• Грамші в соціальних науках: антропологія

    Грамші в соціальних науках: антропологія

    • Articles
    • 19/10/2018

    Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму.

    READ MORE
  • Націоналізм у постгегемоністську добу

    Націоналізм у постгегемоністську добу

    • Articles
    • 23/06/2016

    Надії на появу всесвітніх рухів і розвиток всесвітнього громадянства не справдяться за відсутності інституційної основи розвитку здатності реалізувати такі уявні проекти. Ані громадяни, ані капіталісти не зможуть висувати вимоги захисту власності або прав, що є автономними відносно державних інтересів та інститутів. Замість цього ми, ймовірно, побачимо відродження націоналізму, зосередженого не на захоплені території інших країн, а на контролі й експропріації ресурсів за рахунок інших держав, негромадян і капіталістів.

    READ MORE
  • ЇЇ ВЕЛИЧНОСТЕ ЗАШКВАРА

    ЇЇ ВЕЛИЧНОСТЕ ЗАШКВАРА

    • War and nationalism
    • 12/08/2015
    [:uk]Якби я був клятим французьким ліваком, прихильником гей-збоченця Фуко та інших філософів, я би сказав, що саме патріоти — як молоді, так і старі, як політики, так і не зовсім — легітимізують російську обсценну лексику у сучасних українських дискурсивних практиках. А відключення ТБ, інша цензура та одномовні паспорти аж ніяк не захищають нашу мову. Та я — патріот... READ MORE
  • ЗА РІВНІСТЬ У МОВІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ

    ЗА РІВНІСТЬ У МОВІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ

    • Gender
    • 01/04/2011

    READ MORE
  • ЗА РІВНІСТЬ МОВНУ І ПОЗАМОВНУ!

    ЗА РІВНІСТЬ МОВНУ І ПОЗАМОВНУ!

    • Gender
    • 09/03/2011

    READ MORE
  • Мова і символічне насильство

    Мова і символічне насильство

    • Articles
    • 02/02/2011

     

    Інтерв'ю Лоїка ВАКАНА з П'єром БУРДЬЄ

    - У праці «Що означає говорити»/ «Мова і символічне насильство» («Ce que parler veut dire», англійський переклад «Language and symbolic power») Ви розвиваєте нищівну критику структурної лінгвістики чи того, що називають «чистим» вивченням мови. Ви пропонуєте альтернативну модель, яка, кажучи дещо спрощено, робить мову інструментом або медіумомвладних відносин, а не просто засобом комунікації, і яку слід вивчати в межах інтеракціоністського і структурного контекстів її виробництва і поширення. Могли б Ви підсумувати суть цієї критики?

    - «Чиста» лінгвістика надає перевагу синхронній, структурній або внутрішній перспективі на противагу історичному, соціальному, економічному або зовнішньому визначенням мови. Я намагався (особливо у «Практичному глузді» і «Що означає говорити») вказати на відношення до об'єкта і на теорію практики, імпліковані цим підходом. Погляд Сосюра є поглядом «неупередженого спостерігача», для якого розуміння є самоціллю. При цьому Сосюр приписує цей «герменевтичний намір» соціальним агентам і тлумачить його як принцип їхніх практик. Це постава філолога, мета якого - кодувати мову, на противагу оратору, який прагне діяти і впливати на світ через перформативну силу слова. Ті, хто розглядає мову як об'єкт аналізу замість використовувати її щоб думати і говорити, утверджують мову як logos на противагу до praxis, як «мертву літеру» без практичної мети або взагалі без жодної мети окрім інтерпретації подібно до творів мистецтва.

    READ MORE