Социокибернетическое эссе: несколько слов о коммуникационном детерминизме
Книга посвящена разработкам кибернетической научной школы и возможностям их применения в новых социально-экономических и технологических условиях. Показана история создания и причины нереализованности проекта Общегосударственной автоматизированной системы учёта и обработки информации (ОГАС). Предложен новый социокибернетический подход к изучению общества, базирующийся на теории информационных барьеров Виктора Глушкова и учении о коммуникации Никласа Лумана. Рассмотрен потенциал применения принципов […]
Можно ли критиковать Фуко?
У Мишеля Фуко к концу жизни возникла своеобразная симпатия к неолиберализму. Творчество Мишеля Фуко после его смерти в 1984 году стало краеугольным камнем для академических левых во всем мире. Но в провокационной книге, изданной в Бельгии в 2014 году, группа ученых под руководством социолога Даниэля Саморы поднимают важные вопросы о взаимоотношениях Фуко с неолиберальной революцией, […]
Особливості андеркласу України
Михайло Трифонов Ліберальні1 економічні реформи 1990-х років, метою яких було відновлення ринкових (капіталістичних) відносин, кардинально змінили соціальну структуру українського суспільства. Відбулася трансформація правлячої партійної номенклатури, з’явилися нові соціальні групи, насамперед, велика буржуазія та середній клас. У той же час значні масштаби маргіналізації населення призвели до втрати відносно високого соціального статусу робітничого класу та інтелігенції. Омріяний […]
ПРАЦЯ ЗАМІСТЬ МОЛОДОСТІ: загрози для молоді на ринку праці
Молодь по всьому світу вимушена буквально боротися за гідну роботу. Не стоїть осторонь тренду й Україна, хоча і зі своїми, подекуди парадоксальними, тенденціями. У чому наші особливі проблеми і як їх подолати? \n Найзахищеніші чи найбезправніші? \n Посилений захист молоді в соціально-трудових відносинах негативно сприймається в епоху ринкових реформ та дерегуляції. Наймачі неохоче беруть на […]
Гендер и постсоветская академия: случай социальных наук Украины и Молдовы
Вадим Осин В центре внимания данной статьи – гендерное измерение постсоветской Академии. Его описание базируется на двух типах источников, каждому из которых соответствует свой метод анализа, а сопоставление результатов, полученных посредством контент-анализа и интервью, позволяет проследить разнообразные проявления гендера в постсоветской Академии. Патриархат в социальных науках Украины и Молдовы Эмпирическим базисом первой части работы […]
Когда технический оптимизм преждевременный
Тарас Саламанюк Киберкоммунизм – достаточно новый и популярный в определенных левых политических кругах термин. В некотором роде он отображает надежды и чаяния о возможности Прогресса, обновленные и подкрепленные реалиями наступления нового технологического уклада. Информационные глобальные сети, 3D-принтеры, нанотехнологии и квантовые вычисления – для киберкоммунистов это все не пустой звук и не новомодные технофишки, а наступление […]
Цукор і піт: експлуатація та споживання в історичній антропології Сідні Мінца
Ендрю Лю Китайська чайна торгівля була парадоксом – глобальна, інтенсивна галузь без звичного антуражу заводів і технологій. 1609 року нідерландські купці першими ввезли чайне листя в Європу, але до кінця 1700-х років англійська Ост-Індійська компанія, за підтримки державної монополії, почала домінувати над тим, що стало відомим як «кантонська торгівля». Під час своєї золотої доби у […]
ЖІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ: воювати, але для чого?
Текст статті відсутній / No text here
Привид (Маркса) блукає в умовах глобалізації
Умберто Еко Не можна стверджувати, що кілька гарних сторінок самі по собі можуть змінити світ. Уся творчість Данте не допомогла повернути імператора Священної Римської імперії до італійських міст. А втім, згадуючи про такий текст, як «Маніфест комуністичної партії» 1848 року, що, ясна річ, суттєво вплинув на події двох століть, думаю, що його варто перечитувати з огляду […]
Объективация в эпоху капитализма: как женщины становятся товаром и к чему это приводит
Заранее хотелось бы уточнить, что говоря «объективация», я имею в виду «сексуальная объективация». Сама по себе объективация распространяется не только на женщин 1, и это не только о внешности. Например, наемный работник тоже является объектом, так как стремится продать свой труд, а работодатели выбирают, кого из работников им выгоднее взять в аренду. В основном слово […]
