Журнал «СПІЛЬНЕ», № 2: Трансформації міського простору

  • 25 листопада 2010
  • 1568
Журнал «СПІЛЬНЕ», № 2: Трансформації міського простору

Головні редакторки випуску – Наталя Онищенко та Ірина Когут

Природа великих міст динамічна, вони перебувають у стані постійної зміни. Однак за останні кілька десятиліть міста світу трансформувались особливо помітно. Більше того, ми можемо назвати основну рушійну силу цих трансформацій – неоліберальна реструктуризація. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в яких зростає питома частка фортифікованих територій, закритих спільнот і приватизованих публічних просторів, що перебувають під постійним наглядом». Гарві пише про перехід до «підприємницької» (entrepreneurial) моделі управління містом. Ця модель передбачає конкуренцію між містами та партнерство між місцевою владою і бізнесом (private-public partnership), в результаті якого прибутки отримують приватні компанії, а видатки стають суспільними. Це тільки деякі з рис нового обличчя міста.

На початку 90-х років ці глобальні процеси набули актуальності і для Східної Європи та зокрема України. Наші міста так само зіткнулися з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку.

Світова перспектива в цьому випуску представлена Девідом Гарві, одним з провідних марксистських теоретиків міста, що аналізує урбанізацію з точки зору її ролі в капіталістичній системі; Майком Девісом, який пропонує оптимістично-утопічний погляд на майбутнє міст, та Владом Михненком, з яким ми поговорили про його участь у міжнародному проекті «Різноманіття неолібералізму та альтернативні регіональні та міські стратегії».

Від загального аналізу переходимо до конкретних проблем українських міст: аварійних будинків (Анастасія Рябчук та Євгенія Бєлорусець), житлової політики (Віталій Атанасов), містобудівної політики (Інна Совсун та Світлана Цуркан), сміттєзвалищ (Марина Шпікер, Валентин Дегтяр, Юлія Войтенко). Як і в попередньому номері, ми публікуємо результати досліджень, проведених студентами-соціологами. Нам видалося логічним дати слово і тим, хто приймає рішення. Що з цього вийшло – читайте в інтерв’ю з (тепер уже колишнім) головним архітектором Києва (з коментарем Дарини Коркач).

Від «політики згори» переходимо до «політики знизу». Міські протестні ініціативи останнім часом все частіше заявляють про себе та своє «право на місто». Оксана Дутчак і Володимир Іщенко розглядають дилеми міського руху на прикладі «Збережи Старий Київ», а Олексій Вєдров розплутує вузол конфліктів навколо харківського лісопарку. Британський досвід боротьби за житлові права аналізує Дан Якопович, редактор лівого теоретичного журналу «Novi Plamen».

Звісно, далеко не в усіх матеріалах номеру ідеться саме про фізичний простір міста. Саме таке формулювання теми – своєрідна символічна данина «просторовому повороту» в соціальних науках, які в останні десятиліття нарешті відкрили для себе, поряд з часом, ще і простір. До того ж, просторовість є однією з ознак того, що ми маємо справу саме з міським феноменом, а більшість соціальних процесів у місті так чи інакше пов’язані з просторовими. Про це у номері говорять Олексій Радинський та Василь Черепанин – учасники німецько-польсько-українського проекту, покликаного дослідити проблемні, постіндустріальні та маргіналізовані території в трьох містах – Берліні, Ґданську та Києві.

Ми не могли також оминути тему соціального та політичного мистецтва. Протягом останнього часу в Україні його привілейованим референтом став міський простір у найширшому розумінні. Місто як майданчик для творчості, як об’єкт соціальної та політичної критики, вираженої за допомогою художніх засобів, митці, що прагнуть брати участь у (пере)формуванні міського простору – такі питання зачіпають у цьому випуску журналу.

Традиційний розділ рецензій вийшов дещо нестандартним. Ми вирішили, що окрім книжок («Міський кошмар» Стіва Мейсека та «За мурами» Сети Лоу), можна і варто писати також про критичні мистецькі проекти (мистецький проект російської групи «Что делать?», що включає відео проект і спеціальний випуск газети «Чиє це місто»).

Станом на 2008 рік уже половина населення світу проживає у містах. Стрімку урбанізацію вважають одним з основних соціальних процесів сучасності, а самі міста відіграють ключову роль у неоліберальній реструктуризації. Урбанізація настільки пов’язана з капіталістичним розвитком, що зрозуміти місто великою мірою означає зрозуміти неолібералізм – і навпаки. Тому таким важливим є «урбаністичний фокус» досліджень. Однак є ще один аспект важливості цієї теми: як показує Майк Девіс, міста сьогодні є не лише центром руйнівних процесів, але й зосередженням потенційних можливостей для сталого розвитку, що дають надію на краще спільне майбутнє.

 

ЗМІСТ ВИПУСКУ

Розділ 1. Неолібералізм у містах

Девід Гарві. Право на місто

Інтерв’ю з Владом Михненком. Міський неолібералізм: різноманіття та альтернативи

Майк Девіс. Хто побудує ковчег?

Василь Черепанин. Ренаціоналізація соціального простору

Розділ 2. Проблеми українського міста

Анастасія Рябчук. Руйнування повсякденності: фоторепортаж з будинку на Гоголівській

Дарина Пирогова, Марія Захарченко, Олександра Крот, Ольга Рождественська. Аварійні будинки Києва та їх мешканці: приклад будинку на Дмитрівській

Марина Шпікер, Валентин Дегтяр, Юлія Войтенко. Стихійне засмічення в Києві: соціальний аспект проблеми

Віталій Атанасов. Політика житлового будівництва у пострадянській Україні

Інна Совсун, Світлана Цуркан. Неусвідомлене місто

Інтерв’ю з Сергієм Броневицьким, колишнім головним архітектором м. Києва. «Зводити нові будинки в центрі міста необхідно, але робити це потрібно з урахуванням встановлених норм»

Олексій Радинський. Київські «Місця трансформацій»

Розділ 3. Міські барикади

Олексій Вєдров. Парк конфліктів: Боротьба в лісопарку як дзеркало харківської громади

Оксана Дутчак, Володимир Іщенко. «Право на місто» або точкові протести проти точкових забудов? Дилеми міського руху на прикладі ініціативи «Збережи Старий Київ»

Дан Якопович. Сила орендарів

Розділ 4. Місто і мистецтво

Олексій Радинський. Місто як референт політичного мистецтва

Дмитро Заєць. Публічне мистецтво як акт соціального протесту

Розділ 5. Рецензії

Наталя Онищенко. Місто як кошмар. (Рецензія на книгу: Стів Мейсек «Міський кошмар»)

Анна Гриценко, Тамара Злобіна. Вежа абсурду (Рецензія на відео «Вежа. Зонгшпіль» і газету «Чиє це місто» групи «Что делать»)

Світлана Цуркан, Анастасія Рябчук. Якість життя для обраних (Рецензія на книгу: Сета Лоу «За мурами»)

 

Завантажити другий випуск

Наші видання

Блоги

Facebook

Наші партнери