нього), так як вони схожі на карткові учнівські деяких шкіл. Отож, під час перевірки, особливо якщо великий натовп, на відмінності просто не звертають уваги.
Фото 5. З лівого боку учнівський квиток однієї з шкіл м. Києва, з правого боку згори читацький квиток НБУ ім. В. Вернадського, знизу студентський квиток одного з університетів. Фото автора.
Абсолютно легальний спосіб – це використання безкоштовного транспорту різних гіпермаркетів. Це створює певні обмеження (важко встати в середині маршруту, якщо рухаєшся в напрямку гіпермаркету, інколи вимагають гроші), втім вони охоплюють доволі великий обсяг території. Наприклад, існують безкоштовні маршрутки гіпермаркетів «Ашан» 15, «Епіцентр», «Skymall» 16, «Леруа Мерлен» 17, «Нова лінія», що на Одеському шосе 18, тощо. На деяких з них можна дістатися передмістя Києва, куди ціни на простих маршрутках аж занадто високі.
Фото 6. Фото автобуса гіпермаркету Ашан Кільцева – Вишневе. Джерело: http://busphoto.ru/photo/106477/
Забули сказати декілька слів про приміську або міську електричку. Зайшовши у вагон, слідкуйте за тим, чи є у ньому контролер. У відповідному випадку краще просуватись в напрямку його руху, але швидко. В разі, якщо ви вже близько від чергової станції – вийдіть та перейдіть вагон так, щоб бути позаду контролера. Також можна заховатись у туалеті, не треба тут говорити: «фу, пратівна», – це реальний, дієвий і «не напряжний» метод. Менш дієвими методами (але все-таки дієвими) є спроба рухатись на зустріч контролеру, та просто обійти його, а також підсовувати старий квиток. На додачу треба знати, що контролери заходять лише на деяких станціях, і якщо ви часто користуєтесь цим транспортом, можете зрозуміти, на яких саме. Заходять в 90% випадків лише в перший чи останній вагони. Охоронці – це серйозні «тіпулі», втім, майже на кожній станції можна знайти обхід турнікетам, найчастіше по залізничному шляху, де в кінці перону можна піднятись. Народні «умільці» конструюють цілі драбини. На станції «Київ-Пасажирський» (та, здається, ще на декількох) білети перевіряють (або через турнікет йдеш) в кінці. Ніколи не їздіть на даху електрички, це дуже небезпечно 19. В таких рамках безпечніше чіплятися позаду. Відповідальність же за безкоштовний проїзд регулюється все тою ж статтею 135 КУпАП, згідно з якою безоплатний проїзд «у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення – тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду» 20. Отож, будьте обережними.
Наостанок, шановні пасажири, будьте взаємоввічливими, залишайте закомпостовані білети перед виходом у транспорті, або передавайте тим, хто входить. Не забувайте про проїзні квитки, якщо виїжджаєте до кінця місяця з міста: вам вони більше не знадобляться, проте можуть допомогти іншим.