• ТЕРРОРИЗМ – СИМПТОМ РЕАЛЬНО СУЩЕСТВУЮЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ

    ТЕРРОРИЗМ – СИМПТОМ РЕАЛЬНО СУЩЕСТВУЮЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ

    • Права людини
    • 24/11/2015
    Провоцирование (или поддержка провоцирования) стигматизации меньшинств, попытки создать пропасть между мусульманским и не-мусульманским населением Франции, исламофобские и мигрантофобские разглагольствования, как и призывы наплевать на права и свободы, разбираясь с террористами (возможно, забыв, что это же делали такие персонажи, как Буш-младший и Путин) – именно то, чего хотели бы организаторы этой трагедии. Надо просто отдавать себе отчет в том, на чьей стороне находишься, высказываясь подобным образом. Далі
  • ДВІ НОВИНИ

    ДВІ НОВИНИ

    • Мистецтво
    • 13/01/2015

    Далі
  • Новий атеїзм, стара імперія

    Новий атеїзм, стара імперія

    • Статті
    • 16/12/2014

    «Новий атеїзм» здобув масову увагу завдяки полеміці на кшталт тієї, що розгорнулася довкола Гітченсової книжки «Бог не великий».

    Далі
  • СПРАВА ПАВЛА ЛАПШИНА ЯК ПРИКЛАД ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОРАДИКАЛЬНОГО ТЕРОРИЗМУ

    СПРАВА ПАВЛА ЛАПШИНА ЯК ПРИКЛАД ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОРАДИКАЛЬНОГО ТЕРОРИЗМУ

    • Слайдер
    • 18/11/2013
    Різниця між расизмом та ісламофобією може видатися захованою надто глибоко. І все ж спроби британських медіа приписати Лапшину стосунок до британського праворадикального екстремізму та схильність більшості українських медіа штучно заперечувати правий тероризм в українському суспільстві дискредитують унікальність справи Лапшина для майбутніх студій праворадикального тероризму. Ця унікальність найкраще виявляється у порівнянні двох, мабуть, найбільш сумнозвісних самостійних терористів — Дейвіда Коупленда (Великобританія) та Андерса Брейвіка (Норвегія). Як і Лапшин, вони діяли власними силами, тому їхню діяльність було важко простежити. Проте обоє були членами крайніх правих організацій та угрупувань: Коупленд був членом Британської національної партії, а згодом Національного соціалістичного руху, а Брейвік був членом Партії прогресу (але згодом вийшов із неї). Натомість Лапшин ніколи не належав до жодної партії чи групи. Найважливіше те, що справа Лапшина — це унікальний випадок транснаціонального правого тероризму. Процес радикалізації Лапшина та його захоплення ідеями білої вищості не до кінця зрозумілий (невідомо, коли саме він став расистом). Проте завдяки його профілям у соціальних мережах та іншим доказам можна припустити, що Лапшин радикалізувався під впливом російськомовних текстів, які звеличували американських, російських та німецьких правих терористів, а також завдяки матеріалам із сайту правого угрупування «Патріот України». Також він слухав російську та німецьку «Білу силу» (White Power) та грав у відеогру «Етнічні чистки», розроблену американськими неонацистами з Національного Альянсу. Байдужість до расизму в українському суспільстві лише сприяла радикалізації Лапшина. Навряд чи етнічний склад українського суспільства — більш ніж 95% білих — міг підштовхнути Лапшина до терористичної діяльності. Спонукати його до таких вчинків могло радше відмінне оточення у районі Смолл Хіт, де білі налічують лише 25% (дані з 2001 року). Далі