• КАК АНГЛИЙСКИЕ ГУРКХИ ОХРАНЯЮТ МОДЕРНИЗАЦИОННУЮ ДЕСПОТИЮ СИНГАПУРА

    КАК АНГЛИЙСКИЕ ГУРКХИ ОХРАНЯЮТ МОДЕРНИЗАЦИОННУЮ ДЕСПОТИЮ СИНГАПУРА

    • Статті
    • 13/06/2011
    В России в последнее время принято живописать «сингапурское экономическое чудо». Однако расцвет этой карликовой страны связан в том числе и с жесточайшим подавлением любой общественно-политической активности. На страже азиатской деспотии стоят непальские гуркхи, привезённые англичанами в Сингапур ещё в конце 1940-х годов. «Контингент гуркхов» (ГК) был создан в 1949 году англичанами. Тогда же британская корона разместила этих непальцев в своих колониях, в том числе и в Сингапуре. Нахождение ГК в Сингапуре оправдывалось англичанами как «метод борьбы с коммунистической угрозой». В то время местные китайцы были увлечены идеями Мао, и британцы боялись, что Сингапур попадёт под их влияние. Кроме того, гуркхи выступали как классическая «третья сила», не связанная ни с одним местным этническим, религиозным и бюрократическим кланом. В 1960-е это положение ГК оправдалось не раз, когда непальские головорезы предотвратили несколько религиозных и этнических конфликтов между малайцами и китайцами с одной стороны, и индусами – с другой. Позднее, в 1970-80-е, гуркхи были брошены на расправу над возникавшими местными профсоюзами. Далі
  • КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО», 22-26 листопада 2010

    КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО», 22-26 листопада 2010

    • Події
    • 18/11/2010

    Адреса: Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Контрактова площа, вул. Григорія Сковороди,2, Староакадемічний корпус, перший поверх

    Наукова конференція «Протест і місто» організована Центром дослідження суспільства, журналом соціальної критики «Спільне» разом із Науково-дослідним центром візуальної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія»

    Станом на 2008 рік уже половина населення світу проживає у містах. Стрімку урбанізацію вважають одним з основних соціальних процесів сучасності, а самі міста відіграють ключову роль у неоліберальній реструктуризації. Урбанізація настільки пов’язана з капіталістичним розвитком, що зрозуміти місто великою мірою означає зрозуміти неолібералізм і навпаки. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в яких зростає питома частка фортифікованих територій, закритих спільнот і приватизованих публічних просторів, що перебувають під постійним наглядом». Гарві пише про перехід до «підприємницької» (entrepreneurial) моделі управління містом. Ця модель передбачає конкуренцію між містами та партнерство між місцевою владою і бізнесом (private-public partnership), в результаті якого прибутки отримують приватні компанії, а видатки стають суспільними. Це тільки деякі з рис нового обличчя міста.

    На початку 90-х років ці глобальні процеси набули актуальності і для Східної Європи та зокрема України. Наші міста так само зіткнулися з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. Конференція «Протест і місто» має на меті проаналізувати конкретні проблеми українських міст: містобудівної політики, аварійних будинків, сміттєзвалищ, громадського транспорту, проблемних та маргіналізованих територій. Нас цікавлять також приклади «політики знизу», адже міські протестні ініціативи останнім часом все частіше заявляють про себе та своє «право на місто». До дискусії ми закликаємо і митців, що прагнуть брати участь у (пере)формуванні міського простору і сприймають міський простір як майданчик для творчості, як об’єкт соціальної та політичної критики, вираженої за допомогою художніх засобів.

    Далі