Улітку 2003 року пансіонати були заповнені відпочивальниками. Хтось приїжджав із дітьми, хтось із коханцями, хтось сам. Про це свідчать написи на деревах, які викарбовували туристи. Але від цієї ідилії у селищі Ялта на березі Азовського моря вже нічого не залишилось, окрім голих стіл, розбитих вікон та рибацьких снастей. Причина — за вісім років море покрилося мулом.
Ця історія не має конкретної точки відліку. Мул — це сукупність «людського фактору» в різних сферах життя. Основна причина — це браконьєри (себто місцеві жителі, які не дотримувалися законодавства через низку суб’єктивних та об’єктивних причин).
Рибальство тут — основний заробіток, на другому місці — туризм (сезонний), жодних інших сфер зайнятості тут немає. Тому рибальські снасті були розставлені по всьому берегу. Це створювало своєрідну стіну, через яку вода не могла фільтруватися та очищатися. Спочатку місцева влада закривала на це очі. Потім зробити щось із цим уже було неможливо. Тільки після того, як два роки тому президент підписав указ про створення національного заповідника «Меотида» (недалеко від берега), розставляти снасті заборонили. Згодом вода стала потроху очищатись, але це й досі не вирішило проблем Ялти. Мул так само покриває частину берега селища, подекуди до 50 метрів. Люди живуть напроти розбитих турбаз, серед сміття та бруду. Згадувати теорію розбитих вікон у Ялті вже, мабуть, запізно, — більшість із них уже розбиті.
Друга причина появи мулу — це, як стверджують місцеві мешканці, Маріупольський порт, який здійснює викиди в море недалеко від Ялти. Порт звинувачують ще й у тому, що з «української частини моря» (фактично море не має кордонів — а це означає, що його природні багатства нікому не належать) пішла риба. Рибалки тепер змушені плавати до берегів Росії (що є абсолютно законним, хіба що вони не можуть приставати до берега). Проте в порту обидва твердження спростовують і кажуть, що мають на підтвердження всі необхідні документи.
Третьою причиною тут називають неправильне зрощення земель. Замість зрощувати їх паралельно дорогам, їх зрощують перпендикулярно. Через що відбуваються обвали та зсуви, і головне — ріки, які впадають у море, так само покриваються млою та заростають комишами.
Далі по списку причин — «незаконне» (тому що за законом цього у даному місці робити не можна було, але місцева влада таки дала «згоду») будівництво на Білосарайській косі житлового комплексу, який нині унеможливлює очистку вод. Так само — знищення курганів, де побудувала нові котеджі місцева еліта.
З геологічної точки зору ситуація з мулом звичайна, як стверджує доцент кафедри технології й техніки геологорозвідувальних робіт гірно-геологічного факультету ДонНТУ Владислав Русанов. «Абсолютно природний процес із геологічного погляду. Море дедалі мілішає. Як людина, яка кілька років займається морською геологією, можу сказати: в Азовському морі є течія, закручена проти годинникової стрілки. Її створюють Дон і Кубань, що впадають у море й закручують воду в ньому. За останні років п’ятдесят, мабуть, сумарні витрати води в цих річках дуже зменшилися за рахунок розбирання води на зрошування в їхніх долинах. Грубо кажучи, якщо в ХІХ столітті в осад випадав здебільшого пісок і трохи мулу, то зараз відсоток мулистих часток у загальному обсязі осадонакопичення зріс у кілька разів. Є, звісно, й інші чинники, але цей — значний. До речі, у Фінській затоці проблеми дуже схожі. З поправкою на різницю в широті», — розповідає він. Тому, шукати винного в цій ситуації важко — кінці сховали у воду.
Але цікавий факт: нещодавно про порятунок Ялти оголосила місцева влада. У кабінеті мера навіть висять фотографії мулу з позначкою «завдання номер один». При тому, що ситуація є патовою вже вісім років, а мер міста перебуває при владі одинадцять. Таким чином, не важко зробити висновок, що до такої ситуації призвели і його дії протягом перших років мерства.
Брак контролю як з боку мешканців (контролю влади), так і з боку влади (контролю незаконної діяльності громадян) призвели до того, що всі залишилися з пустими рибальськими коритами, а разом із ними постраждали і всі, хто відпочивав на Азовському морі. Звісно, зараз у селища великих перспектив немає. І люди, яким вистачало грошей лише на Азовське море, або ті, кого туди відправляли від виробництва, втратили цю можливість. Варто додати ще й те, що державні підприємства збиткові, тому не можуть виконувати рекреаційну функцію повноцінно та відправляти людей на відпочинок до моря або ремонтувати вже наявні турбази. А ті підприємства, які мають іншого власника, мають і інші варіанти дозвілля.
До речі, 15 листопада у море вийшов спеціальний корабель «Переяслав», на борту якого знаходиться група навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення. Це вперше в Азовському морі відбудеться гідрографічна експедиція.
_category.jpg)
