Праця в сучасному марксизмі: від виробництва вартості до вартості відтворення
Тіті Бхаттачарія У «Капіталі» йдеться про робітничий клас, а отже, і про працю як таку[1]. Це твердження лише здається суперечливим, бо за винятком кількох уривків та славнозвісного розділу про робочий день «Капітал» переважно зосереджений на абстрактній праці чи її формі вартості. Оскільки саме «Капітал» якнайкраще вчить нас, що форма вартості пригнічує всі чуттєві властивості людської праці, […]
Про що ми говоримо, коли говоримо про торгівлю людьми
Лівія Валенсісе Бути феміністичною організацією проти торгівлі людьми означає протистояти багато чому, що сьогодні видають за боротьбу з нею. Активістка одного з найстаріших жіночих проєктів Берліна проти торгівлі людьми розповідає про виклики, що стоять перед ним. Торгівля людьми — серйозний злочин проти особистого самовизначення людини. Ніхто не виступає за торгівлю людьми, всі висловлюються проти. Але […]
Как я узнала об Amazon Ring, или Грязные дела руками украинских программистов
Александра Кронштейн Полгода назад я пыталась устроиться в колл-центр в Киеве для исследовательского проекта. Мне было всё равно, в какой. В метро я увидела рекламу, что в один требуются люди, знающие английский язык. В тот вечер я написала письмо, где указала, что знаю английский и буду заинтересована в сотрудничестве. В ответ мне прислали ссылку на тест […]
Едвард Саїд і марксизм: нотатки на полях «Орієнталізму»
Поняття орієнталізму довгий час мало нейтральне значення — як у сенсі напрямку мистецтва, так і в сенсі наукового вивчення країн Сходу. Це змінилося, коли професор Колумбійського університету, палестинець за походженням, Едвард Саїд опублікував у 1978 році дослідження «Орієнталізм», в якому показав зв’язок між дискурсом «Сходу» та імперіалізмом. Ця книжка викликала великий резонанс, реакція на неї коливалась від […]
Фильм «Гундерманн» Андреаса Дрезена. Хиппи в кукольном театре
Режиссер Андреас Дрезен принадлежит к поколению кинематографистов, чей приход в большое кино совпал с процессом объединения Германии конца 1980-х — начала 1990-х годов. Дебютировавший в 1992 году бытовой драмой о жизни восточных немцев «Спокойная страна» («Stilles Land»), в своих работах Дрезен, как и другие немецкие авторы, постоянно обращается к болезненным темам современной истории немцев. В […]
Португалія: відлуння незавершеної революції
Денис Пілаш 6 жовтня 2019 року в Португалії відбулись парламентські вибори, що засвідчили сильнішу, ніж будь-де в Європі, гегемонію сил, лівіших від центру. Керівна Соціалістична партія посилила свої позиції, отримавши 36,34% голосів і 108 (з 230) місць у парламенті Асамблеї Республіки. Натомість права опозиція зазнала історичної поразки: за кількістю поданих голосів для Соціал-демократичної партії (27,67% і 79 […]
Конфедерация или Империя: ключевой вопрос войны в Сирийском Курдистане
В суете постоянного потока тревожных новостей из Северной Сирии зачастую теряется суть происходящего конфликта. Рискну предположить, что в массовом сознании текущее противоборство остаётся «войной между турками и курдами». Однако подлинная демаркационная линия враждующих сторон проходит вовсе не по национальным границам. В течение многих лет в Курдистане, то есть на территориях, где курды составляют этническое большинство, […]
«Грехи марксистской молодости» — интервью с народным депутатом Украины Александром Мережко
Во время выборов президента Украины неожиданно оказалось, что один из участников команды Владимира Зеленского раньше публиковал марксистские статьи. И это стало поводом для его критики. Впоследствии он избрался народным депутатом от «Слуги народа». Поэтому мы, как левый журнал, решили поинтересоваться, насколько изменились его взгляды. Мы не поддерживаем неолиберальную социально-экономическую политику новой власти, которую, по крайней […]
Червоне і чорне: як вийти за рамки капіталістичної економіки
Радикальні ліві[1] полюбляють умовний спосіб. Усі їхні розмови про зміни пронизує незручне усвідомлення того, що сучасна соціальна система жорстко обмежує обсяг таких змін. «Після революції…» — сповнений зажури й іронії зачин до багатьох сподівань лівих, висловлених із трепетом у серці. Чому ж тоді ліворадикали так неохоче говорять про те, якою має бути альтернативна система? Один […]
Марксова открытая критика: почему марксизм не догма
Сегодня, спустя два века, минувшие со дня рождения Карла Маркса, влияние его критики капитала столь же велико, как и всегда, в контексте того, что называют «возрождением Маркса»[1]. Для тех, кто верил, что марксизм просто умер вместе с падением Берлинской стены, став жертвой провозглашенного Фрэнсисом Фукуямой «конца истории», это безусловно поразительное развитие событий[2]. В 1942 году, […]
