• ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ БЕСЧЕЛОВЕЧНОСТЬ ВОЙНЫ

    ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ БЕСЧЕЛОВЕЧНОСТЬ ВОЙНЫ

    • Статті
    • 26/05/2015
    Автор находит поэтизацию войны ― ее представление как творчества, poesis’а, открывающее потенции, подавленные в повседневном прозябании ― в текстах Юнгера и Дугина. Но похожая тенденция начала проявляться в Украине еще с началом Майдана, когда ультраправая эстетика стала выходить из маргинеса и устанавливать свою гегемонию над массой протестующих. От распространения лозунга «Героям Слава!» и «Смерть врагам» через мифологизацию «Небесной сотни» тенденция поэтизации насилия переросла в воспевание армии и военных действий. С началом АТО власть принялась адаптировать советскую мифологию Великой отечественной войны и западную эстетику Первой мировой (в виде красных маков ― символа британского патриотизма). Далі
  • Комунізм і свобода – що спільного?

    Комунізм і свобода – що спільного?

    • Статті
    • 21/05/2015

    Мовлячи абстрактно, є кілька можливостей. Можна сказати, що «комунізм» і «свобода» ― два відмінних поняття, між якими треба навести містки; треба знайти зв’язки між ними, як між «комунізмом» та «демократією» або іншими варіантами, які спадають на думку. В крайньому разі можна припустити, що це дві протилежності, й потрібно відшукати єдність протилежностей або діалектичний розв’язок – можливо, сама історія почасти за певних обставин нас примушує це зробити.

    Далі
  • ОЛСІ ДУДУМІ ПРО ВИБУХ НАСИЛЛЯ В МАКЕДОНСЬКОМУ КУМАНОВО: «Гнів був спрямований не на етнічного, а на політичного іншого»

    ОЛСІ ДУДУМІ ПРО ВИБУХ НАСИЛЛЯ В МАКЕДОНСЬКОМУ КУМАНОВО: «Гнів був спрямований не на етнічного, а на політичного іншого»

    • Статті
    • 19/05/2015
    Близько четвертої ранку 9 травня у прикордонному місті почалася стрілянина, в якій троє охоронців порядку загинули, а кілька десятків дістали поранення. Протягом дня стрілянина та вибухи то вщухали, то відновлювалися, над деякими будівлями виднівся дим. У місті бачили близько півсотні людей у військовій уніформі без розпізнавальних знаків, озброєних автоматичною зброєю, снайперськими рушницями та гранатами. Протягом доби присутність поліції зростала: колони бронетранспортерів йшли дорогою зі столиці, над містом кружляли вертольоти. Влада оголосила операцію проти «скоординованих терористичних атак», нібито спланованих бойовиками, «підготовленими у сусідній країні». Далі
  • Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію

    Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію

    • Статті
    • 09/05/2015

    Сьогодні ми спостерігаємо парадоксальне і тривожне явище: піднесення політичних рухів фашистського штибу на європейських просторах (від Франції до Італії, від Бельгії до Австрії і далі) супроводжується всередині інтелектуальних кіл широкою кампанією з дискредитації всієї традиції антифашизму.

    Далі
  • ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    • Освіта, наука, знання
    • 06/05/2015
    До останнього року ніколи особливо не цікавився еміграцією. Про факт поширеного «тікання мізків» з країни чув багато, але не придавав йому особливого значення і жодних планів на виїзд не робив. Моя життєва позиція кардинально змінилася з початком бойових дій та загостренням ситуації в українській економіці. Чим далі до лісу – тим більше дрів. У нашому випадку – чим довше триває військовий конфлікт та криза, тим менше надії на нормальне життя після них. Якщо спочатку були надії, що «до осені все вщухне», то тепер очікування «за три роки настане мир і стабільність» видаються достатньо оптимістичними. Наш корабель налетів на рифи, вода швидко заливає нижні трюми, і особливо лякливий матрос кричить: «Полундра! Покинути корабель!». Чи правий він? Далі
  • НАРИСИ МАЙБУТНЬОГО – як лівим дивитися вперед?

    НАРИСИ МАЙБУТНЬОГО – як лівим дивитися вперед?

    • Ліві і політика
    • 01/05/2015
    Майже тиждень тому я відкрив для себе щось зовсім нове, коли вперше потрапив на масштабну ліву конференцію в Берліні. Сама її назва «Тиждень майбутнього» (Woche der Zukunft) сама по собі була незвичною для пострадянських лаштунків в моїй голові. Адже у нас серед лівих вкрай рідко можна почути серйозні відкриті роздуми про майбутнє – воно або вже відомо як визначене, або на це просто немає часу. Як же про майбутнє розмірковували ліві учасники й учасниці цієї німецької футуристичної конференції? Далі