Яна Гетьман
Лауреат Нобелівської премії миру Раджендра Кумар Пачаурі жартує, що єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління, — це Білий дім. Так, про цю проблему чули всі, тому займати ефір очевидними речами не станемо. Ми розглянемо взаємозв’язок між тваринництвом та зміною клімату. Які наслідки потепління на нас чекають і що можеш зробити власне ти, аби ці наслідки зменшити?
Ваше незнання — чиясь вигода. Завжди
Промислове тваринництво чинить колосальний вплив на клімат і стан довкілля. Наш апетит до м’яса — один з основних факторів загрозливих коливань температури. Як наслідок — руйнівні катаклізми, з якими зіткнуться не лише наші діти й онуки, а й ми, сучасне покоління.
Це цілком зрозумілі речі, але чомусь серйозно не сприймаються, правда? Дивимось на неї, як у підзорну трубу — проблема гіпотетична, ілюзорна і, фууух, віддалена від нас у лінійному часі.
Чому ми про це не знаємо? Чому ми не сприймаємо зміни клімату як пряму загрозу своєму життю? Відповідь дуже проста — бізнес та вигода. Ні, не наша з вами, а корпорацій, що контролюють світовий споживчий ринок.
Обізнаність людей про зв’язок між раціоном та зміною клімату досить низька. У вашій уяві, наприклад, з’явився логічний ланцюжок між тваринництвом, харчуванням і зміною клімату? Отож бо. Вся справа в цензурі та маніпуляціях — поширення правди про шкоду від промислового тваринництва вкрай невигідна корпораціям, які займаються виробництвом та збутом м’яса, м’ясних напівфабрикатів та молочної продукції. Наприклад, дослідження молочних продуктів фінансуються молочною ж промисловістю. Існує чітка програма з «нейтралізації негативного іміджу молочного жиру». Подібні дослідження коментує Мартін Катан, нутриціолог, професор Амстердамського вільного університету, всесвітньо відомий експерт із дієти та серцево-судинних захворювань, чиї новаторські дослідження допомогли задокументувати шкоду від трансжирів, а також Майкл Грегер, американський лікар, автор і професійний оратор із питань громадської охорони здоров’я.
Агробізнес та харчова промисловість співпрацює з владними структурами країн, спонсорує національні організації громадського здоров’я, завуальовує інформацію про згубні наслідки тваринництва для здоров’я людей та екології світу. Норми харчування диктуються компаніями, продукти яких нас убивають.
Чули про переслідування журналістів, репортерів за фото та відеозйомку на скотобійнях? В деяких штатах США такі матеріали заборонені законодавством. Вбити гінця з поганими новинами простіше, аніж розгрібати наслідки поширення правди. Жорстокої, огидної, приголомшливої правди про реальність, яка прямо зараз розгортається за стінами концтаборів для тварин. Але мова не про мораль, а про наслідки такого явища для клімату.
Отож, яких заходів суспільство вживає для уникнення катастрофи?
2015 року в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату була укладена Паризька угода. Її головна мета — утримання зростання середньої світової температури на рівні нижче +2 °C. Сполучені Штати, до слова, відмовились ратифікувати угоду, оскільки її умови, на думку президента країни Дональда Трампа, завадять промисловому розвитку країни. Бізнес та вигода, пам’ятаєте?
Як саме тваринництво впливає на клімат
Зв’язок тваринництва та клімату цілком взаємний. З одного боку, обсяг викидів парникових газів від тваринництва перевищує обсяг викидів від усього транспорту світу. Викиди відбуваються з кишкової ферментації, вирощування кормової та фуражної продукції та від гною (за інформацією Центру екологічних ініціатив «Екодія», одна промислова ферма «виробляє» близько 70 тисяч тонн посліду чи гною на рік). З іншого боку, зміна клімату впливає на вирощування худоби: змінюються якість і доступність кормів і фуражу, а також захворюваність та поширеність хвороб серед тварин.
"Щорічні викиди від тваринництва становлять 51% від усіх антропогенних викидів."
А тепер увага: наприкінці 2009 року Роберт Гудланд і Джефф Ангенг, фахівці з екології з Групи Світового банку, опублікували у виданні «World Watch» статтю «Тваринництво і зміна клімату», в якій наведено результати аналізу даних від ООН з більш повними, на їхній погляд, коригуваннями. Результат виявився разючим: тваринництво та продукція цієї промисловості викликає щорічні викиди понад 32 мільярдів тонн парникових газів, що становить більшу частину (близько 51%) від усіх викидів в масштабах планети.
Одним із найбільших джерел парникових газів у сільському господарстві є кишкова ферментація, коли метан виробляється тваринами в процесі травлення і випускається в атмосферу під час пережовування. Доля метану сягає 16% від загального обсягу парникових газів, виділених сільським господарством. Лише одна молочна корова щодня виділяє біля 500 літрів метану в атмосферу. Крім того, промислове тваринництво продукує інші парникові гази — діоксид азоту та вуглекислого газу.
Калькулятор: Як твоя дієта впливає на зміни клімату?
Інформація від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) показує, що сільське господарство й тваринництво — другий за масштабами сектор виділення парникових газів.
На сьогодні парникові гази продовжують утримувати дедалі більше тепла, яке надходить до нашої атмосфери від Сонця, загрожуючи кліматичному балансу, який був і залишається малопомітною, але критично важливою умовою розвитку людства.
Використання природних ресурсів у тваринництві
Земля/Ліси
Тваринництво — наймасштабніший експлуататор земельних ресурсів, в результаті чого останні стають все більш обмеженими. Автори дослідження екологічних наслідків виготовлення харчової продукції встановили, що 83% сільськогосподарських земель використовуються для випасання тварин та для вирощування кормових культур, їм впевнено загрожує деградація грунтів та втрата біорізноманіття.
"На потреби промислового тваринництва йде 91% лісів Амазонії, наших з вами легенів."
Тваринництво отруює земельні ресурси відходами життєдіяльності тварин, антибіотиками, гормонами, хімічними речовинами, добривами, пестицидами.
Виробництво яловичини — головна причина вирубки тропічних лісів. Щосекунди у світі вирубується лісова ділянка розміром із футбольне поле. На потреби промислового тваринництва йде 91% лісів Амазонії, наших з вами легенів.
Знеліснення, зі свого боку, — причина 20% світових викидів вуглецю в атмосферу, а також зсувів ґрунтів та ерозії ландшафтів.
Жозе Грациану да Сілва, Генеральний директор ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй) наголошує: «Ліси відіграють вкрай важливу роль в підтримці вуглецевого балансу Землі і утримують приблизно три чверті вуглецю, що міститься в атмосфері. Знеліснення і деградація лісів сприяють збільшенню концентрації парникових газів в атмосфері».
Вода
Велика частина води сьогодні витрачається зовсім не людьми для пиття і господарських потреб, а саме на тваринництво.
Сільське господарство використовує близько 70% (за даними деяких досліджень, до 92%) світових запасів прісної води, приблизно 30% з яких припадає на тваринництво. Проте використання прісної води є лише однією з центральних проблем. Друга за важливістю проблема — управління відходами та їхня утилізація. Стоки відходів з відстійників не менш руйнівні для прісноводних водойм, морів та океанів.
Для виготовлення м’ясної та молочної продукції використовується чверть обсягу промислової води щороку. Отже, агропромисловий комплекс — найбільший споживач води у світі. Через відсутність очисних споруд більшість використаної води повертається у природне середовище у вигляді рідкого гною, суспензій та стічних вод.
Нітрати, фосфор та азот спричиняють цвітіння води та призводять до загибелі риби. Забруднюють нашу з вами воду і пестициди, які використовуються для вирощування кормів, та антибіотики, гормони росту, хімічні речовини для вичинки шкур.
"2400 літрів води йде на виробництво одного єдиного гамбургера."
Вчені з Університету Твенте порахували скільки потрібно води для виготовлення різних продуктів тваринного та рослинного походження.
Середньостатистичний житель США та Європи, вживаючи м’ясо, витрачає 5 тисяч літрів води на день, тоді як для питних і гігієнічних потреб використовує всього 100—250 літрів води щодня.
Прогнозоване збільшення виробництва та споживання продуктів тваринного походження призведе до подальшого виснаження прісноводних та земельних ресурсів планети.
Калькулятор водного сліду: скільки води використовуєш ти?
Далі точно буде? Як зміни клімату загрожують життю на планеті
Одразу зазначимо, що зміни клімату — це більш коректний термін, тому що термін глобальне потепління не дає чіткого розуміння можливих наслідків.
Вчений Хенк Дейкстра та його колеги з Утрехтського університету використали масштабні кліматичні моделі, щоб визначити «точку неповернення», після якої скоротити темпи потепління Землі вже не вдасться. Виявилося, що якщо людство не почне вживати фундаментальних заходів для боротьби зі зміною клімату до 2035 року, то воно не зможе обмежити зростання глобальної середньої температури безпечними двома градусами Цельсія. Навіть більше, науковці стверджують, що шанс зупинити потепління на 1,5 градуси вже взагалі практично втрачено.
«Ми показали, що для дій в області захисту клімату є жорсткі дедлайни. Ми прийшли до висновку, що залишилося дуже мало часу до того моменту, коли цілі Паризької хартії стануть недосяжними навіть при різкому скороченні викидів», — стверджує Хенк Дейкстра.
За словами голови Ліги Землі Йохана Рокстрома, в цьому столітті температура на планеті підніметься в середньому на 4 градуси. Такого не було останні 4 мільйони років.
Якщо температура піднімається на 2 градуси — коралові рифи гинуть. При підйомі на 3-4 градуси багато регіонів світу стануть непридатними для життя через аномальну спеку. Сільське господарство щезне навколо екватору, тому ми не зможемо прогодувати населення планети. Саме це можна спостерігати вже сьогодні в Гренландії: лід на усій поверхні острова тане, його біла поверхня темніє і, як наслідок, не відбиває тепло. Гренландія перестає охолоджувати повітря і починає його нагрівати. Скоро почнуться реакції у відповідь — метан, який зберігався у мерзлому грунті, відтане і почне виходити на поверхню. Зі свого боку, планета нагріється ще сильніше і виділиться ще більше метану.
Пірс Джон Селлерс, англо-американський вчений, астронавт НАСА, у документальному фільмі для National Geographic, розповів про віртуальну модель Землі, яка відбиває всі поточні процеси і дає можливість побудувати кліматичну модель завдяки роботі 20 супутників, що спостерігають за Землею, хмарами, температурою поверхні океану, концентрацією вуглекислого газу в атмосфері. Наприклад, можна побачити виміряну з космосу температуру поверхні океану. Модель показує, що лід на полюсах тане. Проблемне місце на сьогодні — Гольфстрім та океанічні течії. Потоки талої води з Гренландії в майбутньому зупинять течії, тепло перестане поступати. Європа почне замерзати, оскільки континент зігрівається в результаті перенесення тепла з тропіків в Північну Атлантику. Більшість помиляється, вважаючи, що зміна клімату викличе лише потепління. А ось занадто спекотні регіони, навпаки, стануть ще більш посушливими та проблемними. До 2050 у Північно-Льодовитому океані зникне лід.
"Людям загрожує масштабний голод, оскільки кількість населення планети буде рости, а посівні землі скорочуватимуться."
Доктор Раджендра Кумар Пачаурі, голова Міжурядової комісії з кліматичних змін, також говорить про наслідки змін клімату. За його словами, через засухи постраждає сільське господарство, катастрофічно впадуть врожаї пшениці, рису та кукурудзи. Людям загрожує масштабний голод, оскільки кількість населення планети буде рости, а посівні землі скорочуватимуться (до 2050 року населення планети може збільшитися до 9 мільярдів людей і вище). Далі — масові лісові пожежі, повені, гостра нестача прісної води. Жителям острівних держав загрожує затоплення (тануть льодовики — піднімається рівень моря), повсюдно почнуться міграції, а отже виникнуть проблеми з біженцями та їх прилаштуванням. А це призведе до виснаження ресурсів та локальних війн.
Якщо ми не візьмемо зміни клімату під контроль, вони стануть дуже болючими для людей та інших біологічних видів Землі.
Що ми можемо зробити, щоб зупинити зміни клімату та захистити довкілля?
На особистому рівні
Всі глобальні зміни починаються зі змін особистісних. Логічний крок для всіх, хто прагне знизити згубний вплив тваринництва на довкілля, — скоротити споживання продукції тваринного походження. Правда, не замаскована маркетингом, не надиктована бізнес-потребами, дуже проста: вибір, який ви робите щодня за столом, безпосередньо впливає на клімат. Ваше здоров’я і здоров'я нашої планети залежить від дуже простих речей, які вам під силу. Від вашого вибору може постраждати багато ресурсів. І саме ви ж їх можете врятувати.
Крім того, світове споживання м’яса вже досягло нездорового рівня та знаходиться на підйомі. У промислово розвинених країнах середня людина вже з’їдає вдвічі більше м'яса, ніж вважають здоровим експерти. Надмірне споживання вже сприяє збільшенню випадків ожиріння і таких захворювань, як рак та діабет.
Потрібно змінити споживацькі звички, слідкувати за тим, що ми їмо та звідки беремо енергію. Голосувати за сили, які будуть боротися зі зміною клімату, а не вперто ігнорувати наявність слона посеред кімнати.
Але таке рішення повинно ухвалюватися усвідомлено. Різко міняти свій раціон і стиль життя не варто — краще діяти поступово, почати з малого. Навіть часткова відмова від продуктів тваринного походження принесе колосальну користь.
На XIV Євразійському медіафорумі доктор Пачаурі зазначив: для дотримання умов Паризької угоди ми повинні скоротити викиди парникових газів з 40% до 2050 року, а до кінця століття потрібно довести рівень викидів до нуля. Перший спосіб це зробити — припинити знеліснення. Як ми вже зазначили, тваринництво — це головна причина знеліснення. Наступний крок — мобілізувати молодь світу, оскільки саме вона має відкриту, незаангажовану систему цінностей і великий вплив на суспільство. Наше покоління може змоделювати революцію в харчуванні, в споживанні природних ресурсів і чітко слідувати їй.
"Побороти кризу можна лише реагуючи на неї, як на кризу."
На рівні держави
Дослідження Королівського інституту міжнародних відносин свідчить, що якщо люди побачать сенс і логіку в запропонованих урядом змінах, то вони охоче підтримають втручання держави в питання дієти. Тобто, проблема нестачі поінформованості про здоровий раціон повинна вирішуватись на державному рівні.
Проблема складна, а ось повідомлення до населення має бути простим. Загальний посил залишається однозначним: люди повинні скоротити споживання м’яса, риби та яєць. Для свого здоров’я та здоров’я нашої планети.
Держава, зі свого боку, повинна інформувати населення про здорову альтернативу продуктам тваринного походження у раціоні. На законодавчому рівні зобов’язати агробізнес скоротити викиди парникових газів в атмосферу, а отже — і обсяги виготовлення м’ясопродуктів. Це перший крок до того, щоб виконувались умови Паризької угоди.
Глобальне зрушення у розумінні наслідків від промислового тваринництва можливе за умови масового інформування населення: за яких умов виготовляються товари та їжа тваринного походження, до яких екологічних наслідків це призводить, як це відображається на здоров’ї окремої людини та який є ризик для життя на Землі в цілому.
Наприклад, для України нагальне питання в контексті екології — це прийняття закону 10019, який передбачає заборону хутрового виробництва в Україні, протидію переміщення такого бізнесу з ЄС, посилення захисту довкілля, кримінальну відповідальність за знущання з хутрових тварин. У іншому випадку екологічна катастрофа стане нашим наступним державним символом.
Зміни, які збережуть життя на Землі, не вимагають величезних вкладень, інноваційних проєктів або нових джерел енергії.
Бути готовим до опору та протидії
Світовий споживчий ринок — це гра. Щоб ввести свої правила, змінити хід гри і, врешті, виграти її, потрібно враховувати баланс сил і вагу впливу усіх гравців. Так, промислові гіганти з виготовлення та збуту продуктів тваринного походження, вочевидь, не зацікавлені у скороченні попиту на м’ясо. Щоб цей попит підігрівати та збільшувати, залучаються колосальні суми на рекламні кампанії, маркетингові стратегії для пропаганди споживання, вводяться корупційні схеми для обходу законодавства, лобіювання потрібних законів. Заводи з виготовлення м’яса позиціонують свої товари як фермерські, домашні, локальні, чим створюють красиву ілюзію, яка заходить в маси легше, ніж правда зі скотобоєнь. Критична необхідність цього продукту доводиться нам у сотнях «досліджень», і ми віримо, бо не перевіряємо, не запитуємо, не експериментуємо.
Але правда в тому, що ваше, саме ваше здоров’я нікого не обходить: ні бізнесменів із промислового тваринництва, ні агітаторів за веганство/вегетаріанство. Лише ви можете про нього піклуватися. А ось про здоров’я нашої єдиної планети піклуватись доведеться колективно, поки ще є планета і поки ще є колектив.
"Будь-які масові зміни — це загроза усталеним традиціям, загроза чиємусь прибутку, надприбутку — у випадку з тваринництвом."
Люди, які стали на шлях екологічного використання ресурсів, змінюють своє ставлення до інших жителів планети і сам погляд не те, що означає бути людиною. Будь-які масові зміни — це загроза усталеним традиціям, загроза чиємусь прибутку, надприбутку — у випадку з тваринництвом.
Глобальне потепління — це катастрофа планетарного масштабу. Через те, що парникові гази невидимі, нам досить легко не помічати кліматичної кризи й не думати про неї, допоки перед нашими очима не почнуть розгортатися її згубні наслідки.
Читайте також:
Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму (Джон Балламі Фостер)
Кліматичні зміни та капіталізм (Майкл Робертс)
Капитализм vs. климат (Наоми Кляйн)
Чи може цивілізація вижити за капіталізму? (Ноам Хомський)
