Чого Ми Хочемо
У Що Ми Віримо
1. Ми хочемо свободи. Ми хочемо влади, щоб визначати долю нашої чорної спільноти.
Ми віримо, що чорні люди не будуть вільними, доки ми не зможемо визначати нашу долю.
2. Ми хочемо повного працевлаштування для наших людей.
Ми віримо, що федеральний уряд відповідає і зобов’язаний надати кожній людині працевлаштування або гарантований дохід. Ми віримо, що, якщо білі американські бізнесмени не нададуть повного працевлаштування, тоді засоби виробництва мають бути забрані в бізнесменів і передані спільноті, щоб люди спільноти могли організувати і працевлаштувати всіх своїх людей і забезпечити високі стандарти життя.
3. Ми хочемо припинення пограбування білою людиною [пізніше було замінено на капіталістами] нашої чорної спільноти
Ми віримо, що цей расистський уряд пограбував нас – і тепер ми вимагаємо повернення боргу в сорок акрів і двох мулів. Сорок акрів і два мули були обіцяні 100 років тому як відшкодування за рабську працю і масові вбивства чорних людей. Ми приймемо виплату валютою, що буде розподілена між багатьма нашими спільнотам. Німці зараз допомагають євреям в Ізраїлі за геноцид єврейського народу. Німці вбили шість мільйонів євреїв. Американські расисти брали участь у вбивстві більш, ніж двадцяти мільйонів чорних людей; отож, ми відчуваємо, що ця вимога, яку ми ставимо, скромна.
4. Ми хочемо пристойного житла, прийнятного для притулку людських істот.
Ми віримо, що, якщо білі домовласники не нададуть пристойного житла нашій чорній спільноті, тоді житло і земля мають бути організовані в кооперативи, щоб наша спільнота з державною допомогою могла збудувати і надати пристойне житло для своїх людей.
5. Ми хочемо для наших людей таку освіту, яка показує справжню природу цього занепалого американського суспільства. Ми хочемо освіти, яка б вчила нас нашої справжньої історії і нашої ролі у сьогоденному суспільстві.
Ми віримо в освітню систему, яка дасть нашим людям знання себе. Якщо людина не має знання про себе і свою позицію в суспільстві і світі, тоді в неї невеликий шанс, що вона матиме стосунок до чогось іншого.
6. Ми хочемо, щоб усіх чорних чоловіків звільнили від служби у збройних силах.
Ми віримо, що чорних людей не мають змушувати воювати у збройних силах для захисту расистського уряду, який нас не захищає. Ми не будемо вбивати і воювати з кольоровими людьми по всьому світі, що, як і чорні люди, стають жертвами білого расистського уряду Америки. Ми захистимо себе від сили й насильства расистської поліції і расистської армії будь-якими необхідними засобами.
7. Ми хочемо негайного припинення поліцейської жорстокості і вбивств чорних людей.
Ми віримо, що ми можемо покласти кінець жорстокості поліції, організовуючи чорні групи самозахисту, що будуть віддані захисту нашої чорної спільноти від расистських нападів поліції та її жорстокості. Друга поправка до Конституції Сполучених Штатів дає нам право носити зброю. Отже, ми віримо, що всім чорним людям слід озброїтися для самозахисту.
8. Ми хочемо свободи для всіх чорних людей, що утримуються у федеральних тюрмах, тюрмах штату і міських тюрмах і в’язницях.
Ми віримо, що всі чорні люди мають бути звільнені з усіх в’язниць, тому що вони не отримали справедливого і неупередженого суду.
9. Ми хочемо, щоб усі чорні люди, коли потрапляють до суду, отримували б присяжних зі складу групи рівного з ними статусу або з людей зі своїх чорних спільнот, як постановлено Конституцією Сполучених Штатів.
Ми віримо, що суди мають притримуватися Конституції Сполучених Штатів та чорні люди мають право на справедливий суд. 14-а поправка до Конституції США дає людині право відповідати перед журі присяжних рівного з нею статусу, тобто перед людьми зі схожим економічним, соціальним, географічним, історичним, расовим статусом і схожим оточенням. Щоб забезпечити це право, суд буде змушений обирати присяжних з тієї чорної спільноти, з якої походить підзахисний. Ми ставали і стаємо перед виключно білими присяжними, які не мають розуміння «середньостатистичної розсудливої людини» чорної спільноти.
10. Ми хочемо землю, хліб, житло, освіту, одяг, правосуддя і мир. І, як нашу основну мету, – плебісцит під наглядом Об’єднаних Націй, проведений по всім чорним поселенням, в якому лише чорним суб’єктам поселень буде дозволено брати участь для визначення волі чорних людей щодо їхньої національної долі.
Коли з плином часу стає необхідним для певного народу розірвати політичні зв’язки, які зв’язували його з іншим, і отримати окреме і рівне місце серед земних сил, на яке закони природи і Бог усього сущого дав йому право, гідна повага до поглядів людства вимагає від народу виголосити причини, які спонукали його до відокремлення.
Ми приймаємо ці істини як такі, що не потребують доказів, що всі люди створені рівними, що вони наділені Творцем певними невідчужуваними правами – серед них: життя, свобода і бажання бути щасливими. Що уряди створені, щоб захищати ці права, отримуючи свою заслужену владу зі згоди підвладних. Що, коли будь-яка форма влади починає порушувати ці правила, право людей – змінити або усунути її і встановити новий уряд, покладаючи його створення на таких принципах, і організовуючи його владу у таких формах, у яких, як людям здається, уряд зможе найвірогідніше сприяти їх безпеці та щастю. Розсудливість дійсно диктуватиме, що давно встановлені уряди не потрібно змінювати через незначні і швидкоплинні труднощі; і, відповідно, весь досвід показує, що людство більше схильне страждати, поки зло можливо терпіти, ніж підняти спину і усунути форми, до яких вони привчені. Але, коли довгий шерег зловживань і узурпації переслідує одну й ту саму ціль, виявляє задум пригнобити під абсолютним деспотизмом, це право народу і це його обов’язок скинути такий уряд і встановити нових захисників своєї безпеки.
жовтень 1966 р.
Переклад з англ. Андрія Єрошенка за ред. Володимира Іщенка
Оригінал взятий з The Sixties Project
