Редакторки випуску: Анастасія Рябчук і Тамара Марценюк
Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Ми прагнемо не просто звернути увагу на гендерну дискримінацію на ринку праці, але й показати, як вона вплетена в капіталізм, як взаємодіють класова експлуатація та гендер. Хоча в сучасному українському суспільстві проводять чимало наукових досліджень на перетині гендеру і праці, а також ведуть жваві публічні дискусії на цю тематику, проте далеко не завжди у них жінок і чоловіків розглядають як гетерогенні групи, які характеризуються класовими, етнічними, віковими особливостями, відмінними сексуальними ідентичностями та регіоном походження. Тому в цьому номері ми не говоримо про жінок (у тому числі жінок України) як гомогенну групу.
Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Адже виконання феміністичного гасла «Жінок до влади!» хоч і надасть можливість жінкам з привілейованих класів займати керівні та лідерські посади нарівні з чоловіками, але не вирішить проблем більшості жінок — найманих працівниць, селянок чи домогосподарок, чиї вимоги соціальної справедливості лежать в іншій площині.
Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.
Цей номер складається із п’яти тематичних частин. Перший розділ дає можливість подивитися на гендерні питання через призму класу, з увагою до економічних чинників відтворюваних нерівностей. Тут розташовано матеріали як критично теоретичні (наприклад, стаття американської лівої феміністки Ненсі Фрейзер про ліберальний фемінізм), так і аналітичні (матеріал українського журналіста і активіста Дениса Горбача про становище жінок в Україні, або текст квір-дослідника й активіста Алана Берубе про геїв із робітничого класу), а також інтерв’ю про умови праці на українських шахтах і боротьбу за їх покращення. У другому розділі розглянуто чинники і наслідки гендерної сегрегації праці. Репродуктивна і доглядова праця виділені як гендеровані та марковані класом. Барбара Еренрайх аналізує індустрію прибирання помешкань в американському суспільстві, до якої залучені переважно «небілі» жінки.
Проблеми працюючих матерів України, які змушені погоджуватися на малооплачувану роботу, аби мати змогу поєднувати її з репродуктивною працею, висвітлено у колективному дослідженні. Інтерв’ю з працівницями традиційно «жіночих» галузей ілюструють економічні передумови гендерної рівності та проблему фемінізації бідності. Окрім того, запропоновано дискусію про відтворення гендерних і класових нерівностей у мові, а вживання фемінітивів представлено як феміністичну практику подолання андроцентризму. Цей випуск задумувався також як міждисциплінарний проект, тому в ньому є окремий розділ з історичними та культурологічними розвідками на тему залучення жінок до революційної боротьби у 18-20 століттях (Ерік Гобсбаум), державну гендерну політику в радянські часи (на прикладі аналізу жіночих журналів «Работница» і «Крестьянка»). Станіслав Мензелевський пропонує критичний аналіз нацистської політики стосовно жінок, використання їхньої тілесності та репродуктивної функції задля державного інтересу.
У дослідженнях праці та наявних трудових ресурсів працівниць і працівників не слід оминати питання так званого тілесного капіталу, який використовують як чоловіки (важка фізична праця), так і жінки (краса, сексуальність). Тому четвертий розділ присвячено аналізу цих питань. Тамара Злобіна критикує українську державну політику з питань батьківства та «моральну паніку» навколо репродуктивної праці жінок, тоді як діти «закріплені» саме за жінками, а держава й роботодавці не бажають долучатися до розв’язання дилеми репродуктивної vs. продуктивної праці. У ситуації панівного у феміністичних дискусіях погляду на проституцію як форму насильства проти жінок, яке слід припинити, а жінок — «врятувати», стаття анонімної працівниці секс-індустрії з Австралії переосмислює проблему. Повії, на її думку, — це не «жертви», а працівниці секс-індустрії, які мають право висловлюватися про продаж свого тілесного капіталу. Про те, що тілесність є гендерно сегрегованою, свідчать результати дослідження секретарок в офісах, представниць традиційно «жіночої» праці.
Нарешті, останній розділ стосується питань соціальної політики і боротьби за гендерну рівність. За що борються ісламські феміністки і як ставляться до «політики хіджабу»? Як відреагували Південно-Африканські жінки на вбивство поліцією 34 страйкуючих шахтарів у Марікані, найбільший прояв насильства з боку держави після протестів у Соето часів апартеїду? Який перерозподіл трудових і продуктивних ресурсів пропонує ідея «скандинавської утопії», зокрема, гендерна політика держави загального добробуту Швеції? Чи можлива «гендерна утопія», запропонована у праці за редакцією Еріка Оліна Райта, в Україні?
Наостанок зазначимо, що цей журнал — колективний проект, до якого долучилися дослідниці та дослідники як із України, так і з інших країн, активістки та активісти, перекладачки і перекладачі, а також студентки і студенти «Києво-Могилянської академії», які в рамках курсів на гендерну та феміністичну тематику проводили власні колективні дослідження. Основна інтелектуальна платформа проекту – онлайн-журнал соціальної критики «Спільне»
ЗМІСТ ВИПУСКУ
Гендер і клас
Фемінізм, капіталізм і підступність історії
Ненсі Фрейзер
Інтерв’ю Анастасії Рябчук із Оленою Масловою: «Ніхто за нас, крім нас самих — робітничого класу — не відповідає»
На жіночому дні
Денис Горбач
Клас видалено
Алан Берубе
Енґельс і походження гноблення жінок
Шерон Сміт
«Жіноча» і «чоловіча» робота
Дівчина на замовлення
Барбара Еренрайх
Матері на ринку праці
Iрина Вергуленко, Катерина Гумен, Ольга Тимець, Олена Ткаліч
Прекарна праця і фемінізація бідності: інтерв’ю з робітничого архіву
Передмова Ніни Потарської
Соціальне замовлення на фемінітиви як чинник політичної боротьби
Олена Синчак
Гендерна сегрегація ринку праці: яку роботу шукають жінки і чоловіки (на прикладі бази резюме і вакансій hh.ua)
Тамара Марценюк
Жінка в історії
Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії
Ерік Гобсбаум
Жінка у класовій боротьбі
Ірина Дубей, Роман Дрямов, Єгор Шаровара
Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині
Станіслав Мензелевський
Радянська гендерна політика (на прикладі журналів «Работница» і «Крестьянка»)
Аліна Семенович, Катерина Сорока, Альона Троян
Маруся Нікіфорова — легенда Громадянської війни
Дмітрій Рубльов, Євгеній Казаков
Секс і капіталізм
Політика особистого. ¼ відповідальності замість п’єдесталу материнства
Тамара Злобіна
Старий патріархат, новий капіталізм: глобалізація інтимності та міжнародний шлюбний бізнес
Надія Парфан
Секс-робота: солідарність, а не порятунок
Чоловіче домінування
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє
Тілесність в офісах: використання жіночої сексуальності у традиційно «жіночих» професіях
Дафна Рачок, Анастасія Чорногорська
Соціальна політика і гендерна рівність
Інтерв’ю Анастасії Рябчук з Катериною Родіоновою: «Символом ісламського фемінізму став хіджаб, за право носити який боролися жінки»
Жінки і Марікана: фоторепортаж
Надія Гусаковська
Скандинавська утопія? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції
Тетяна Бурейчак, Тамара Марценюк
Життєздатні утопії (уривок із книги «Уявляти реалістичні утопії»)
Ерік Олін Райт
Реалістична утопія про гендену рівність: симпозіум українських експерток і експертів
Тетяна Бурейчак, Оксана Дутчак, Ірина Кошулап, Ештон Осьмак, Яків Яковенко
Журнал видано за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля
