Обіцянка і зрада революцій: уроки занепаду двох гірських республік
Про схожі траєкторії таких різних Болівії та Непалу
«Бий російський імперіалізм!»: репортаж із засідання Міжнародної ліги трудящих в Бразилії
Як ліві з Бразилії, Аргентини, Сирії, Іспанії та Португалії підтримують український спротив
Ідеології змінні — боротьба проти диктатур одна. Інтервʼю з Мирославом Шкандрієм
Розмова є частиною серії «Спільного» про лівих українських діячів в еміграції
Упереджений погляд на одну рецензію
Деякі враження автора книги «Соціалістичний активіст на промисловому підприємстві в умовах української буржуазної демократії. 1998–2003» від рецензії Саймона Пірані
Марія Іванчева про чавізм, Мадуро та бурхливе сьогодення Венесуели
Великому інтерв’ю з антропологинею, яка проводила польові дослідження у Венесуелі в період розквіту чавізму
Геополітика і світова революція: Рецензія на книгу «Східний Інтернаціонал» Маші Кірасірової
Головна ідея книги несподівана: радянська політика щодо «зовнішнього Сходу» — країн Азії й Африки — тісно перепліталася з тим, як більшовики будували «внутрішній Схід» у Центральній Азії та на Кавказі.
Закладаючи Основи: Богдан Кравченко про видавництво та державну службу
Богдан Кравченко — соціальний науковець українського походження, чия академічна й інтелектуальна біографія охоплює Канаду, Велику Британію, Україну та Киргизстан.
Бодо Рамелов: «Голуб миру — перший, кого вбивають»
Як внутрішні німецькі суперечності формують ту сувору реальність, у якій сьогодні доводиться виживати українцям
Чи є «деколонізація» в Україні антиколоніальною політикою?
С Украиной в крови я живу на земле Украины, и, хоть русским зовусь, потому что по-русски пишу, на лугах доброты, что ее тополями хранимы, место есть моему шалашу. Борис Чичибабін Саме тополі зростають навпроти хрущовки у харківському районі Нові Будинки, де жив поет-шістдесятник Борис Чичибабін. Це і моя рідна вулиця, що донедавна називалась іменем полковника […]
Огляд книги «Соціалістичний активіст на промисловому підприємстві в умовах Української буржуазної демократії 1998-2003»
У квітні 2000 року Олег Дубровський влаштувався на роботу на Дніпропетровський завод прокатних валків (ДЗПВ). За місяць до цього він залишив попереднє місце роботи на підприємстві «Дніпротяжбуммаш», випереджаючи своє звільнення за організацію спротиву на робочих місцях. Ще раніше, у 1998 році, Дубровський ініціював протестний страйк через невиплату зарплати на сусідньому заводі прецизійних труб, за що […]
