• Грамші в соціальних науках: антропологія

    Грамші в соціальних науках: антропологія

    • Статьи
    • 19/10/2018

    Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму.

    Далее
  • Национализм в постгегемонистскую эпоху

    Национализм в постгегемонистскую эпоху

    • Статьи
    • 23/06/2016

    Какое будущее ожидает национализм в мире, который может вскоре остаться без гегемона – впервые за пять столетий? Отступит ли национализм, став по большей части символическим, по мере того, как государства и их граждане будут вынуждены подчиняться требованиям глобальных рынков? Или в мире, где будет действовать множество центров силы, усилятся государственные элиты и классы, организованные на национальной базе?

    Далее
  • ЇЇ ВЕЛИЧНОСТЕ ЗАШКВАРА

    ЇЇ ВЕЛИЧНОСТЕ ЗАШКВАРА

    • Блоги
    • 12/08/2015
    [:uk]Якби я був клятим французьким ліваком, прихильником гей-збоченця Фуко та інших філософів, я би сказав, що саме патріоти — як молоді, так і старі, як політики, так і не зовсім — легітимізують російську обсценну лексику у сучасних українських дискурсивних практиках. А відключення ТБ, інша цензура та одномовні паспорти аж ніяк не захищають нашу мову. Та я — патріот... Далее
  • За рівність у мові та за її межами

    За рівність у мові та за її межами

    • Статьи
    • 01/04/2011

    Ми залишаємо іншим … постановку питання про те, чим саме, зрештою, є стосунки між владними відносинами та смисловими відносинами: віносинами смислу, чи відносинами влади?

    Далее
  • За рівність мовну і позамовну!

    За рівність мовну і позамовну!

    • Статьи
    • 09/03/2011

    Ніде цивілізація не відбивається так точно, як у мові. Якщо ми недосконало знаємо мову, або вона сама недосконала, то недосконала й цивілізація.

    Далее
  • Мова і символічне насильство

    Мова і символічне насильство

    • Статьи
    • 02/02/2011

     

    Інтерв'ю Лоїка ВАКАНА з П'єром БУРДЬЄ

    - У праці «Що означає говорити»/ «Мова і символічне насильство» («Ce que parler veut dire», англійський переклад «Language and symbolic power») Ви розвиваєте нищівну критику структурної лінгвістики чи того, що називають «чистим» вивченням мови. Ви пропонуєте альтернативну модель, яка, кажучи дещо спрощено, робить мову інструментом або медіумомвладних відносин, а не просто засобом комунікації, і яку слід вивчати в межах інтеракціоністського і структурного контекстів її виробництва і поширення. Могли б Ви підсумувати суть цієї критики?

    - «Чиста» лінгвістика надає перевагу синхронній, структурній або внутрішній перспективі на противагу історичному, соціальному, економічному або зовнішньому визначенням мови. Я намагався (особливо у «Практичному глузді» і «Що означає говорити») вказати на відношення до об'єкта і на теорію практики, імпліковані цим підходом. Погляд Сосюра є поглядом «неупередженого спостерігача», для якого розуміння є самоціллю. При цьому Сосюр приписує цей «герменевтичний намір» соціальним агентам і тлумачить його як принцип їхніх практик. Це постава філолога, мета якого - кодувати мову, на противагу оратору, який прагне діяти і впливати на світ через перформативну силу слова. Ті, хто розглядає мову як об'єкт аналізу замість використовувати її щоб думати і говорити, утверджують мову як logos на противагу до praxis, як «мертву літеру» без практичної мети або взагалі без жодної мети окрім інтерпретації подібно до творів мистецтва.

    Далее