Русский
Українська
Английский
Реакційні епохи взагалі, а в числі їх і наша теперішня, мають ту прикмету, що не тільки розкладають і ослаблюють робітничу клясу, ізолюючи (відділяючи) від неї авангард, але й обнижують загальний ідеольогічний рівень робітничого руху.
Далее
Вислів «диктатура пролетаріату» вперше з’явився в серії статей Маркса, яка пізніше отримала назву «Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 рр.» і була опублікована в лондонському журналі, що його тоді видавав сам Маркс. Ця праця була намаганням Маркса підсумувати політичне значення європейської революції 1848-1849 рр. Він брав активну участь у цій революції в Німеччині, редагуючи провідний орган революційної лівиці, і водночас уважно стежив за розвитком подій, зокрема у Франції та Відні. Тепер революція закінчилась, і Маркс обдумував її уроки. Питання полягає в тому, що ця фраза, коли вона з’явилася в друці навесні 1850 р., означала для Маркса та його сучасників-читачів? Ключовий факт, який згодом перекрутить історію цього терміну, полягає в наступному: в середині ХІХ ст. старе слово «диктатура» все ще означало те, що воно до того означало протягом століть, і в цьому розумінні воно не було синонімом деспотії, тиранії, абсолютизму або автократії, і головне, воно не протиставлялося демократії.
Далее
На продовження традиції аналізу замовчуваних соціальних проблем, 4-й випуск журналу «Спільне» присвячено теорії й реаліям класової експлуатації та класової боротьби в сучасному світі та, в першу чергу, в постсоціалістичних країнах, нестандартній зайнятості як формі класової експлуатації, проблемам і обмеженням робітничих протестів і профспілкових організацій.
Далее
До 140-річного юбілею з дня народження (5 березня) «Спільне» продовжує публікацію текстів, присвячених ідеям і політичній діяльності Рози Люксембург. Пропонований вашій увазі текст є розширеним варіантом доповіді, виголошеної 13 квітня 2011 року на дискусії «Демократія і революція. Роза Люксембург та її «Рукопис про Російську революцію».
Далее
[:uk]Найбільша помилка теорії Леніна-Троцького полягає в тому, що вони – точнісінько як і Каутський – протиставляють демократію диктатурі. «Диктатура або демократія» – саме так сформульована дилема як для більшовиків, так і для Каутського. Каутський, звісно ж, дає перевагу демократії, а саме буржуазній демократії, постулюючи її як альтернативу соціалістичним перетворенням. Ленін же з Троцьким проголошують диктатуру напротивагу демократії, що в такому разі означає диктатуру невеличкої групки людей, тобто цілковито за буржуазним взірцем. Йдеться тут про два протилежних полюси, що є рівновіддаленими від справжньої соціалістичної політики. В разі якщо пролетаріат, захопивши владу, вчинятиме за «доброю порадою» Каутського, і так ніколи й не візьметься за соціалістичні перетворення під приводом «нeдозрілості країни» та задовольняючись лише демократією, - то тим самим пролетаріат зрадить самого себе, інтернаціонал і революцію. Соціалістичні перетворення мають слідувати одразу ж – найенергічнішим, найпослідовнішим та безкомпромісним чином. Тобто диктатура є необхідною, - але ж диктатура класу, а не диктатура партії, або кліки! Диктатура класу, тобто диктатура народних мас в необмеженій демократії.
ДалееМи вітаємо відтворення матеріалів сайту (повністю або частково), якщо в них не внесено жодних змін чи доповнень за умови гіперпосилання на сторінку оригінальної публікації. Використовувати матеріали з комерційною метою заборонено. Думка редакції може не поділяти думку автора(ки).
