Туалетний папір, який швидко закінчується, та інші побічні ефекти роботи з дому

  • 30 марта 2020
  • 2318
Туалетний папір, який швидко закінчується, та інші побічні ефекти роботи з дому

Йош

Зараз для тих, хто перейшов на віддалену роботу, стають актуальними ті проблеми праці, які є буденністю для фрілансер_ок. Праця з дому часто подається як комфортна умова, і для декого такою і є, але водночас роботодавець перекладає відповідальність за забезпечення робочого процесу на працівни_ць.

Чи помічали ви, наскільки частіше треба купувати туалетний папір і воду, коли «сидиш удома»? Я — так. Не тому, що це великі грошові витрати, а тому, що це забирає час. В офісі це буденний менеджмент, а вдома — безкоштовна й непомітна репродуктивна праця.

Але справа не тільки в туалетному папері. На чому ще економлять ті, хто наймають працівни_ць віддалено?

 

"Вдома не у всіх є можливість ізолюватися від співмешканок або родичів."

 

Для комфортного 8-годинного робочого дня за комп’ютером, роботодавець організовує робоче місце. Це — як мінімум стіл і стілець, які знаходяться в організованому для роботи приміщенні. Чи то open space, чи то окремий кабінет — передбачається, що в цьому просторі людину не мають відволікати від робочих задач. Вдома ж не у всіх є можливість ізолюватися від співмешканок або родичів. Якщо житло  орендоване, то за квартиру з комфортним робочим простором доведеться платити більше, тому що це, як мінімум, додаткова площа в спальній кімнаті чи окремий робочий кабінет. А працювати за обіднім столом на твердому стільці може бути погано для спини.

 

 

В офісі робітни_ць також мають забезпечити комп’ютером і періферійною технікою. Видатки на техніку — це купівля та амортизація. Оскільки ми говоримо про роботу, яку можна перевести у віддалений формат, то, найімовірніше, вона пов’язана з цифровим контентом та інтернетом. Тож робоча техніка ще й має бути підключеною до якісного і швидкісного інтернету. При переході на роботу з дому, треба мати персональну техніку в доброму для роботи стані та інтернет, що, звісно, є не в усіх. Вдома люди цілком можуть обходитись смартфоном і мобільним інтернетом з обмеженими пакетами, і надавати перевагу активному дозвіллю чи побутовим справам.

Офісний простір, обладнання та техніка також потребують регулярного обслуговування. Сюди відноситься прибирання усіх приміщень, зокрема допоміжних, таких як вбиральня та кухня. Використання всіх цих потужностей потребує електроенергії, води та опалення або кондиціювання. Часом — якщо є забезпечена для кавобрейків кухня — це ще й питна вода, кава, чай. Вбиральня — джерело видатків на мило, туалетний папір, рушники. Офісна техніка потребує оновлення програм, видалення вірусів, чистки тощо. Це конкретні вимірювані статті витрат, на яких ці місяці зекономить працедавець:  рахунки за комунальні послуги будуть менші, закуповувати чай та мило не потрібно, а зарплата прибиральни_ці і сис-адмін_ки може бути скорочена до двох третин відповідно до законодавства (і взагалі не виплачуватись, згідно з реаліями), адже навряд чи ваш роботодавець запропонує поприбирати вашу квартиру та налагодити домашній ноутбук. 

 

 

На час карантину роботодавець звільнений від виробничих видатків на все це, але вони нікуди не діваються. Їх сплачуєте ви — ті, кого перевели на роботу з дому. Ви більше миєте руки вдома, п’єте воду, робите чай, вмикаєте більше опалення, створюєте більше сміття й бруду, які треба прибирати.

Чи пропонував ваш роботодавець компенсувати вам ці видатки на період карантину?

Звісно, завдяки віддаленій роботі можна й позбутися зайвих витрат, таких як оплата транспорту та час на доїзд до роботи. Віддалена робота може бути також єдиною можливістю для людей із дітьми або людей з інвалідністю. Ці аспекти можуть бути несуттєвими для когось, залишаючись важливими для інших.

Перехід на домашній режим роботи змушує підлаштовуватись під нові обставини: потребу змінити формат роботи, перелаштувати дім на офіс, а декому ще й потрібно виконувати нові обов'язки, яких немає в посадових інструкціях (наприклад, організовувати вебінари чи придумувати нові джерела прибутку для підприємства). 

 

"Перехід на домашній режим роботи змушує підлаштовуватись під нові обставини."

 

В чисельних відео про принади фріланс-роботи показуються щасливі мандрівники, резиденти коворкінгів на Балі, люди, які «проміняли» виснажливу роботу в офісі на можливість суміщати роботу з приємним лайфстайлом. Але не дарма поруч існує ще стільки ж посібників, як влаштувати роботу з дому.

 

 

Наприклад, Ніно Угрекілідзе, ексспівдиректорка Фонду молодих феміністок FRIDA пише: «Робота віддалено – складна, і якщо ви із самого початку не поставите собі обмеження, можете працювати в будь-який час 𝟮𝟰/𝟳, а це великі емоційні, психічні та фізичні витрати». Ніно дає поради працювати за звичним графіком вдома, але я не знаю, наскільки це реально — багатьох робота переслідує поза офісом, навіть якщо ти робиш ритуальну зміну офісу на спальню, а піджака на піжаму. Можливо, комусь буде легко вписати свої домашні справи та хобі в роботу з дому, поєднавши це в чудовому балансі. Більш ймовірно, що на налаштування способів переключення уваги вам не вистачить карантинного періоду. Отже, це буде виснажливий період перепрацювання.

 

"Що стосується кількості самої роботи, то для багатьох віддалених карантинних працівни_ць її стало ще більше, ніж було."

 

Чи пропонував вам роботодавець взяти на себе тяготи з організації дозвілля або надати іншу допомогу в організації життя? Що стосується кількості самої роботи, то для багатьох віддалених карантинних працівни_ць її стало ще більше, ніж було. Перелаштування формату роботи під онлайн: встановлення додатків типу Zoom, збільшення комунікації в месенджерах замість живої, перенесення документів у хмару й оцифровування процесів.

 

 

Я тримаю кулаки, щоб цей цифровий прорив не пішов коту під хвіст після карантину, і ми стали більш грамотними, ефективними та організованими завдяки цій «пригоді». Але… чи пропонував вам ваш роботодавець навчання з цифрової безпеки чи менеджменту віддаленої роботи?

Я помічаю також логіку хайпового маркетингу, де будь-яка зміна обставин сприймається як нова можливість для компанії отримати більше уваги аудиторії. (Я й сама так роблю!) Коронавірус? Неодмінно треба про це написати на своєму Фейсбуці! Карантин? Нагода почати знімати вебінари, аби не втратити зв’язок з аудиторією й залучити нову! Проблема в тому, що виконання цих завдань часто лягає на персонал додатковим навантаженням: річний план нікуди не дівається, а потрібно зробити ще й це.

Чи пропонував ваш роботодавець найняти додаткову людину, щоб реалізувати всі чудові хайпові ідеї?

Ясно, що речі, про які я пишу, ніхто вам не пропонував. Вони неочевидні для тих, хто вперше стикається з налаштуванням віддаленої роботи. Для вашого працедавця можуть бути ще більш непомітними, адже тренінгів і посібників з того, як порахувати всю невидиму роботу, просто не існує. Привертати увагу до неперебачуваних обставини роботи, повідомляти про складнощі має стати звичкою працівни_ць, яка є першим кроком до визнання важливості своєї роботи та потреб.

Головна ілюстрація: Glenn Harvey/The New York Times

 

Читайте також: 

Чотири міфи про «клас фрілансерів» (Сара Грей)

Доглядова праця не йде на карантин. Коронавірус і «жіноче питання» 

Залишся з домом. Що робити з орендною платою в часи карантину (Альона Ляшева)

Оставить комментарий

Следущая конференция

  •  

Наши выпуски

Блоги

Facebook

Помочь

Наши партнёры