Новації та «системний гаплик»: куди йде українська освіта після 30 років реформ
За часи незалежності в українській освіті відбулося багато яскравих змін та нововведень, але не всі вони принесли однозначно позитивний результат. Через кризові явища в 1990-х, адаптацію у 2000-х і зміни ідеологічних орієнтирів у другій половині 2010-х ми досі шукаємо відповідь на питання, чого хочемо досягти в цій сфері. Попри декларований потяг до прогресивних змін, реформування […]
Якщо Інтернет викликає залежність, то чому ми не регулюємо його?
Вебсайти та додатки створюють як інструменти маніпулювання людьми, що можуть викликати залежність. Тож, можливо, варто контролювати інтернет на рівні з наркотиками чи казино? В інтернеті я відчуваю себе одним із білих голубів Карно Берреса Фредеріка Скіннера. Ці птахи проводили ключову частину свого життя в коробках, одержимо клюючи маленькі шматочки органічного скла. Так вони допомогли Скіннеру, […]
Руйнувати простіше. Про реформування пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки
У травні 2021 року Міністерство освіти й науки України винесло на громадське обговорення проєкт Закону «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні». Щоправда, долучитися до цієї дискусії неможливо. МОН не оприлюднює відгуків на свої пропозиції, залишаючись абсолютним арбітром у тому, хто заслуговує на те, щоб до нього […]
За лаштунками «історій успіху»: як недофінансування науки впливає на становище жінок-учених в Україні
Становище жінок-вчених та дослідниць (з акцентом на STEM — галузі точних та природничих наук) активно обговорюють раз на рік напередодні Міжнародного дня дівчат та жінок у науці. В Україні реалізують проєкти, спрямовані на підтримку дівчат та жінок у науці, наприклад «STEM is FEM». Вже втретє вручається щорічна премія L'Oréal для жінок, які професійно займаються науковими […]
Як теорія фальсифікації Карла Поппера сприяла підйому неолібералізму
Шарлотта Слей Якщо запитати філософськи налаштованих дослідників (принаймні в англомовному світі), чому наука працює, вони майже завжди посилатимуться на філософа Карла Поппера (1902–1994) для виправдання своєї діяльності та пояснюватимуть, що наука не передбачає остаточної відповіді на будь-яке питання, а задовольняється спробами спростувати твердження. Як стверджують попперіанці, наука — це невблаганна машина для розвінчання неправди. Юні […]
Уроки десятиліття студентського активізму у Великій Британії
Десять років тому десятки тисяч студентів заповнили вулиці Лондона, протестуючи проти підвищення плати за навчання, скорочення видатків та за безкоштовну державну освіту під час найбільшої студентської демонстрації в історії Великої Британії. Вони зайняли штаб-квартиру Консервативної партії, вивісили на даху червоно-чорні прапори й оточили будівлю барикадами. Демонстрація ознаменувала відродження британського студентського руху та появу нового покоління […]
Проєкт «Інтелект України»: прогрес чи закріплення нерівності в освітї
Концепція проєкту З 2018 року в українських школах стартував проєкт із промовистою назвою «Інтелект України». Його метою проголосили модернізацію початкової системи освіти, а саме: створення класів, де б навчалися обдаровані діти за спеціальною програмою. Проєкт має формувати «інтелектуальну еліту нації» завдяки впровадженню сучасних технологій та методик викладання. Навчання в таких класах поєднує використання новітнього обладнання, вміння […]
Вечірня школа та мрії фабричних робітників Бомбея
Яку історію можуть розповісти ночі? Як виглядала б історія ночей робітничого класу? Це питання спонукало мене дослідити життя бідних робітників у колоніальній Індії XIX століття. Вслід за книгою «Ніч пролетарів. Архіви робітничих снів» (1981) французького філософа Жака Рансьєра я хотів дізнатись, що робили вночі бідні робітники XIX століття, зокрема робітники бавовняних текстильних фабрик Бомбея, які […]
Вірус бюрократії. Історії могилянців, які писали диплом на карантині
Ми — цьогорічні випускниці НаУКМА — пишемо цю статтю під псевдонімами, бо вважаємо описані в ній проблеми структурними. Закликаємо звернути увагу саме на цей рівень проблеми, а не зводити її до окремих кафедр чи факультетів тих чи інших вишів. Комунікаційна прірва Клементина Зінов'єва Яке завдання має стояти переді мною як студенткою останнього курсу магістеріуму […]
На смерть анархіста-антрополога Девіда Гребера
Другого вересня, не доживши до шістдесятиліття, помер Девід Гребер, американський антрополог і анархіст, професор Лондонської школи економіки і, можливо, найвпливовіший лівий антрополог останніх двох десятиліть. Вирісши в нью-йоркській родині робітників-соціалістів, Гребер став анархістом та обрав академічну кар’єру. Він захистив дисертацію про магію, рабство та політику на Мадагаскарі під науковим керівництвом одного з засновників економічної антропології […]
