Світ

ВЕНЕСУЕЛА: РІК ПІСЛЯ ЧАВЕСА

• Слайдер
• 14/03/2014

Після смерті Уго Чавеса 5 березня 2013 року пройшов уже майже рік. Ймовірно, саме цей рік був найтяжчим для Боліваріанської революції. Чимало людей лівих і правих поглядів завагалися, чи можливий чавізм без Чавеса. Мабуть, рік — занадто короткий період, щоб оцінити ситуацію по смерті Чавеса. Та все ж динамічний розвиток протягом останніх дванадцяти місяців заслуговує на попередні зауваження. Шляхом аналізу ключових подій протягом року, ця стаття доводить, що, попри теперішній жорстокий протест у Венесуелі, ліві вийшли сильнішими з кризи, що залишилася по смерті Чавеса. Окрім цього, новий президент Ніколас Мадуро возз’єднався зі своїм основним активом та продемонстрував унікальний стиль та погляди, завдяки яким здобув собі прихильність серед прибічників та неповагу з боку опозиції. Криза, спричинена смертю Чавеса, вперше дала про себе знати під час президентських виборів, призначених на 14 квітня 2013 року. Хоч багато хто і розраховував, що голосування зі співчуття приведе Ніколаса Мадуро до президентського крісла із великим відривом, та свого правого суперника Енріке Капрілеса він обійшов лише на 1,5%. Виграти вибори з таким малим розривом не є чимось незвичним, але такий результат був нетиповий для чавізму. Результати виборів можна інтерпретувати кількома способами. Далі

BON TON У СПЕКОТНОМУ КЛІМАТІ

• Слайдер
• 11/03/2014

Пан Вольду — загублена людина. Він чотири рази тікав із Конго, а потім вертався. «Чому пан так боїться?» — спитав я. Стенає плечима, наче не знає. Але він знає, і я знаю. Масове переселення набрало розмаху в липні, першому місяці незалежності Конго. В аеропортах був страшний тлум. У газетах — багато фотографій забитих залів очікувань, тюків і дітей на тих тюках. Газети були занепокоєні. На Заході з таких оказій завжди сильно непокояться. Бельгійці непокояться про французів з Алжиру, французи — про голландців в Ірані, голландці — про португальців в Анголі. Колоністи — явище міжнародне, їх всюди підтримують. Тих, хто недостатньо занепокоєний, швиденько дозанепокоять. Коли це, зрештою, хтось стверджує, що всі абсолютно занепокоєні — тоді газети змінюють тему. Далі

Справжні вороги, фальшиві друзі: імперіалізм і гомофобія в Африці

• Гендер
• 04/03/2014

Гомосексуали Африки здавна змушені проходити крізь екзистенційні випробування. Але зараз старі закони, що криміналізують гомосексуальну поведінку, доповнюються суворими покараннями й новими законопроектами, що мають на меті відтіснити гомосексуалів далі в темряву.

Далі

На смерть Богдана Сольчаника

• Україна
• 21/02/2014

Тремтячими руками набирала ім’я Богдана в гуглі, шукала якоїсь додаткової інформації у фейсбуці, читала останні листи від Богдана в моїй електорнній пошті і не могла повірити.

Далі

ІРАН, ТУРЕЧЧИНА... УКРАЇНА

• Україна
• 20/02/2014

Далі

АЛЕКСАНДР МИШИН: «Конфликты в Африке показывают, что в регионе необходима реанимация панафриканизма»

• Слайдер
• 16/02/2014

С декабря 2013 года новостные ленты ведущих мировых СМИ пестрят заголовками о вооруженных столкновениях, беспорядках и хаосе, который охватил Центральноафриканскую республику и Южный Судан. О комплексе противоречий, с которыми связаны конфликты в этой части Африки, и о будущем региона «Спільне» пообщалось с украинским африканистом, к.полит.н. Александром Мишиным — специалистом по изучению конфликтов на Черном континенте. В чем суть конфликта в Южном Судане, который начался в декабре? Какие интересы его участников? Каковы его последствия? Можно ли говорить о межэтническом конфликте, о конфликте между христианами и язычниками? У истоков текущего внутреннего конфликта в Южном Судане лежит проблема поддержания баланса представительства ключевых этнических групп в основных политических институтах страны. Южный Судан населяют около 60 этнических групп, но ведущие позиции в правящей элите страны занимают выходцы из двух крупнейших этносов — динка (35,8% населения) и нуэр (15,6%). Долгое время именно эти две группы доминировали в правительстве страны и руководящих органах Национально-освободительного движения Судана (НОДС). Ситуация начала резко меняться в конце 2012 года, когда была раскрыта попытка военного переворота. Действующий президент Южного Судана Сальва Киир, выходец из динка, использовал факт попытки переворота для усиления концентрации власти в своих руках путем вытеснения своих оппонентов с государственных должностей. Чистки охватили аппарат национальной полиции, армию и органы НОДС. Пиком кадровых перестановок стало увольнение в июле 2013 года вице-президента Риека Машара, который был самым высокопоставленным представителем нуэр в руководстве страны. Межэтнический баланс нарушился, что породило новый виток борьбы за власть. Апогеем этой борьбы стал декабрьский путч и последующее межэтническое противостояние, унесшее жизни тысяч людей. Таким образом, ключевой интерес участников конфликта — это борьба за политическую власть в стране. Более того, в 2015 году в стране должны пройти президентские выборы, и современные процессы в Южном Судане в значительной мере уже определяются данным фактом. Далі