Світлана Скрижалі
Міністерство освіти та науки України щороку своїм наказом затверджує Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів; ці умови постійно вдосконалюють, враховуючи недоречності попередньої вступної кампанії. Умови прийому виставляють на громадське обговорення, працює робоча група, до якої належать представники громадськості й експерти, але все одно існують схеми для надання окремим абітурієнтам додаткових балів.
Як і в попередні роки, цього року в конкурсному доборі осіб, котрі на основі повної загальної середньої освіти вступають до вищих навчальних закладів, враховуватимуть бали сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), результати вступних іспитів, творчих конкурсів (пункт 1, розділ 7 Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 р., затверджених Наказом МОН України №1085 від 15 жовтня 2015 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції 04.11.2015 р. № 1351/27796). Конкурсний бал для таких осіб обчислюється шляхом додавання балів сертифіката з конкурсних предметів, бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), середнього бала документа (додатка до документа) про повну загальну середню освіту, і балів за особливі успіхи та (або) за успішне закінчення підготовчих курсів вищого навчального закладу, помножених на вагові коефіцієнти.
Багаторічний досвід проведення ЗНО дозволив максимально унеможливити для учасників списування й користування Інтернетом під час виконання сертифікаційної роботи. Їм заборонено мати при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, зберігання та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані чи рукописні матеріали тощо. Крім того, лише за документом, який посвідчує особу, та запрошенням-перепусткою можна потрапити до аудиторії для написання роботи, і це дозволяє виключити можливість, що роботу за учасника ЗНО напише інша особа. Учасники пишуть роботи одночасно по всій Україні на основній або, за наявності особливих обставин (документально доведених), на додатковій сесії. Обов’язковим атрибутом ЗНО є чіткі критерії оцінювання роботи за кожним предметом, із якими майже відразу після закінчення тестування може ознайомитися будь-хто. Крім того, за потреби кожен учасник може побачити копію своєї роботи в електронному вигляді. Тобто, створено однакові умови для всіх учасників ЗНО, а процедура написання робіт та їх оцінювання є прозорою та чіткою.
Можна було б стверджувати, що й загалом процедура вступу до навчального закладу є об’єктивною, якби не ложка дьогтю, що попри все не дозволяє говорити про її бездоганність. Великі сумніви виникають щодо визначення тих абітурієнтів, які мають особливі успіхи. На перший погляд, усе обґрунтовано: переваги надаються призерам олімпіад та Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України, на які делегують переможців із кожної області та м. Києва за кожним предметом чи з кожної секції (якщо мова про МАН).
Про об’єктивність конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт МАН на II етапі, як і про об’єктивність визначення переможців олімпіад, говорити передчасно. Уже два роки поспіль автор статті є свідком порушення прав учасників конкурсу під час його проведення Київським територіальним відділенням МАН України. Правила проведення II (міського) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київського територіального відділення МАН затверджено Наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради від 25.12.2015 р. №725 (далі «Правила проведення конкурсу»). Про порушення правил проведення конкурсу достеменно відомо керівництву Комунального позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді», Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент), та МОН України, але ніяких дієвих заходів для унеможливлення порушень ніхто не вживає.
Письмові звернення до Комунального позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді», у яких викладено суть порушення, у канцелярії торік відмовлялися реєструвати та приймати, посилаючись на відсутність дозволу керівництва, а рекомендовану кореспонденцію, надіслану на їхню адресу, повертали до відправника в зв’язку з закінченням встановленого терміну зберігання на пошті.
Неодноразові звернення з приводу порушень під час проведення конкурсу-захисту, адресовані до Департаменту, Наукового центру «Мала академія наук України» та МОН України перенаправляли до Комунального позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді» для надання аргументованої відповіді заявникам із надсиланням копії тим установам, до яких зверталися.
«Аргументована» відповідь за підписом директора закладу, який проводив конкурс, зводилася до формального переписування фрагментів правил проведення конкурсу й затягування проведення апеляцій (торік апеляції на порушення у II етапі конкурсу відбувалися під час проведення III етапу конкурсу).
Скарги батьків учасників щодо порушень під час проведення конкурсу-захисту на особистому прийомі в директора Департаменту торік не дали бажаного результату. Відповіді з Департаменту приходили за підписом начальника управління, а не особисто директора, і зводилися до констатації фактів (надійшла апеляція…, її розглянуто, учасника ознайомлено з результатами розгляду…) й цитування правил проведення конкурсу. У відповіді лише підтвердили факт проведення двох контрольних робіт у один день. Дозволю собі цитату «Директора Комунального позашкільного навчального закладу “Київська Мала академія наук учнівської молоді” зобов’язано посилити контроль за організацією проведення конкурсу та забезпечити об’єктивність його результатів. Зазначені вище питання знаходяться на постійному контролі Департаменту». Як стало відомо зі слів директора Департаменту, директору Комунального позашкільного навчального закладу “Київська Мала академія наук” торік оголошено догану, але посаду він зберіг.
Які ж заходи вжито цього року? В одних секціях під час захисту й написання контрольної поставили відеокамери, а в інших цього не було. Виникає питання: чому так? Чому в одній секції для учасників створено одні умови, а в інших – інші, хоча правила єдині незалежно від секції?
Торік у деяких секціях захист конкурсантів слухали від однієї до трьох осіб, по черзі виходячи з зали захистів. Цього року в деяких секціях на захисті сиділи два й більше осіб-членів журі, але після витребування наказу про склад журі виявлено розбіжності між затвердженими членами журі та реально присутніми (деяких у наказі немає, а вони оцінювали захист!). Голова журі є матір’ю двох членів журі! Деякі члени журі були членами предметної комісії й присутніми під час проведення апеляції!!!
Правильних відповідей на завдання та критеріїв оцінювання робіт немає. Усе це неприпустимо. Складається таке враження, що правил проведення ніхто не дотримується. Марнуються значні бюджетні кошти й підривається віра молодого покоління в чесність і в те, що своєю працею можна досягти успіху в житті, без хабарів справедливо стати переможцем конкурсу. Краще б ці кошти направити на покращення якості викладання в школах, забезпечення навчальних закладів матеріально-технічним обладнанням та якісними підручниками, ніж проводити конкурси з сумнівними результатами.
МОН України, посилаючись на децентралізацію, відмовляється впливати на Департамент. А останній безмежно цим користується й не прагне справедливості, прозорості, займаючись натомість махінаціями.
Конкурс має три складові: оцінювання навчальних досягнень учасників у базових дисциплінах (написання контрольної роботи), заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт, захист науково-дослідницьких робіт.
І торік, і цього року учасники, якщо вони писали дві чи більше наукових робіт, стикалися з тим, що на один день у різних місцях Києва (територіально віддалених) їм призначали писати контрольні роботи з різних предметів – або ж писати контрольну з одного та захищати роботу з іншого. А це є порушенням прав конкурсантів.
Учасників ніхто не реєстрував перед написанням контрольних робіт, не перевіряв документів, тобто, спокійно можна було прийти й писати контрольну під чужим ім’ям. Ніхто з організаторів конкурсу не перевіряв наявність засобів зв’язку, пристроїв зчитування, обробки, зберігання та відтворення інформації, наявність друкованих чи рукописних матеріалів під час написання контрольних робіт. Учасник міг користуватися принесеною з собою чернеткою, виконаною контрольною, шпаргалкою тощо. Мало того, щороку під час проведення конкурсу педагогічні працівники, які мають контролювати процес написання, широко практикують допомогу у виконанні контрольних робіт окремим учасникам. Деяким учасникам дозволяли виходити в коридор, коли в них дзвонив телефон, і спілкуватися. Про яку рівність умов для конкурсантів можна говорити за таких обставин?
Щодо об’єктивності оцінювання контрольної роботи виникають обґрунтовані сумніви. Ні завдань, ні правильних відповідей, ні чітких критеріїв оцінювання контрольної роботи після проведення конкурсу не оприлюднено, а отже, про прозорість конкурсу не може бути мови. Конкурсантам не було надано ні критеріїв оцінювання, ні правильних відповідей, ні кількості зарахованих балів, а отже – бали було виставлено суто на розсуд тих, хто перевіряв роботи. Свідченням свавілля може бути й те, що учасникові конкурсу після повторної перевірки тієї ж контрольної роботи апеляційна предметна комісія в тому ж складі, що й предметна комісія, знизила оцінку з 20,5 балів (із 30 можливих) до 15,7 балів. Одні й ті самі члени комісії перевіряючи одну й ту саму роботу виставили різні бали! Як це може взагалі бути?
Посилаючись на те, що «контрольну роботу ідеально ніхто не може написати», «вона важка», «на багато помилок просто закрили очі», а «тепер ми не маємо закривати очі», «бо хто би вже не перевіряв цю контрольну, то вищих балів Вам ніхто не поставить, навіть міністр». Члени предметної апеляційної комісії стверджували, що роботи учасників перевіряли дуже «лояльно», і в роботі ще є безліч пунктуаційних помилок, які вони ще не оцінили, і що вони «чисто по-людськи підходили до оцінювання». Це все свідчить про відсутність чітких критеріїв оцінювання контрольних робіт учасників конкурсу. Зниження оцінки за контрольну роботу ставить під сумнів результати оцінювання інших учасників конкурсу, адже всі інші контрольні роботи також оцінено без чітких критеріїв, і це свідчить про необ’єктивність та необґрунтованість оцінювання не лише однієї конкретної роботи, а й контрольних робіт інших конкурсантів. Тобто, ідеться про некомпетентність членів журі та наявність корупційної складової в проведенні конкурсу, недбалість та безвідповідальність організаторів конкурсу, продемонстровані під час перевірки контрольних робіт учасників.
За практикою, яка існує у ВНЗ, апеляційна предметна комісія не може бути в тому самому складі, що й предметна. Це неприпустимо в принципі. Якби повторно перевірити контрольні роботи переможців конкурсу, то чи залишилися б результати конкурсу такими ж? Питання риторичне. Маючи всі можливості, Департамент відмовився перевіряти контрольні роботи всіх переможців, посилаючись на те, що проти цього будуть батьки, діти яких отримали високі бали за контрольну роботу. Хоча на момент звернення остаточні результати було ще не підписано й не оприлюднено. Звідси напрошується висновок, що Департамент не зацікавлений у чесних результатах конкурсу.
Наступна складова конкурсу – заочне оцінювання роботи. Особливістю проведення цього конкурсу є те, що на кожному етапі кожне територіальне відділення видає свій наказ про Правила проведення конкурсу, і вони суттєво відрізняються між собою, як і вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи. Які ж вимоги повинен виконати учасник конкурсу? Конкурсну роботу учасник оформлює й подає лише на першому етапі конкурсу, і фактично не має права вносити виправлення. Хоча, як пояснили автору статті, рецензент після перемоги роботи на певному етапі дає свої рекомендації щодо виправлення виявлених недоліків, і роботу переможця подають на наступний етап. Виникає слушне питання: а чи не міг би й інший учасник так само зробити виправлення в своїй роботі, щоб вона пройшла на наступний етап конкурсу? У разі неправильного оформлення роботи члени журі мають право знизити бали за конкурс. Це й відбувається. Часто члени журі роблять зауваження щодо роботи, керуючись нормами, які існували раніше. Тому виникає враження, що останній Наказ і вимоги щодо проведення конкурсу їм узагалі невідомі. Почуті зауваження стосувалися способів розташування літератури в списку використаних джерел, доцільності наведення в роботі висновків після кожного розділу. Є суттєві розбіжності між вимогами до оформлення роботи на I, II та III етапах конкурсу, і це неприпустимо.
Написана науково-дослідницька робота фактично є прототипом кандидатської дисертації, меншої за обсягом (лише 20-25 сторінок), проте з окресленням новизни, актуальності, практичного значення. Припустімо, що в 9-11 класі учень може самостійно здійснити значне наукове відкриття (принаймні, переможці конкурсу). Якщо це так – то, можливо, взагалі варто закрити всі ВНЗ й аспірантури, і надати широке поле для наукових досліджень молодому поколінню, яке безкоштовно зможе вирішити поставлені перед наукою актуальні завдання на базі школи, ліцею тощо (в яких фактично немає сучасного обладнання для проведення дослідів)? Чому держава виділяє значні фінанси для навчання протягом 4-6 років у ВНЗ, а потім 3-4 роки в аспірантурі? Може, уже відразу після захисту в МАН слід присвоювати науковий ступінь кандидата наук?
Захист кандидатської дисертації можливий лише на спеціалізованій вченій раді, до складу якої належать щонайменше 5 фахівців із цієї спеціальності (якщо говоримо про кандидатську раду), і з них дві третини мають науковий ступінь за цією спеціальністю й активно проводять наукову роботу, мають публікації у відповідній галузі науки, а решта – фахівці, котрі мають наукові статті й монографії з цієї спеціальності, опубліковані впродовж останніх п’яти років. Під час підготовки до захисту призначений офіційний опонент на основі вивчення дисертації надає відгук із зауваженнями. Але не кожен науковець, маючи науковий ступінь у відповідній галузі, може бути опонентом. Призначений опонент сам має бути фахівцем за спеціальністю, у якій захищається робота, і мати публікації з теми роботи, яку він рецензує, оскільки лише такий фахівець справді може оцінити роботу. Знайти опонента, який би відповідав наведеним критеріям, не завжди просто. З огляду на все вищенаведене, у автора статті виникають великі сумніви щодо об’єктивності заочного оцінювання роботи в журі, оскільки члени журі не можуть бути вузькими спеціалістами з кожної теми дослідження, на яку учасники конкурсу пишуть наукові роботи, і об’єктивно оцінити здобутки в балах. Наприклад, оцінити актуальність кожного дослідження за шкалою від 1 до 15. Отже, чітких критеріїв під час виставлення балів немає, натомість є суб’єктивна оцінка членів журі. У яких випадках член журі виставляє 5 балів, 7 балів чи 10?
Третьою складовою конкурсу є сам захист. Захист науково-дослідницьких робіт відкритий, але потрапити на нього для охочих, зокрема педагогічних працівників, наукових керівників, батьків, у деяких секціях було досить проблематично, оскільки ще на порозі закладу, де мав відбутися захист, підготовлені працівники напам’ять зачитували пункт про заборону втручання будь-кого в процедуру проведення конкурсу. Суть такої очевидної заборони, на думку автора статті, полягала в тому, що організатори конкурсу намагалися вберегти себе від оскарження результатів. Оскільки учасників конкурсу багато, у деяких секціях захисти відбувалися паралельно в двох аудиторіях. Деякі члени журі під час захисту виходили з аудиторії. Виникає питання, як член журі, фактично неприсутній на самому захисті, проставляв свої бали за захист кожному конкурсанту?
Оскільки конкурс має три складові, то логічно, що учасникам мають надавати попередні результати після кожного етапу (заочного оцінювання роботи, контрольної роботи, захисту). Згідно з вимогами Правил проведення конкурсу, результати заочного оцінювання науково-дослідницької роботи оголошують учасникам напередодні захисту роботи. Фактично ж результати заочного оцінювання повідомляють учасникам у день захисту. Автору статті надано листи оцінювання окремих наукових робіт, у яких, наприклад, відзначено оригінальність викладення матеріалу й із 7 максимальних балів за цим критерієм роботу оцінено на 6, без жодного зауваження в коментарях. За умовами проведення конкурсу, загальна кількість балів за заочне оцінювання роботи змінюватися не може. А треба було б, напевно, передбачити таку можливість. Деякі члени журі занижують бали за роботу невмотивовано, не формулюючи чітко зауваження. Тому вважаю, що бали виставляються необ’єктивно.
У «Правилах проведення конкурсу» чітко передбачено, що «після виступів всіх учасників у науковій секції журі проводить оцінювання їхніх виступів. Під час оцінювання виступів учасників забороняється присутність осіб, які не є членами журі. Результати захисту науково-дослідницьких робіт фіксуються в протоколі оцінювання захисту науково-дослідницьких робіт, який підписують усі члени журі. Результати захисту науково-дослідницьких робіт оголошуються конкурсантам після виступу всіх учасників відповідної наукової секції та підсумкової наради членів журі, – під час оголошення підсумкового протоколу конкурсу в науковій секції».
Як минулого року, так і цього в день захисту, після заслуховування останнього конкурсанта, журі відмовилось оголосити проміжні результати захисту, посилаючись на те, що протоколи треба ще опрацювати, усереднюючи бали від кожного члена журі.
Чи могли б ви уявити, що після захисту кандидатської дисертації довелося б чекати ще зо два тижні, щоб дізнатись результати? Звісно, це не можна порівнювати: захист кандидатської один чи два на день, а на цьому конкурсі понад 20 осіб захищали свої роботи. А що було б, якби результати захисту магістерських робіт студентам повідомляли через два тижні? Напевно, керівництво ВНЗ відразу змінили б. Які наслідки отримали би члени журі за невчасне оголошення балів на олімпійських змаганнях? Відповідь напрошується сама.
Організатори конкурсу дозволи конкурсантам, які не прийшли у визначений день на захист своєї науково-дослідницької роботи, провести захист у будь-який інший день, а в деяких секціях оголосили додатковий день захисту. Цікаво, що учасники конкурсу, які не провели у визначений день захисту, стали переможцями конкурсу (посіли 2 та 3 місця). Виникає безліч питань до організаторів конкурсу: на якій підставі конкурсантам виставлено бали за захист, якщо вони у визначений день не з’явились і не провели захисту робіт? Хто й коли оцінював їхній захист, який був склад журі? І чи передбачено захист у інший день правилами проведення конкурсу? Де прозорість та об’єктивність в оцінюванні захисту конкурсантів?
Під час складання ЗНО оголошують додаткову сесію, але лише для тих учасників, котрі мають документальне підтвердження неможливості складання ЗНО під час основної сесії, і це законодавчо передбачено. У правилах проведення конкурсу-захисту не передбачено проведення захисту в інший день поза затвердженим графіком. Торік у випадках призначення на один день контрольних робіт із різних предметів організатори конкурсу категорично відмовлялися дозволити писати контрольні роботи в інший день, як і цього року. Організатори конкурсу й торік, і цього року гарантували учасникам, що чекатимуть їх скільки буде треба в іншій секції після написання контрольної в одній секції, але саме у визначений графіком день. На третьому етапі конкурсу-захисту відсутність конкурсанта у визначений день не є підставою дати дозвіл на проведення захисту в інший день, як і у випадку, коли йдеться про дозвіл писати в інший день контрольну роботу. Чому ж тоді на другому етапі конкурсу це можливо?
Результати захисту можна дізнатися лише після опублікування їх на сайті (не раніше ніж через півмісяця або й місяць після захисту) чи безпосередньо в телефонному режимі від відповідальної особи.
Неоголошення результатів оцінювання в день захисту, на думку автора статті, також є переконливим доказом корупційної складової в проведенні конкурсних заходів.
Цього року на сайті (http://kyiv.man.gov.ua) було розміщено попередні результати II етапу конкурсу-захисту з зазначенням дати розміщення, їх потім корегували кілька разів. Спочатку учасникам, у яких була загальна сума балів від 80 до 89, повідомили, що вони посіли друге місце, а в кого 90 й більше – перше місце. Після телефонного дзвінка до Департаменту від когось із батьків учасника конкурсу попередні результати було змінено в бік збільшення кількості балів за захист на одиницю відразу 8 учасникам у одній секції. Очевидно, така зміна потрібна була організаторам конкурсу, оскільки вони не дотримали виконання правил проведення конкурсу. Можливе пояснення таких порушень міститься в самих «Правилах проведення конкурсу»: «Кількість призових місць (перших, других та третіх) може становити: для учнів 11-х класів – не більше як 50 % від загальної кількості учасників у кожній секції з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3;
для учнів 9-х та 10-х класів – не більше як 30 % від загальної кількості учасників у кожній секції з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.
За рівної суми балів кількох учасників місця визначаються з урахуванням підсумків захисту науково-дослідницьких робіт». Якщо конкурсант набрав від 91 до 100 балів, то в нього перше місце, із балами від 81 до 90 – друге, і від 70 до 80 балів, відповідно, третє місце.
Виникає питання, що роблять організатори конкурсу, якщо багато учнів здобувають призові бали й визначене співвідношення, прописане в правилах, не витримується? Учасникам конкурсу відомі результати контрольної роботи, заочного оцінювання, а про результати захисту організатори конкурсу свідомо не повідомляють відразу після захисту, лише через кілька тижнів. Отже, відбувається корегування результатів захисту. Скоріш за все, організатори конкурсу щороку таким чином фальсифікують результати.
Мало того, у Правилах проведення конкурсу написано чітко: «переможці конкурсу визначаються за сумою балів». Цей пункт правил організатори конкурсу трактують довільно, дозволяючи під час підрахунку балів округлювати їх, відкидаючи п’ять сотих бала для більшості учасників (хоча в правилах нічого не сказано про округлення балів, а лише про суму). У одного учасника було точно вказано 73,7 балів (без округлення). За рахунок таких математичних підрахунків учасники з сумою 69,5 балів посіли треті місця, а з сумою 90,5 балів посіли перші. Тобто, відкрито відбувається фальсифікація результатів конкурсу, що порушує права учасників конкурсу.
Торік остаточні результати конкурсу не було оприлюднено ні на сайті Департаменту, ані на сайті Київської Малої академії наук.
На думку автора статті, такі порушення в проведенні конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН є грубими, вони нівелюють рівність прав учасників конкурсу, зводять нанівець його прозорість та відкритість, ставлять під сумнів об’єктивність результатів. Тому результати конкурсу належить скасувати, або ж скасувати нарахування додаткових балів за особливі заслуги, які створюють нерівні умови для абітурієнтів. Результати конкурсу мають неабиякий вплив на результати вступу до вищих навчальних закладів, і можуть стати перешкодою для здобуття якісної освіти в престижних ВНЗ талановитим дітям, які не мають заможних батьків. Збереження можливості зарахування додаткових балів під час вступу до ВНЗ за особливі успіхи, здобуті в умовах процвітання корупції й махінацій під час проведення конкурсу-захисту МАН, нівелює результат чесності та прозорості проведення ЗНО.
Для проведення наукових досліджень потрібні знання на рівні ВНЗ, а не школи. І проблема полягає в тому, що педагогічні працівники дуже часто не здатні правильно зорієнтувати майбутнього учасника щодо актуальності теми дослідження, розробленості теми та перспективності проведення сучасного дослідження на базі школи. Проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, з огляду на наявність махінацій та дефіцит бюджетних коштів, на думку автора, у подальшому є недоцільним. Або ж цей конкурс можна було б проводити без надання додаткових балів під час вступу до ВНЗ. У такому випадку проводити наукові дослідження будуть справді майбутні науковці.
Якщо абітурієнт має високий рівень знань, то він без особливих зусиль зможе вступити до омріяного ВНЗ, складаючи на високі балі ЗНО.
Надання додаткових балів за особливі заслуги (за захист науково-дослідницьких робіт МАН, за олімпіади) призводить до девальвації системи ЗНО і створює додаткові можливості для маніпулювання його результатами, які суттєво зменшують шанси на справедливий вступ і рівний доступ до освіти.