23.02, середа, 18.00
Київ, Центр візуальної культури НаУКМА (вул. Сковороди, 2)
Презентація української версії часопису «Політична критика».
Дискусія «Як змінити наркотичну політику в Україні?»
Учасники:
Кароліна Валенчик – фахівець з наркотичної політики («Політична критика»).
Катерина Максименко – соціолог, дослідниця проблем наркозалежності.
Олексій Радинський – редактор української версії журналу «Політична критика».
Тарас Ратушний – журналіст (об’єднання громадських ініціатив «Об’єктивна реальність»).
Славомір Сєраковський – головний редактор «Політичної критики».
Міхал Сутовський – політолог, публіцист («Політична критика»).
Модератор – Василь Черепанин, керівник Центру візуальної культури НаУКМА.
Робочі мови – українська, англійська.
24.02, четвер, 18.00
Київ, Центр візуальної культури НаУКМА (вул. Сковороди, 2)
Показ фільмів (мовою оригіналу з англійськими субтитрами):
«Катастрофа» (2010, реж. Артур Жмієвський).
Дискусія «Що сталося під Смоленськом?»
«Мур і вежа» (2009, реж. Яель Бартана).
Дискусія «Євреї повертаються до Польщі?»
Робоча мова – англійська.
25.02, п’ятниця, 14.00
Одеса, Єврейський культурний центр «Бейт Гранд» (вул. Ніжинська, 77/79)
Презентація української версії часопису «Політична критика».
Показ фільму «Мур і вежа» (2009, реж. Яель Бартана).
26.02, субота, 17.30
Львів, Центр міської історії Центрально-Східної Європи
(вул. акад. Богомольця, 6)
Презентація української версії часопису «Політична критика».
Показ фільмів (мовою оригіналу з англійськими субтитрами):
«Катастрофа» (2010, реж. Артур Жмієвський).
«Мур і вежа» (2009, реж. Яель Бартана).
«Політична критика» (Krytyka Polityczna) – інтелектуальна спільнота, що виникла в Польщі на початку 2000-х років і протягом останнього десятиліття стала одним із найважливіших гравців у східноєвропейській публічній сфері.
Явище «Політичної критики» можна описати крізь три постулати: відновлення східноєвропейської заангажованої інтелігенції, критично налаштованої до наявного status quo; діяльність на перетинах політичного, наукового та мистецького полів, що передбачає усунення штучних поділів між цими сферами; активне втручання в публічні дебати «головного нурту» з метою втілення лівого проекту боротьби з економічним та культурним виключенням. Проект «Політичної критики» сьогодні складається з інтелектуального часопису, видавництва (серед його авторів – Луї Альтюссер, Зиґмунт Бауман, Ален Бадью, Славой Жижек, Жак Рансьєр тощо), а також мережі осередків у Польщі.
З 2009 року на базі Центру візуальної культури НаУКМА діє неформальний осередок «Політичної критики», зусиллями якого було створено українську версію однойменного часопису. Мета української «Політичної критики» – впровадження сучасних лівих ідей до публічної сфери, а також перевизначення самого поняття «політики», послідовно дискредитованого українськими «професійними політиками». Основна тема першого номера української версії часопису – «Політичні наркотики». У номері йдеться про актуальну наркотичну політику в Україні та світі, а також про системні взаємозв’язки між явищем сучасної політики та проблемою наркотиків.
Серед авторів номера – Анастасія Безверха, Дмитро Гайдук, Кінґа Дунін, Сергій Жадан, Славой Жижек, Артур Жмієвський, Томаш Пйонтек, Олексій Радинський, Тарас Ратушний, Славомір Сєраковський, Василь Черепанин, Ольґа Токарчук. Номер проілюстровано художніми проектами Павла Альтхамера, Адріана Пачі, Йоанни Райковської та Сантьяґо Сьєрри, відібраними спеціально для українського видання художнім редактором «Політичної критики» Артуром Жмієвським.
У рамках днів «Політичної критики» в Україні відбудуться покази фільмів «Катастрофа» Артура Жмієвського (документальне дослідження польського суспільства після катастрофи президентського літака 2010 року) та «Мур і вежа» ізраїльської художниці Яель Бартани, що представлятиме Польщу на Венеційському бієнале 2011 року.
Читайте також:
Чи здобуде лівиця владу у Польщі? (інтерв’ю зі Славоміром Сєраковським)
Візуальні докази «Судового експерименту» (Володимир Артюх)