• Право НЕ робити аборт

    Право НЕ робити аборт

    • Гендер
    • 24/06/2015

    Наразі можна було сподіватися, що більше таких проблем не виникне: аборти будуть легальними, безпечними та безкоштовними, бо праві в Іспанії переживають далеко не найкращі часи. Але не в Україні. Набожні сповідувачі консервативних цінностей знову підняли цю тему.

    Далі
  • СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    СКАНДИНАВСЬКА УТОПІЯ? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції

    • Гендер
    • 26/12/2013
    Швеція, разом з іншими скандинавськими країнами, посідає «особливе» місце в дослідженнях систем загального добробуту та політики гендерної рівності. Часто її представляють як найбільш «прогресивну» щодо обох цих аспектів соціальної політики та протиставляють країнам, у яких неолібералізм перетворився на панівний політичний, економічний і соціальний дискурс. За останні сімдесят років політики загального добробуту шведські жінки вийшли у публічну сферу, у тому числі на ключові позиції державного рівня (майже половину місць у шведському парламенті — Риксдазі — займають жінки). Наразі новий «скандинавський рецепт» розв’язання проблеми гендерної нерівності — це більш активне залучення чоловічих ресурсів у репродуктивну сферу, що означає перерозподіл такого важливого ресурсу як час. У ситуації, коли держава далі активно підтримує соціальну сферу, все одно актуально підважувати стан справ, коли репродуктивну і доглядову працю, зокрема оплачувану, виконують переважно жінки (доволі часто із «нижчих» класів, жінки-мігрантки). Держава загального добробуту при цьому намагається сприяти балансуванню трудових і репродуктивних ресурсів, забезпечуючи розвиток соціальної інфраструктури, матеріальну допомогу батькам тощо. Звісно, не завжди така політика виявляється успішною — зокрема, вона може досягати успіху за рахунок дискримінації більш маргінальних соціальних категорій населення. У цій статті ми розглянемо досягнення та проблеми політики загального добробуту, а також її вплив на гендерні відносини на прикладі Швеції. Далі
  • Олена Гапова: «Ми як гендерні дослідниці виявилися "по один бік" із глобальним капіталізмом, бо поняття гендеру прийшло на пострадянський простір разом із ним»

    Олена Гапова: «Ми як гендерні дослідниці виявилися "по один бік" із глобальним капіталізмом, бо поняття гендеру прийшло на пострадянський простір разом із ним»

    • Гендер
    • 01/04/2013

    У світовій академії важлива інтерсекційність (перетин різних видів нерівності). Крім того, дослідження сексуальності як категорії влади, насильства проти жінок — цю тему конструюють на Заході в категоріях соціального гноблення. У нас про насильство проти жінок, домашнє насильство теж почали говорити дуже багато, але проблема просто запозичена з чужого дискурсу і виходить лише на побутовий рівень. Тобто: бити жінок погано. А чоловіків що, бити добре? Насильство не проблематизовано як проблему соціального гноблення. Про проблеми, які, на мій погляд, важливо осмислити, я писала у статті «Класове питання пострадянського фемінізму або Про відволікання пригноблених від революційної боротьби». Вона була опублікована у 2007 році в журналі «Гендерні дослідження» як спроба рефлексії над власною дослідницькою позицією. У радянському марксизмі (а це була єдина дозволена теорія, яка пояснювала загалом усе) було «старе» поняття класу, взяте з класичного марксизму, воно не було переосмислене (зі зрозумілих причин) для опису ситуації другої половини 20-го століття, хоча на заході це вже було зроблено. І коли той радянський марксизм пішов, лакуну почали заповнювати іншими теоріями. Вони були принесені на пострадянський простір «одномоментно», вони не виросли з осмислення власної соціальної реальності, не народилися внаслідок якоїсь наукової послідовності. Вони просто були «взяті». І, як каже Сергій Ушакін, виникла логіка «інтелектуального шведського столу»: можна цією теорією користуватися, а можна іншою.

    Далі
  • Приціли теорій, барикади практик – приватне стає політичним на пострадянському просторі

    Приціли теорій, барикади практик – приватне стає політичним на пострадянському просторі

    • Гендер
    • 01/08/2012

    Чи може приватність знову стати політичною? Сексуальність на пострадянському просторі начебто звільнена від будь-яких обмежень, Україна — клондайк для секс-туристів, постачальниця наречених та повій для близького й далекого зарубіжжя. Як розповів усьому світу Президент Віктор Янукович, жінки тут навесні роздягаються на вулицях, буяють красою, як справжня стихія. Здається усі — від споживачів реклами за схемою «товар+баба» до найвищих посадовців — насолоджуються сексуальністю «найвродливіших жінок Європи». Але чи насолоджуються нею самі українки? Як узагалі складається їх приватне життя? Яким чином комерціалізована сексуальність жіночого тіла співвідноситься з репродуктивною сферою? Зрештою, рівень абортів? Підліткові вагітності? Зґвалтування? Усі ці важливі теми — за межами публічного дискурсу.

    Далі