• Франц Фанон: Діалектика насильства та свободи

    Франц Фанон: Діалектика насильства та свободи

    • Статті
    • 13/04/2017

    1 квітня в Києві відбувалася презентація українського перекладу головної праці Франца Фанона «Гнані і голодні» (Les damnés de la terre, 1961). Книжка, над якою команда інтернет-ресурсу «Вперед» працювала давно, нарешті побачила світ.

    Далі
  • Націоналізм у постгегемоністську добу

    Націоналізм у постгегемоністську добу

    • Статті
    • 23/06/2016

    Надії на появу всесвітніх рухів і розвиток всесвітнього громадянства не справдяться за відсутності інституційної основи розвитку здатності реалізувати такі уявні проекти. Ані громадяни, ані капіталісти не зможуть висувати вимоги захисту власності або прав, що є автономними відносно державних інтересів та інститутів. Замість цього ми, ймовірно, побачимо відродження націоналізму, зосередженого не на захоплені території інших країн, а на контролі й експропріації ресурсів за рахунок інших держав, негромадян і капіталістів.

    Далі
  • Пошуки суб'єктності української політології: між «великим» і «малим» колоніалізмами

    Пошуки суб'єктності української політології: між «великим» і «малим» колоніалізмами

    • Слайдер
    • 10/11/2015

    У центрі запропонованої розвідки – проблема суб’єктності політології в Україні. Її можна звести до такого питання: українські політологи представляють якусь автохтонну інтелектуальну традицію (спеціально пристосовану/розроблену для вивчення конкретного суспільства), а чи передову глобальну науку (що має забезпечити оновлення цього суспільства)? Моя основна гіпотеза полягає в тому, що пошук власної суб’єктності українських політологів відбувається, щонайменше, у межах двох колоніалізмів (колоніальних проектів), які практично не взаємодіють.

    Далі
  • BON TON У СПЕКОТНОМУ КЛІМАТІ

    BON TON У СПЕКОТНОМУ КЛІМАТІ

    • Слайдер
    • 11/03/2014
    Пан Вольду — загублена людина. Він чотири рази тікав із Конго, а потім вертався. «Чому пан так боїться?» — спитав я. Стенає плечима, наче не знає. Але він знає, і я знаю. Масове переселення набрало розмаху в липні, першому місяці незалежності Конго. В аеропортах був страшний тлум. У газетах — багато фотографій забитих залів очікувань, тюків і дітей на тих тюках. Газети були занепокоєні. На Заході з таких оказій завжди сильно непокояться. Бельгійці непокояться про французів з Алжиру, французи — про голландців в Ірані, голландці — про португальців в Анголі. Колоністи — явище міжнародне, їх всюди підтримують. Тих, хто недостатньо занепокоєний, швиденько дозанепокоять. Коли це, зрештою, хтось стверджує, що всі абсолютно занепокоєні — тоді газети змінюють тему. Далі