Концепція проєкту
З 2018 року в українських школах стартував проєкт із промовистою назвою «Інтелект України». Його метою проголосили модернізацію початкової системи освіти, а саме: створення класів, де б навчалися обдаровані діти за спеціальною програмою. Проєкт має формувати «інтелектуальну еліту нації» завдяки впровадженню сучасних технологій та методик викладання. Навчання в таких класах поєднує використання новітнього обладнання, вміння працювати в команді та залучення різних інтерактивних завдань, які можуть зацікавити учнів.
Діти, які навчаються за програмою «Інтелект України», мають відмінні від «звичайних» класів предмети, такі як «Еврика», «Навчаємося разом», «Основи самоменеджменту», «Вступ до професії», а також природознавство, яке поділяється на два окремих предмети: з ухилом у зоологію й ботаніку та з ухилом у фізику. Всі предмети взаємозв’язані. Якщо на природознавстві діти вчили клас птахів, то й на читанні й математиці вони будуть розглядати теми й задачі, що стосується тих самих птахів. А вчителі, які викладатимуть за цією програмою, проходять додаткові курси підготовки та підвищення кваліфікації й краще адаптовані до сучасних методик викладання.
Розробники програми посилалися на досвід Європи та США, де «виховання інтелектуально здібних і обдарованих дітей та молоді вважається одним з найважливіших напрямів державної політики». Але що насправді впроваджується в цих країнах?
Загалом важко сперечатися з тим, що методика проєкту може покращувати навчальний процес. Але варто проаналізувати, за якими критеріями визначають обдарованість дітей та чи не поглиблює наявність «інтелект-класів» нерівність на початковому етапі освіти. Треба врахувати фактори, які впливають на успішність учнів, розглянути вплив середовища, в якому перебуває дитина, та ставлення вчителя до організації навчального процесу.
Як відбирають учнів та методики викладання
Критеріїв вступу до таких класів, як на диво, немає. Зарахування здійснюється за бажанням батьків або опікунів. Отже, теоретично до «інтелект-класу» можуть потрапити всі, незалежно від рівня підготовки. Але зарахування «за заявою» обмежує можливості інших дітей навчатися за такою програмою, бо, згідно із Законом «Про повну загальну середню освіту», кількість дітей в одному класі не повинна перевищувати 30. Тут може виникнути простір для поширення корупції, бо керівництво шкіл за невідомим принципом буде відбирати учнів, які навчатимуться в «елітному» класі.
Джерело: НВК «Якимівська гімназія»
Відбір для учнів 5—11 класів майже не відрізняється від початкової школи. Діти, які навчалися за програмою «Інтелект України» в початковій школі, незалежно від своєї успішності, можуть продовжити навчання в середній школі за цією ж програмою. Адміністрація також рекомендує батькам перевести зі звичайного до «інтелект-класу» учнів, які засвоювали «звичайну» програму й зарекомендували себе як здібні. Таким чином, «сильніші» діти збираються в одному класу, за яким закріплюються й «сильніші» вчителі. Такий перерозподіл учнів нагадує сумнівний досвід формування класів за часів СРСР, коли неформально дирекція спрямовувала сильних дітей і педагогів до одного класу.
"Керівництво шкіл за невідомим принципом буде відбирати учнів, які навчатимуться в «елітному» класі."
«Інтелект-класи» як ознака нерівності
Наявність «інтелект-класів», на мій погляд, поглиблює нерівність між учнями, бо на вже початкових етапах знання, які дають учням, різняться. Відмінні й цілі навчання. В проєкті «Інтелект України» мета — розвинути критичне й творче мислення, навчити учнів знаходити інформацію та працювати з нею. Ціль «традиційних класів» — лише навчити учнів читати, писати та розв’язувати задачі.
Сам ярлик «обдаровані діти» вирізнятиме учнів з-поміж однолітків, які навчаються в стандартних класах, і може викликати відчуття нерівності. В «інтелект-класах», як закладено в програмі, виховується «інтелектуальна еліта нації». Одразу ж виникає питання стосовно інших дітей, які такою елітою за замовчуванням не є. Тож самим тільки поняттям розробники проєкту дискримінували інших учнів.
"Сам ярлик «обдаровані діти» вирізнятиме учнів з-поміж однолітків, які навчаються в стандартних класах, і може викликати відчуття нерівності."
Згідно з результатами експерименту, який провів Р. Розенталь, назва відіграє значну роль. Вчений провів своє дослідження в школі, де в ролі експериментаторів були вчителі. Учнів довільно поділили на дві групи: здібних та нездібних. Педагогам сказали, що в одному класі вчаться тільки здібні учні, а в іншому — навпаки. Вчителі, знаючи про «успішність» класу й «обдарованість» дітей, ставили вищі оцінки.
Навішування ярликів спрацює. Якщо учням і вчителям говорити про обдарованість класу, то всі будуть прагнути цього. І навпаки: якщо одразу стверджувати про нездібність дітей, то ніхто не бажатиме покращити ситуацію.
Вплив середовища на успішність учнів та засвоєння культурного капіталу
Школа формує в учнів початковий соціальний капітал[1]. Оскільки знання дітей з «елітного класу» будуть відрізнятися, то це впливатиме на соціалізацію в середній та старшій школах й у вищих навчальних закладах.
"Саме середовище дуже важливе: під його впливом формуються мислення та знання людини."
Зі свого боку, поділ учнів на обдарованих та необдарованих може вплинути на результативність, бо середовище відіграє тут важливу роль. Якщо дітей розподілять за принципом «слабших у слабкий клас», то вони так і залишаться слабкими, тому що не буде позитивного впливу оточення, що б спонукало їх вчитися краще. А саме середовище дуже важливе: під його впливом формуються мислення та знання людини[2].
Добропільський НВК № 4. Джерело: ДоброNews.City
Освітня політика США, Фінляндії, Німеччини в запровадженні «інтелект-класів»
Розробники проєкту «Інтелект України» посилалися на освітню політику США та країн Європи, тож порівняймо її з українською. Початкова освіта в США в державних школах справді має програми для талановитих учнів. Але вони не передбачають створення окремих класів для «обдарованих»[3]. Йдеться про додаткові можливості розвитку для здібних учнів. В США є поділ класів, але не за принципом успішності, а за специфікою предмета — гуманітарні, природничі, математичні класи тощо[4]. Отже, посилання на США як приклад країни, де функціонують «інтелект-класи» я вважаю недостатньо обґрунтованим: мета й завдання проєкту «Інтелект України» та програми для додаткового розвитку в США відрізняються.
У Фінляндії з 1970 року скасували поділ класів за принципом успішності учнів. Таке рішення аргументували тим, що класи, де навчаються діти з різною успішністю, дадуть змогу вчителям підтягнути «слабших» учнів.
Школа у Фінляндії. Джерело: Andreas Meichsner/Verstas
У Німеччині методика викладання в початковій школі відрізняється. Спочатку всі навчаються за однаковою програмою, для обдарованих додатковий навчальний план не розробляється. Всі діти знаходяться в рівних умовах та переходять до середньої школи, де вже за рекомендаціями вчителів відбувається поділ за рівнем успішності.
"Реформи та закони, які діють у США, не обов’язково матимуть такий самий успіх у нас."
Освітня політика цих країн спрямована на те, щоб учні були в рівних стартових умовах без диференціації на обдарованих та необдарованих на початкових етапах навчання. Порівняння європейської або американської освітньої політики з нашою є дещо суперечливим, бо інститут освіти в цих країнах функціонує по-різному. Реформи та закони, які діють у США, не обов’язково матимуть такий самий успіх у нас. Ми можемо переймати певні реформи, але повинні їх зіставляти з тим, що в Україні освіта сприймається по-іншому. Саме тому теза про те, що освітня політика в Україні має сприяти розвитку обдарованих учнів так, як це відбувається в європейських країнах чи США, не є аргументом на користь запровадження «інтелект-класів» в початкових школах. Методика викладання та навчальні програми на початковому освітньому рівні для всіх учнів, як я вважаю, повинні бути однаковими.
Висновок
Розробники проєкту «Інтелект України» все ж таки не врахували, що наявність особливих класів спричинятиме ще більшу нерівність і дискримінуватиме інших учнів початкової школи. Сама назва говорить про те, що в таких класах вчаться інтелектуальні та здібні діти, а у звичайних класах, які йдуть за програмою «Нової української школи», учні інтелектуально відрізняються від перших. Середовище, в якому навчатиметься дитина, відіграє велику роль та впливає на результати навчання. Якщо класи будуть поділені за принципом успішності, то в учнів з гіршими балами не буде можливості покращити своє становище, бо не буде позитивного впливу середовища.
Таким чином, на мій погляд, варто урівняти всіх дітей в отриманні початкової освіти. У всіх мають були рівні можливості в засвоєнні та набутті культурного капіталу, щоб діти не відчували себе дискримінованими.
На мій погляд, навчальна програма проєкту «Інтелект України» має застосовуватися або в усіх класах, або не використовуватися взагалі. Як я вважаю, сама концепція цікава й корисна для розвитку учнів. Але деякі діти не можуть навчатися за цією програмою. І це дискримінує їх, а отже — поглиблює освітню нерівність.
Примітки
- ^ Бурдье, П., Пассрон, Ж.-К. Воспроизводство: элементы теорию системы образования. Книга 2, 77—113.
- ^ Мангайм, К., 2008. Ідеологія та утопія. Київ: Дух і літера, с. 19—30.
- ^ Corsi-bunker A. Guide To The Education System In The United States. International Student & Scholar Services.
- ^ Сущенко, Т. І (ред.)., 2009. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі : зб. наук. пр. Запоріжжя. Вип. 1, с.178—182.
