• АВГИЕВЫ КОНЮШНИ УКРАИНСКИХ ВЫБОРОВ 2015 ГОДА

    АВГИЕВЫ КОНЮШНИ УКРАИНСКИХ ВЫБОРОВ 2015 ГОДА

    • Події
    • 19/11/2015
    [:uk]Была установлена тотальная партийность всех кандидатов в местные органы власти (за исключением поселков). Самовыдвижение, ставшее уже более чем 20-ти летней традицией, для местных органов власти оказалось под запретом. Политические «потемкинские деревни» финансово-промышленных групп – партии – смогли наконец-то полностью поглотить и местный уровень. Теперь эти машины монопольно решали, кого допустить, а кого нет, ведь если у несогласных нет за плечами партии – то и к выдвижению им путь заказан. А тут нужен еще и немалый материальный ресурс, ведь в условиях социально-экономического кризиса вновь были повышены суммы залога. READ MORE
  • КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Якими інструментами нехтує сучасна людина

    КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Якими інструментами нехтує сучасна людина

    • Слайдер
    • 08/05/2014
    Пропонуємо вашій увазі серію радіопередач «Конструювання свободи». Ці лекції прочитав у 1973 році Ентоні Стаффорд Бір — знаменитий кібернетик, який займався розробкою проекту «Кіберсін» у Чилі за часів правління Сальвадора Альєнде. Це був утопічний проект управління економікою як динамічною системою за допомогою сучасних — тобто початку сімдесятих. Проект не вдалося втілити через військовий переворот 1973 року. Однак теоретичні і практичні розробки, про які розповідає Стаффорд Бір у цій серії лекцій, наочно показують, яким може бути демократичне управління великими системами — і доводять, що насправді комуністичний проект не такий уже й утопічний, а навпаки, цілком здійсненний. Уявіть, що ви сидите під яблунею, і тут вам на голову падає яблуко. Яка сила, на вашу думку, спричинила цю подію? Може, на яблуні сидить мавпа і жбурляється яблуками? Звісно, ні: задіяна тут сила — це сила тяжіння. Ми розуміємо, що ця сила всюдисуща на планеті — тому нам не треба щоразу проводити експеримент, щоб дізнатися, що станеться, якщо випустити з рук склянку води, чи що трапиться з літаком, у якого раптово відмовлять двигуни. Ми вважаємо, ніби знаємо, що станеться. Однак поняття сили, що діє на кожен об’єкт на планеті — і діє однаковою мірою (тобто кілограм пір’я поводиться так само, як кілограм свинцю, за умови рівного опору повітря) — є безумовно дуже складним поняттям. Як може існувати сила, що діє на все, але яку при цьому не можна безпосередньо відчути, а лише виразити мовою математики, і яка (цілком контрінтуїтивно) однаково діє на пір’я і на свинець? Та годі, скажете ви, досить вдавати дикуна й неука. Навіть дитина може відповісти на ці питання. До того ж, силу тяжіння можна безпосередньо відчути, адже саме цю силу заміряє ваше тіло, коли відчуває вагу. На це я спитаю: як гадаєте, чи відповіли би ви так само, якби були сусідом Ісаака Ньютона і жили в 1687 році. У нашої культури було майже триста років, щоб зрозуміти проблеми ньютонівської фізики. У неї було більш ніж півстоліття, щоб осягнути теорію відносності та другий закон термодинаміки, — знаючи, що принаймні можливо висувати загальні твердження про фізику всесвіту. Не всі ми, наважуся припустити, змогли би відповісти на елементарні питання про ці дві речі, хоча, здавалося б, культура вже мала би всотати це знання. На цьому прикладі ми наочно переконуємося, що потрібно багато, дуже багато часу, щоб культура чогось навчилася. Ми також переконуємося, що люди з усієї сили опираються змінам у картині світу, наданій їм через культуру. READ MORE
  • Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму

    Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму

    • Слайдер
    • 28/05/2013

    У першій частині розділу Фостер обговорює «якісні зміни в рівні людської деструктивності», властиві капіталістичному виробництву після Другої Світової війни. Серед цих змін — ріст використання синтетичних матеріалів, які природа не може швидко переробити, а також радикальне розширення споживання усіх видів енергії, зокрема горючих копалин. Ці зміни у способах виробництва, як пише Фостер, «є головними причинами швидкого поглиблення екологічної кризи у повоєнний період». У другій частині опублікованого розділу автор висвітлює чинники зростання конфлікту між капіталізмом та природою.

    READ MORE