Шоколадні плитки «Milka» та «Корона», «Ведмедики Барні» та печиво «Oreo» потрапляють в усі українські магазини звідси. Це єдине місце, де їх виробляють для українського збуту й експортують у ще 30 країн, переважно на схід. До 75% усіх какао-бобів, які привозять в Україну, опиняються тут — у невеликому місті Тростянець на Сумщині на шоколадній фабриці «Монделіс Україна».
Ми з подругою йдемо поміж приватних садиб у пошуках готелю. Нечасті зустрічні відповідають, що потрібно буде пройти повз шоколадну фабрику. Легко уявляти Віллі Вонку й мимохіть вимальовувати образ шоколадного раю. Звісно, насправді місцева фабрика не така.
Завдяки яскравим вивіскам компанії та банерам марок «Milka», «Jacobs», «Oreo», «Корона», «TUC» (так, на шоколадній фабриці виробляють не лише шоколад) упізнаємо фабрику. Тобто лише будівлю компанії, яка виступає з-за високих огорож, що оточують цехи та склади. Неподалік виростають чотири височезні металеві труби — дивлячись на них, ніколи й не подумаєш про шоколад.
***
Наступного разу опинимося тут увечері. Шукатимемо озеро, і нам доведеться йти повз надійні огорожі та колючі дроти фабрики. Буде темно, і з вікон громіздкої будівлі литиметься сліпучо-біле світло. Лунатиме безперестанний шум. З тихого й поснулого містечка ми раптом опинимося серед невтишного дзижчання та блимання. Буде тривожно й понуро.
"Жваве нічне життя фабрики вселятиме надто дистопічні асоціації."
Стежка заведе у глухий кут. Видеремося на горб, з якого замість води побачимо великий парковий майданчик з фурами, освітлений яскравими прожекторами. До гулу цехів додасться пронизливе пищання сигналізацій і гавкіт собак. Жваве нічне життя фабрики вселятиме надто дистопічні асоціації. Повітря буде сповнене різким запахом шоколаду, від якого поступово нудитиме.
***
«Стоїш нічну зміну на лінії, і всі “ячейки” вже стають єдиним потоком. Але ти в них усе бігом-бігом вкладаєш. Уже нічого ясно не відрізняєш, але треба встигати, бо інакше блокуєш весь процес».
Випадковість чи ні, та кожна жінка у Тростянці, з якою починаю розмову, працювала на фабриці. Одна з них розповідає: «Тут у Тростянці значить як: роботи немає, тому вони на фабриці диктують свої правила. Не кожен ж може погодиться бросить сім’ю, поїхати за кордон. Ну я от тоже там работала врємєнно. Але я ще молодша була, а так то третя зміна для мене дуже важко. Зараз на роботі можу хоч посидіти, а там же ж як – командний способ. Іде лінія. І якщо ти не успіваєш, то для всіх остальних ти даєш збой, і на тебе всі зразу нападають».
Крім постійних працівників, на фабриці працюють і нелегальні — їх тут називають «врємєнними». Поки в офіційно працевлаштованих добра зарплата і страхові гарантії, у нелегальних — мінімалка, жодного гарантійного пакета та неконтрольований робочий час. Одна зі співбесідниць розповіла, що колись працювала по дві зміни й часу поза роботою вистачало тільки на сон.
Про роботу вночі жінки відгукуються якнайгірше: «Третя зміна цілу ніч…Для производства це економія, коли вночі роблять, а для людей це гробиня... Якщо в когось є проблеми зі здоров'ям, то вони ночью якраз всі вилазять».
Жінки діляться, що на фабриці є завдання легші й важчі: «Можна попасти так, що єлі додому прилізеш, а можна нормально». Конвеєрна робота передбачає максимальну залученість у процес. Поїсти можна тільки у спеціально відведених місцях з кавою і цукерками. На фабриці ретельно слідкують за санітарними умовами, а ще — за працівниками: «Там не можна просто так ходить — треба постійно думати, де ти йдеш і що кажеш, бо всюди камери». Функції тимчасових і постійних працівників відрізняються не надто, окрім процесів, для яких потрібна навчена людина, тож усі працюють на конвеєрі пліч-о-пліч.
"Поки в Європі ефективність виробництва приблизно 60%, в Україні рекордних 85%."
«Вісім годин безперервно. Раніше було, що ти все стоя. Я там сиділа в такому памєщєнії раз, що немає вікон. Я така людина, що на мене це тугу наганяє. Я люблю рух, і не можу на одному місці, мені тяжело. Вийшла на вулицю і думаю: “Боже, ушла з цього ада”».
***
Новина на сайті компанії переможно сповіщає, що українська «Монделіс» найефективніша з-поміж інших компаній системи корпорацій «Mondelēz International». Поки в Європі ефективність виробництва приблизно 60%, в Україні рекордних 85%.
За 20 років роботи в Україні бізнес компанії зріс у понад 100 разів і становить понад 400 млн доларів США. Прибуток світової компанії «Mondelēz International», найбільшого у світі виробника шоколаду, печива та цукерок — 26 млрд доларів США.
***
У рекламі «Корони» розтоплений шоколад ніжно формується у плитку, а потім сам елегантно загортається в обгортку. Ці кадри чергують із рухами дівчини, яка одягається, готуючись до побачення. Перетікання шоколаду порівняне з її граційністю, а обгортка — із сукнею, яку вона одягає насамкінець.
"Моя красива шоколадка не завжди створюється красиво."
Реальність справжнього виробництва протилежна. Замість плавності — ритм машини, за якою потрібно встигати; замість граційного перетікання — геометричність плиток, а магічне самозагортання шоколаду в обгортку — неелегантна восьмигодинна праця над конвеєром.
***
У рюкзаку зі мною шоколадка, яку мені подарувала молодша сестричка. Якраз «Корона». Дивлюся, і думаю — це ж скільки людських зусиль вона вміщає. Виготовили її стомлені жінки у приміщеннях без вікон. Через скільки рук і шумів проходить від усіх конвеєрів на фабриці, трансформувань на складах і у вантажівках? Моя красива шоколадка не завжди створюється красиво.
Я уявляю, як увечері моя сестричка вибрала якусь зі своїх шоколадок і зав’язала навколо неї стрічку. Вона красива. Не стрічка, не шоколадка – маленька праця моєї сестрички. Мені байдуже на обгортки й бренди; мені хочеться бачити в цьому світі красиву працю.
***
«Монделіс Україна» успішно просуває продукцію на міжнародні ринки. Місцеві «Ведмедики Барні» можуть поїхати у 30 країн світу, чого не скажеш про їхніх творчинь. Маркетологи «перетворюють емоційну складову на відчутні речі» й загортають шоколадки у красиві обгортки й реклами, що всім запам’ятаються. Керівництво фабрики мріє досягти останніх 15% ефективності на виробництві. Жінки стоять над конвеєрами без денного світла. Вісім годин у невпинному темпі. Щоночі фабрика працює, як вдень.
