«Не подобається — повертайся в Україну»: праця заробітчан на птахофермах Польщі

5539
Ярослав Урбанський
Author's articles

Польське птахівництво за останні роки значно зросло як у виробництві м'яса, так і яєць. Польща стала одним з основних виробників. Такий розвиток був би неможливий без працівників ферм, які приїжджають переважно з України.

За останні два десятиліття, з моменту вступу Польщі до Європейського Союзу у 2004 році, виробництво м'яса птиці в країні зросло майже на 200%, а виробництво яєць — на 30%. Приблизно половина м'яса птиці та яєць виробляється на експорт. Збільшення виробництва супроводжувалося розвитком великих промислових ферм і птахофабрик. Найважливішими компаніями на цьому ринку є, наприклад, «Cedrob» і «Wipasz», що займаються вирощуванням бройлерів, та птахофабрики «Woźniak» (кури-несучки). У цьому секторі домінує польський капітал.

Згідно з даними Центрального статистичного офісу Польщі за 2021 рік, у Польщі було офіційно зайнято приблизно 124 000 працівників сільського господарства, з них приблизно 50 000 — у розведенні. Водночас, щонайменше, решта людей зайнята на сезонних роботах у сільському господарстві. Більшість з них — іммігранти зі Сходу. Заробітки працівників сільського господарства є одними з найнижчих у Польщі, а умови праці — найгіршими. Історично склалося так, що це одна з найбільш експлуатованих і низькопрестижних професійних груп. Через розпорошеність, нестабільні форми зайнятості, високу плинність кадрів тощо, працівники сільського господарства практично не об'єднані в профспілки.

У вересні 2023 року ситуація на птахофабриці, що належить найбільшому польському виробнику яєць «Ferma Drobiu Woźniak», отримала широке висвітлення в польських ЗМІ. Розслідування, проведене українським і білоруським зоозахисниками, які співпрацювали з Асоціацією «Відкриті клітки» (Stowarzyszenie Otwarte Klatki), виявило низку порушень у забезпеченні добробуту тварин. Матеріал був опублікований на порталі «gazeta.pl». Компанія «Ferma Drobiu Woźniak» відкинула звинувачення у спеціально опублікованій заяві. 

 

ферма польща

Пташиний грип на птахофабриці Журмінсько-Млавського повіту (powiatu Żuromińsko-Mławskiego). Ілюстративне фото опубліковане Асоціацією «Відкриті клітки» на сайті flickr.com / Andrew Skowron 

 

Активісти також зібрали матеріал про дотримання прав працівників на фермі. Їхні висновки стали предметом звернення профспілки «Робітнича ініціатива» (Inicjatywa Pracownicza), поданого до районної інспекції праці. Перелік звинувачень був довгим: невиплата надбавок за понаднормову роботу, недотримання норм робочого часу, недотримання термінів виплати заробітної плати, перевищення робочого навантаження та стандартів охорони праці й безпеки життєдіяльності тощо. Інспекція повідомила профспілку про проведення перевірки.

Прийом на роботу та умови праці 

Птахофабрика «Woźniak» має загалом 12 птахофабрик, переважно у Великопольщі[1]. Компанія також управляє іншими підприємствами. У 2021 році «Woźniak» досягла обороту з продажів (товарообігу) у розмірі 2,03 млрд злотих та валового прибутку у розмірі 40,6 млн злотих. З іншого боку, у 2022 році компанія зафіксувала дохід від продажів близько 3,35 млрд злотих і валовий прибуток у розмірі 166,9 млн злотих. На своєму офіційному сайті компанія заявляє, що в ній працює 2000 співробітників.

Птахофабрика «Woźniak» користується послугами польської агенції з працевлаштування «Personel», яка має представництво в Україні: ТОВ «Персонал»[2]. Характер формальних відносин між польською та українською компаніями, що діють під назвою «Персонал», встановити не вдалося.

 

ферма возняк

Птахофабрика «Woźniak». Фото опубліковане Асоціацією «Відкриті клітки» на сайті flickr.com

 

Працівники О. та А. були прийняті на роботу, відгукнувшись на оголошення про вакансії Птахофабрики «Woźniak», опубліковане в Інтернеті українською мовою. Трудовий договір з ними було укладено 9 травня 2023 року і того ж дня вони взялися до роботи. О. та А. працювали на птахофабриці у селі Вьоска, західна Польща. Їх звільнили 14 червня 2023 року. Договори мали цивільно-правовий характер[3], хоча робота відповідала визначенню Трудового кодексу щодо роботи за трудовим договором: вона відбувалася в конкретному місці, в конкретний час, під конкретним наглядом. Фактично, договори доручення були вручені працівникам лише 27 липня 2023 року. Профспілковий юрист подасть позов до суду від імені А. та О. про встановлення трудових відносин. 

O. та А. винаймали житло в населеному пункті за кілька кілометрів від ферми. Більшість інших трудових мігрантів жили на фермі в 4-5-місних кімнатах. З їхньої зарплати вираховували 450 злотих за проживання. Працівники скаржилися на тісноту та санітарні умови (одна ванна кімната), на те, що їхні кімнати «обшукували», а також на те, що їхній особистий простір порушували.

Загалом на фермі працювало 53 особи, зокрема 14 мігрантів, переважно з України, а також один білорус, один марокканець і один індус. За словами робітників, приблизно половину всіх працівників становили жінки. Існував поділ між іммігрантами та польськими працівниками: окремі соціальні зони, кухні, окремі сніданки, різний час перерви. У наявних в розпорядженні профспілки записах зафіксовані скарги українських працівників на те, що їх направляють на важчу роботу, що іноземні керівники називають їх «чорномазими», і що якщо їм не подобається їхня робота, вони повинні повернутися в Україну. 

Ті самі записи показують, що інші працівники також скаржилися на відсутність контрактів або на те, що вони отримували контракти лише «наприкінці роботи». Отримані дані свідчать, що багато працівників також не проходили жодних обстежень і що необхідний дозвіл на роботу можна було «отримати» без відвідування лікаря. А. 80% робочого часу працював на збиранні мертвих птахів.  О. переважно доглядала за виробництвом яєць.

 

банер

Протестний банер проти розширення ферми групи «Woźniak». Фото опубліковане Асоціацією «Відкриті клітки» на сайті flickr.com

 

Обидвоє, як чоловік, так і жінка, працювали щонайменше 10 годин на день, лише в деякі дні, переважно суботу та неділю, можливо, 8 або 7 годин. Травневий табель обліку робочого часу А. показує, що він не мав щотижневого відпочинку в період з 16 по 31 травня. Відповідно до статті 133 § 1 Трудового кодексу Польщі, працівник має право на щонайменше 35 годин безперервного відпочинку щотижня. 

Протягом наступних тижнів травня тижневий робочий час А. був наступним: 8-14 травня — 58 годин; 15-21 травня — 55 годин; 22-28 травня — 67 годин. Таким чином, працюючи з 9 по 31 травня, він відпрацював загалом 210 годин. Протягом двох тижнів червня він мав лише один вихідний день і відпрацював загалом 120 годин. У Польщі тижнева норма робочого часу становить 40 годин. Інформація, отримана профспілкою (записи), також показує, що інші робітники працювали набагато більше, ніж передбачено Трудовим кодексом. Марокканський працівник повинен був працювати 280-309 годин на місяць. Тим часом середній робочий час на місяць без урахування понаднормових становить 168 годин.

Згідно з умовами контрактів, працівникам пропонувалася погодинна оплата праці, яка відповідала мінімальній погодинній заробітній платі, що діє в Польщі, тобто 22,80 злотих брутто. Водночас в контрактах була вказана сума нетто 18,50 злотих. Працівники не отримували жодних надбавок за понаднормову роботу.

Перевантаження роботою

Умови праці на досліджуваній фермі в селі були важкими. Працівники О. та А. використовували смарт-годинники[4] для вимірювання спалених калорій протягом зміни. Профспілка отримала роздруківки записів зі смарт-годинника. Вони показують, що О. витрачала від 1,700 до навіть понад 2,170 ккал протягом своєї робочої зміни. У листуванні з профспілкою вона написала: «Я точно втрачала понад 1,200 кілокалорій на день, навіть у найлегші дні на фермі». Понад 1,200 ккал — це рівень енерговитрат, який перевищує польську норму для жінок. Вище цієї межі працювати заборонено. Для чоловіків межа становить 2,000 ккал. З іншого боку, показники, подані А., свідчать, що в деякі дні його споживання енергії під час роботи становило, наприклад 3,650 ккал — 14 червня 2023 року, 2,387 ккал — 13 червня 2023 року та 2,544 ккал — 7 червня 2023 року.

 

пташиний грип

Пташиний грип на птахофабриці Журмінсько-Млавського повіту (powiatu Żuromińsko-Mławskiego). Ілюстративне фото опубліковане Асоціацією «Відкриті клітки» на сайті flickr.com / Aleks Kot

 

Тривалий робочий день, відсутність вихідних та високі енергетичні навантаження, а також неукомплектованість штату (у записаних інтерв'ю працівники стверджують, що «немає кому працювати», що вони «не справляються») призвели до негативних наслідків для здоров'я. Відповідно до стенограм інтерв'ю з працівниками та спостережень О. і А., одним з перших наслідків стала різка втрата ваги. О. схудла на 7 кг за час роботи: «Мені здається, що найбільше я схудла в перші тижні роботи, тому що було дуже важко».

Загроза паразитів 

Також велике занепокоєння — враховуючи зібраний матеріал — викликає проблема ектопаразитів[5]: так званих курячих бліх. Із записів та розповідей працівників випливає, що вони були широко розповсюджені в курниках на фермі в Вьосці. Вони також нападали на робітників. Працівники розповідають про бліх, які ходили по їхніх руках, одязі і обладнанню в пташниках. Одну працівницю блохи покусали так, що у неї «були синці». Працівників кусали настільки сильно, що вони не могли, наприклад, керувати автомобілем. Жінки повідомляли, що їм доводилося носити подвійні штани під час менструації, «тому що паразити тягнуться до крові».

Тут слід зазначити, що в курниках є три види ектопаразитів, які іноді робітники, фермери або навіть онлайн-посібники з фермерства називають курячими блохами: пташиний кліщ або червоний кліщ (Dermanyssus galinae), пір'яні воші (Mallophaga) і куряча блоха (Ceratophyllus gallinae). Ці комахи також можуть становити епідемічну загрозу для людини. Про вошей ми читаємо в одному науковому дослідженні, що «ці паразити можуть передавати патогени, небезпечні для домашньої птиці та людей».

 

птахоферма

Пташиний грип на птахофабриці Журмінсько-Млавського повіту (powiatu Żuromińsko-Mławskiego). Ілюстративне фото опубліковане Асоціацією «Відкриті клітки» на сайті flickr.com / Andrew Skowron

 

Ризик від використання хімікатів на фермі

Хімікати, що використовуються проти ектопаразитів у курятниках: карбарил, піретрум, перметрин та інші піретроїди, хлорпірифос, фіпроніл, імідаклоприд. Що стосується фіпронілу, то у 2017 році у 24 країнах Європейського Союзу, а також інших країнах за межами ЄС (загалом 40 країн), було виявлено забруднення яєць цією речовиною, яка вважається помірно токсичною за оцінкою ВООЗ, але може бути небезпечною для здоров'я, якщо її споживати у значних кількостях. Інші актуальні наукові дослідження вказують на те, що «у людини фіпроніл пошкоджує нервову систему, викликаючи гіперзбудження. Навіть низькі дози можуть призвести до пошкодження мітохондрій, порушення процесу фосфорилювання, що зрештою призводить до загибелі клітин». Працівники птахофабрики у Вьосці, про яку йдеться в цій статті, описали симптоми отруєння «якимось» хімікатом, що використовується для боротьби з ектопаразитами. Працівники скаржилися на головний біль, слабкість, біль у м'язах і наліт на язиці. 

Негативний вплив використаних хімікатів описала і сама О.:

«Сьогодні в курниках чоловіки обприскували їх якоюсь незрозумілою хімією, не дочекавшись, поки працівники закінчать роботу. Дивна хімічна речовина, запах схожий на запах хлору, але вона не залишає слідів. Я почуваюся дуже погано після цього, тому що мені довелося цим дихати. Вони робили це в масках, а я без маски. І тепер у мене гіркий присмак у роті та горлі. Дуже дивна річ, і я почуваюся погано після цього. (...) У мене дивний білий наліт на язиці та дуже сильно болить голова. Тому я дуже сподіваюся, що я якось переживу завтрашній день і поїду додому».

 

 

***

Активісти профспілки «Робітничої ініціативи» вже багато років слідкують за ситуацією на промислових фермах та в м'ясопереробній галузі. Вперше ми оприлюднили матеріал про погані умови праці та експлуатацію, що панують на птахофабриці, ще у 2009 році. У 2018 році, на основі інтервʼю з працівниками, ми описали ситуацію на норковій фермі, розташованій поблизу Вжешні (Wrzesznia), західна Польща. Протягом багатьох років ситуація залишається незмінною: дуже низька заробітна плата, тривалість робочого дня до 300 годин на місяць (10-12 годин на день), часто відсутність будь-якої документації про трудові відносини та трудову книжку, підвищений ризик нещасних випадків на виробництві, схильність до багатьох захворювань, зокрема зоонозних, жахливе поводження та приниження працівників і працівниць, та, нарешті, погані санітарні умови на робочому місці й погані житлові умови для сезонних працівників і працівниць. 

Представлений вище матеріал доводить, що екстремальна експлуатація працівників і працівниць все ще відбувається, зокрема в найвідоміших компаніях у цьому секторі. Експлуатація зачіпає як польських, так і українських чи білоруських працівників, але останніх зазвичай більшою мірою. Саме тому існує потреба у співпраці між профспілками Польщі та України для захисту прав працівників сільського господарства.

Примітки

  1. ^ Wielkopolska – історична місцевість, яка містить декілька воєводств, хоч і є саме Великопольське воєводство.
  2. ^ Адреса: вул. Стрийська, 2, м. Львів, Україна; вул. Стрийська, 2, 81130 Сокільники, Україна.
  3. ^ доручення.
  4. ^ годинники, які дозволяють вимірювати фізичну активність.
  5. ^ зовнішні паразитичні організми, які мешкають на поверхні тіла хазяїна

Автор: Ярослав Урбанський

Переклад з польської: Дмитро Гринишин

Вперше опубліковано: ozzip.pl

Обкладинка: Катерина Грицева

Share