• Едвард Саїд і марксизм: нотатки на полях «Орієнталізму»

    Едвард Саїд і марксизм: нотатки на полях «Орієнталізму»

    • Articles
    • 01/11/2019

    Поняття орієнталізму довгий час мало нейтральне значення — як у сенсі напрямку мистецтва, так і в сенсі наукового вивчення країн Сходу. Це змінилося, коли професор Колумбійського університету, палестинець за походженням, Едвард Саїд опублікував у 1978 році дослідження «Орієнталізм», в якому показав зв’язок між дискурсом «Сходу» та імперіалізмом.

    READ MORE
  • ОСКАЛ ЗЕЛЕНОГО КАПИТАЛИЗМА

    ОСКАЛ ЗЕЛЕНОГО КАПИТАЛИЗМА

    • Articles
    • 28/01/2015
    [:uk]Данной ближневосточной стране, Иордании, действительно нужны ВИЭ, ведь после остановки поставок газа из соседней страны в связи с политическими событиями, там были вынуждены закупать и сжигать мазут и дизель на электростанциях. Стоимость такой электроэнергии приблизительно в два раза выше, чем при сжигании природного газа. При этом в стране нет существенных ископаемых источников энергии, но есть потенциал для ветряных и солнечных станций. Однако разработка ВИЭ оказывается слишком дорогой из-за такой «рыночного» подхода, когда частным инвестором удается урвать огромные прибыли за счет простых потребителей. Из-за такой завышенной стоимости ВИЭ, их разработка в этой стране стала тормозиться. READ MORE
  • Революція у Роджаві: побудова автономії на Близькому Сході

    Революція у Роджаві: побудова автономії на Близькому Сході

    • Articles
    • 27/11/2014

    Курдські повстанці встановлюють самоуправління у розтерзаній війною Сирії, повторюючи досвід Сапатистського руху та забезпечуючи регіон демократичною альтернативою

    READ MORE
  • БЛИСК І ВБОГІСТЬ ІНДІЙСЬКОЇ ОСВІТИ

    БЛИСК І ВБОГІСТЬ ІНДІЙСЬКОЇ ОСВІТИ

    • Слайдер
    • 27/02/2013
    Сірі бетонні стіни й підлога; вузенькі віконця, цілодобова задушлива спека й один поламаний вентилятор на кімнатку площею 20 кв.м; а ще ящірки й павуки на стінах і дерев’яні меблі… Так виглядає не тюрма й не концтабір, а одна із приватних шкіл у найбагатшому штаті на північному заході Індії. Утім, не все так страшно: кабінетам фізики, хімії й інформатики позаздрять найбільші київські гімназії. Робити ж «євроремонт» у звичайних класних кімнатах тут не прийнято — мовляв, однаково все поламають і рознесуть. Ця думка небезпідставна. У школі навчається більше трьох тисяч дітей — а це всього-на-всього сорок-п’ятдесят чоловік у класі і п’ять хвилин на перекличку за номерами в журналі: «Перший», — «Є, мем!». «Другий», — «Присутній, мем!» Щоб учителька запам’ятала твоє ім’я, тут треба бути дуже видатною особистістю. Наприклад, сваритися із сусідами по парті, кидатися папірцями, запізнюватися на ранкові молитви. До речі, молитва вже давно почалася, а учні все заходять і заходять до класу. Вони швидко зрозуміли, що я нікого не каратиму й не битиму за спізнення. Так-так, за найменші порушення дисципліни в індійських школах б’ють — боляче, з усієї сили, по щоках, а то й книжкою по голові. Фізичні покарання, за які будь-де у світі на вчителя давно подали б до суду, тут нікого особливо не бентежать. Директор школи, якому я першого робочого дня побігла скаржитись на небачену жорстокість, навіть не зрозумів, що мені не подобається; самі ж батьки й діти сприймають такий стан справ як належний і справедливий — вчителька завжди права, її авторитет незаперечний, отже, якщо когось і вдарила, то було за що. READ MORE