Беззахисні перед війною: про тварин і людей, які їх рятують

10.11.2023
|
Yaroslav Hort
3140
Yaroslav Hort
Author's articles

Величезна кількість собак і котів, диких та свійських тварин, які гинуть, страждають від обстрілів, губляться, втрачають своїх господарів і домівки — це ще одна страшна сторінка наслідків військових дій на території України.

В таких умовах організації з порятунку тварин та притулки для котів і собак часто б'ють на сполох у соцмережах, репортажах та інтервю. Адже більшість із них і до лютого 2022 року діяли у складних умовах. Зараз же їхнє навантаження стало просто катастрофічним. Проте є й гарна тенденція — залучення більшої кількості небайдужих людей до евакуації і допомоги тваринам. Свідченням цього є відео, на яких люди дістаються з різних кінців країни до територій, затоплених після руйнації Каховської ГЕС, щоб вивозити звірів.

У цьому матеріалі ми розкажемо про те, як у воєнний час з'явилися нові притулки для тварин, як прихистки виживали під час окупації та які ресурси необхідні для допомоги тваринам.

Вчорашні домашні улюбленці

Через брак системної державної політики, яка покращувала б життя безпритульних тварин, в Україні роками існували проблеми з їхнім прилаштуванням. Однак такої кількості собак і кішок, які опинилися на вулиці, не було ще ніколи. Тварини тікали від господарів, не витримавши стресу через обстріли та вибухи, губилися при виїзді. Поспіхом евакуюючись, власники часто залишали своїх вихованців у дворах, на вулицях і вокзалах. 

У перші дні повномасштабного вторгнення почала з’являтися інформація про котів, собак та інших тварин, замкнених у квартирах — імовірно їхні господарі сподівалися незабаром повернутися. До порятунку вчорашніх домашніх улюбленців підключилися як великі зоозахисні організації, так і невеликі ініціативи та окремі волонтери. Тварин також знаходили на руїнах будинків, які вони не хотіли покидати.

 

собака

Собака лежить на уламках зруйнованого ракетою будинку. Фото: Суспільне. Львів

 

«Кішку Сару з двома кошенятами знайшли при розборі завалів у квартирі, що вигоріла до попелу, поруч із мертвим господарем. А в Ірпені папуга дочекався звільнення міста та приходу волонтерів у покинутій квартирі. Йому залишили запас їжі та води, і він зміг дочекатися допомоги», — розповідають про своїх підопічних волонтери київського притулку «Хатуль Мадан», створеного для порятунку тварин, які постраждали від війни.

Із початком повномасштабного вторгнення евакуацією тварин із прифронтових районів займається також один із найбільших зоозахисних рухів України UAnimals. Про це розповідає Ольга Чевганюк, керівниця міжнародного напрямку:

«Команда UAnimals отримує запити від військових, цивільних, зооволонтерів. Ми евакуюємо будь-яких тварин: і свійських, і домашніх, і диких.  Усі ці тварини потребують допомоги. Диких тварин, наприклад, левів та тигрів, які не пристосовані до життя у нашому регіоні, організація вивозить за кордон». 

За словами Ольги, тварини потерпають від стресу та гучних звуків, гинуть під час  обстрілів. Дуже часто військові передають поранених тварин, просять їх вилікувати, забрати, знайти їм нові домівки. Ситуація у зоні бойових дій дуже критична, тому  співробітники та волонтери організації намагаються вивезти на безпечні території якомога більшу кількість тварин. 

 

коти

Евакуація котів з Бахмута. Фото з Facebook: UAnimals

 

Але проблема в тому, що практично всі притулки вже переповнені у два-три рази. Тож завдяки діяльності небайдужих людей, у відповідь на виклики війни, почали створюватися і нові ініціативи. Так, притулок «Хатуль Мадан» з'явився після деокупації Київщини, коли стало зрозуміло, що у звільнених містах залишилися без даху над головою десятки тварин. І їх зовсім нікуди везти.

«Голодних і переляканих тварин необхідно було вивозити з Бучі, Ірпеня й інших міст Київської області. Однак київські притулки вже були переповнені, і потрібен був новий притулок, який міг би прийняти тварин із області», — розповідає одна із засновниць «Хатуль Мадан».

Перше приміщення для притулку, створеного киянками Софією Даниловою та Катериною Дубровською, надав Політехнічний інститут. Адміністрація відгукнулася на заклик організаторок у соцмережах. Зусиллями засновиць й волонтерів там побудували вольєри та клітки, і незабаром простір заповнився тваринами.

«Все сталося дуже швидко, — згадує Софія, — 6 квітня ми ще прибирали помешкання, а 13 квітня до нас уже приїхали перші звірі».

Якщо у перші дні існування «Хатуль Мадан» тварин туди привозили переважно з Київської області, то зараз собак та кішок везуть з усіх «гарячих точок». Найспекотніші дні команди «Хатуль Мадан» настають тоді, коли черговий евакуаційний загін привозить нову партію тварин із зони бойових дій. Минулого року волонтери доставляли звірів із Лисичанська, і простір притулку був практично повністю зайнятий клітками. Те саме відбувалося пізніше, коли вивозили тварин із Херсона. За півтора року роботи через прихисток пройшли сотні котів і собак, деякі кошенята та цуценята народилися прямо там. 

 

злий кіт

Врятований волонтерами команди «Хатуль Мадан» кіт Білосніг. Фото з Facebook: Hatul Madan Animal Shelter

 

На проблему з безпритульними тваринами відреагували не лише у столиці. Маленький притулок Pet Care з'явився в Ужгороді. Його засновниця, Анастасія, не змогла залишатися осторонь, адже бачила, скільки тварин з різних причин опинилося на вулиці.

За словами Анастасії, коли вона зрозуміла, що тварин з фронту везуть дуже багато, а перетримок і родин не вистачає — вона вирішила облаштувати прихисток у домі свого дідуся, в одному з приміщень, де він тримає своїх тварин.

«Там не було стін, вікон, воно виглядало просто як балкон, — розповідає Анастасія — дякуючи небайдужим людям, з часом, з багатьма зусиллями, протягом року ми поклали туди панорамні вікна, покрасили притулок, замовили все необхідне, щоб зробити клітки, і з часом все вийшло. Ніколи б не подумала про те, що відкрию притулок. І ніколи б не думала, що знайду багато однодумців».

«У глибині душі головною причиною моєї праці залишається моя кішечка Мерсі, яка померла в мене на руках, заради неї я і рятую великих і малих пухнастиків», — так каже про свою справу Анастасія. Першого кота Анастасія підібрала на вулиці, його збила машина. Великий дикий чорний кіт жив на балконі дівчини, поки вона виходжувала його. Коту пощастило — він одужав та знайшов нову родину. Так розпочалася історія Pet Care. Зараз через маленький притулок Анастасії проходять десятки котів. Це тварини, яких вивезли з фронтових територій, тварини, яких залишили власники при виїзді за кордон, а також бездомні тварини Ужгорода.

 

напис на стіні

Фото з поїздки волонтерської ініціативи «Колективи Солідарності» до постраждалих внаслідок знищення Каховської ГЕС сіл на Херсонщині, червень-липень 2023. Фото: Kseniia Kozeniuk

 

Одне із завдань будь-якого притулку — знайти тваринам нових господарів. Або відшукати старих — у багатьох собак і кішок, які опинилися на вулиці через війну, є господарі, які не залишають надії відшукати їх. Два місяці, згідно із законом, має бути відведено на ці пошуки. Якщо за цей час колишні власники не з’являються, волонтери можуть прилаштувати тварину в нову сім’ю.

Кожне возз'єднання тварин зі своїми власниками — величезна радість для команди «Хатуль Мадан». Наприклад, зустріч лисичанського кота та його родини: тварина втекла, коли люди виїжджали з міста, знайти її не вдалося. Але побачивши свого кота в соціальних мережах притулку, господарі приїхали за ним до Києва. 

В окупації з тваринами

Коли частина областей України була захоплена російськими військами, притулки на цих територіях опинилися у критичному стані. Відсутність корму, медикаментів, ветеринарної допомоги, постійний ризик для життя тварин і людей — через це пройшли ті волонтери, які залишалися з тваринами до останнього.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну перетворило і без того непросте життя двох притулків Херсонської організації «Захист бездомних тварин «Шанс» на жорстоку боротьбу за виживання. Під опікою прихистку було понад п'ятсот тварин у Олешках і близько двохсот у Херсоні. Ангеліна Морозова, голова обох притулків, перебувала в Олешках. Тоді вона ще не знала, що кошмар для неї та її тварин затягнеться на багато місяців. 

«Ангеліна та її напарниця майже не сплять, вони змушені ловити під обстрілами переляканих собак і кішок, що кидаються по двору», — писали співробітники притулку на Facebook у перші тижні вторгнення.

 

Ангеліна Морозова

Ангеліна Морозова з тваринами. Фото з Facebook: Animal Shelter Shans

 

Відсутність корму для собак та кішок — іще одна серйозна проблема, з якою стикнулися притулки на окупованих територіях. За лічені дні Олешки опинилися під окупацією, і слідом за обстрілами прийшов голод. Навіть за наявності грошей — знайти корм було просто неможливо. Бюджетні корми в магазинах зникали першими, тому співробітникам притулків у Херсоні доводилося купувати залишки дорогого харчування, щоб хоч якось прогодувати тварин. А також шукати газові пальники та балони для обігріву приміщення.

Важливо розуміти масштаб — у притулках для тварин, де одночасно живуть кілька сотень собак і котів, щодня потрібно кілька десятків кілограмів їжі. І що робити, якщо магазини закриті, а волонтерів із кормом не пропускають на блокпостах? Як могли, допомагали українські та іноземні організації: чеська організація Pomoc zvířatům UA і UAnimals змогли привезти корм для «Шансу». Також допомагали з їжею і самі херсонці. Складними шляхами, часто невеликими партіями, корм передавали в Олешки.

Інша біда окупованих територій — відсутність ветеринарів. Хтось встиг виїхати, хтось не міг продовжити роботу з різних причин. Але притулки виявилися фактично без медичної допомоги або з дуже обмеженим доступом до неї. При цьому кількість тварин, яким була необхідна допомога лікарів, не лише не зменшилася, а й зросла. Собаки та кішки отримували поранення при обстрілах, а через погане харчування та стрес загострювалися хронічні захворювання.

«У Херсоні працює лише одна ветеринарна клініка, і наш борг у ній вже величезний, — писали співробітники херсонського притулку, — Ангеліна сама надає допомогу постраждалим тваринам, в Олешках ветеринара немає».

При цьому співробітники «Шансу» ще й допомагали бездомним тваринам, підгодовували їх, давали ліки, організовували стерилізацію. І навіть знаходили можливість прилаштовувати деяких тварин у сім’ї.

 

допомога притулку

Допомога притулку «Шанс» від фонду «Обʼєднані в різноманітності». Фото з Instagram: shans_kherson

 

Обидва притулки «Шансу», особливо притулок в Олешках, насилу пережили зиму. Через постійну нестачу корму, в Олешках траплялися випадки, коли собаки та кішки не їли по два дні. Під час морозів Ангеліна та її помічниця збивалися з ніг у спробах обігріти тварин. Через обстріли загинуло кілька собак. Якось «прилетіло» у сам притулок — внаслідок влучання загинув пес, кілька тварин були поранені, а приміщення частково зруйноване. Собак довелося розселити у приватних будинках. Регулярно зникав зв'язок та електрика.

Ангеліну та її колег переконували евакуюватися ще коли росіяни не зайшли в місто. Але люди відмовилися залишати тварин на призволяще. «Я буду з моїми тваринами до останнього, що б це не було», — говорила Ангеліна Морозова у відповідь на пропозиції виїхати. На початок червня більшу частину мешканців «Шансу» вдалося вивезти з Олешок. Нині Ангеліна зі своїми тваринами перебуває у Польщі.

На плечах волонтерів

«Підтримки від держави я не отримую, — каже Анастасія, засновниця ужгородського притулку, — все фінансування здійснюється через донати й підтримку моїх друзів та рідних».

Те саме можна почути від працівників будь-якого українського притулку для тварин, створеного з ініціативи ентузіастів. На відміну від державних притулків, приватні прихистки можуть розраховувати тільки на допомогу донорів і спонсорів.

Херсонський притулок «Шанс» вижив переважно завдяки донатам. Можливість купити хоча б невелику кількість корму врятувала собак та кішок від голодної смерті. Так само «Хатуль Мадан» регулярно проводить збори на лікування тієї чи іншої тварини.

 

собачки

Собаки з херсонського притулку «Шанс». Фото з Instagram: shans_kherson

 

Друга основна опора будь-якої ініціативи допомоги домашнім улюбленцям — це волонтери. Небайдужи люди, які готові підтримати своїми зусиллями, а часом також транспортом, дають змогу притулкам триматися на плаву. Така допомога потрібна завжди.

«Найбільше нам не вистачає рук, — каже Софія, засновниця «Хатуль Мадан», — людей, готових прибирати, годувати, гуляти з нашими підопічними».

Про важливість волонтерів говорить і Ольга Чевганюк з UAnimals:

«Організація має свою спільноту, членів якої вони залучають до своїх подій і заходів. Цього літа саме силами волонтерів було очищено від бруду та сміття заповідний острів Хортиця, який сильно постраждав від підриву Каховської ГЕС. Волонтери також їздять допомагати у притулки, поширюють важливу для порятунку тварин інформацію».

Саме зусиллями волонтерів вдалося організувати поетапну евакуацію тварин із притулку в Олешках. Люди на своїх машинах вивозили тварин, доставляли їх на безпечну територію: до 7 червня звідти вдалося вивезти 550 собак і 82 кішки. Зрештою, більшість звірів вдалося вивезти за кордон.

 

пес

Пес біля зруйнованого будинку після обстрілу Оріхово, Запорізька область. Фото з Facebook: UAnimals

 

Каховська ГЕС

Ще однією страшною віхою для тварин України та їхніх захисників став підрив Каховської ГЕС. За лічені години вода накрила будинки та двори, поставивши на межу виживання не лише людей, а й звірів.

Волонтери вивозили тварин на човнах і відправляли до притулків. Серед них були й працівники UAnimals, які визволяли собак та кішок, котрі рятувалися від води на дахах та настилах.

У місті Олешки Ангеліна залишилася відрізаною разом із останньою сотнею тварин. За іронією долі, саме 7 червня мав відбутися останній рейс евакуації. Але рятувати тварин довелося негайно — від смерті у воді.

Ангеліна в кілька етапів вивозила тварин із притулку — спочатку машиною, потім човном. Кілька днів жінка фактично провела у воді, двічі ледь не потонула. Врятувати вдалося 70 тварин. Ще тридцять собак та котів Ангеліна забрала із затоплених вулиць Олешків. У неї практично не було зв'язку, і весь цей час її колеги та близькі чекали на можливість дізнатися, чи жива вона.

 

евакуація тварин Херсон

Евакуація тварин в Херсоні після підриву Каховської ГЕС. Фото: EPA/UPG

 

Підрив Каховської ГЕС забрав життя величезної кількості тварин. Забруднення, знищення родючих ґрунтів, загибель диких тварин — все це підпадає під поняття «екоцид». Інформацію про це UAnimals поширює по всьому світу. Організація проводить за кордоном різноманітні мітинги та акції для того, щоб підвищувати обізнаність людей про цей злочин.

 

***

Окрім нових викликів, спричинених повномасштабним вторгенням, нікуди не зникли і старі проблеми, пов'язані з життям тварин серед людей. UAnimals продовжують вести інформаційну діяльність та діяльність, спрямовану на зміни у законодавстві задля захисту тварин на державному рівні. Для вирішення цих питаннях організація залучає державні органи. Активісти звертаються до влади, вимагаючи просування необхідних законопроєктів, а також організації перевірок, пов'язаних із тими чи іншими випадками жорстокого поводження з тваринами. Зокрема завдяки роботі UAnimals було ухвалено закон, що забороняє використання феєрверків.

Діяльність притулків та евакуаційних служб допомоги тваринам дала змогу нашій країні уникнути серйозних проблем. Міста, що стали зонами бойових дій, не заповнили дикі, голодні тварини, яких війна позбавила дому та господарів. Але запобігти цьому та врятувати багато життів вдалося майже виключно зусиллями волонтерів.

Притулки створюють і підтримують небайдужі люди, які цінують життя тварин не менше за людське. Саме вони готові вивозити, визволяти з пасток і завалів, виходжувати своїх підопічних. Адже війна руйнує життя як людей, так і тварин, які абсолютно беззахисні перед нею.

Автор: Ярослав Хорт

Обкладинка: Катерина Грицева

Share