«Дорога життя»: як живуть вірмени Нагірного Карабаху під час блокади

8178
Жанна Оганесян
Статьи автора

29 липня. 229-й день блокади Нагірного Карабаху (Арцаху). 68-річного Вагіфа Хачатряна евакуюють на машині Червоного Хреста до Єревана, аби зробити життєво необхідну операцію на серці. На азербайджанському КПП біля мосту Хакарі їх затримують. Паспорт чоловіка забирають азербайджанські військові й наказують зайти в палату для огляду лікаря. За цим спостерігають співробітники Червоного Хреста. 

«Тата відвезли в невідомому напрямку. Мого батька фактично викрали», — розповідає донька Вагіфа Віра, яка після 2020-го року стала біженкою та вимушена була покинути Карабах. 

Лачинський коридор

Лачинський коридор — гірська дорога, яка з’єднує Вірменію та Нагірний Карабах (Арцах). Знаходиться у Лачинському районі — одному з семи азербайджанських районів навколо Арцаху, які під час Першої карабаської війни перейшли під контроль невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки, а під час Другої карабаської війни над ними, а також частиною Арцаху, встановив контроль Азербайджан. 

 

карта

Мапа: «Криза на вірменсько-азербайджанському кордоні»

 

Навіть після капітуляції Арцаху й Вірменії та підписання 9 листопада 2020 року нав’язаної тристоронньої угоди на умовах Баку й Москви, провокації не припинилися. Навесні 2021 року азербайджанські війська захопили міжнародно визнану територію Вірменії в марзах (провінціях) Вайоц-Дзор, Ґегаркунік та Сюнік. Під обстріли потрапили міста Варденіс, Ґоріс, Джермук та село Сотк. Захоплення частини міжнародно визнаної території Вірменії у 2022-му році супроводжувалося численними воєнними злочинами, серед яких — розстріл вісьмох вірменських військовослужбовців та розчленування двох вірменських жінок-військових. 

Після війни 2020-го року Лачинський коридор залишився останньою дорогою, що з’єднувала Вірменію та Арцах. 12 грудня 2022 року азербайджанська влада заблокувала Лачинську дорогу надіславши туди «екоактивістів»-протестувальників. Близько 120 тисяч етнічних вірмен у Нагірному Карабасі залишилися без доступу до основних товарів та послуг, включно з необхідними ліками та обслуговуванням. У грудні 2022-го року азербайджанська влада почала вимикати газ для арцахців, що надходив з Вірменії. 

«Пам’ятаю, як 10 грудня мій друг пропонував мені поїхати до Єревана. Я відмовився. Вранці 12 грудня я пішов на роботу і в новинах прочитав, що азербайджанці закрили Лачинський коридор. Почалася нереальна паніка. Такої паніки навіть під час війни не було. Люди закуповували продукти, всюди були черги. Потім азербайджанська влада перекрила газ — взагалі стало складно. Паніка була десь тиждень. Після цього вже звикли, прийняли ситуацію. Продуктів, медикаментів з кожним днем ставало все менше», — розповідає 25-річний Тіґран із Мартакертського району Арцаху. 

 

місто Степанакерт

Місто Степанакерт, Арцах

 

карта НКР

Мапа НКР після Другої карабаської війни. На ній зображено дві основні дороги: Лачинський коридор та «Варденіс-Дадіванк», однак Азербайджан не дозволив користуватися іншими дорогами, крім Лачинського коридору 

 

Гуманітарна катастрофа 

«Електропостачання перервали із середини січня 2023-го року. Через це Арцах організовує подачу електроенергії базуючись на внутрішніх ресурсах. Їх не вистачає, щоб забезпечити всіх мешканців Арцаху, тому вирішили подавати електроенергію за графіком», — розповідає асистентка Омбудсмена Арцаху Мері Асатрян, яка переїхала до Степанакерта після війни. 

Енергетика Арцаху базується на мережі малих гідроелектростанцій. Слід відзначити, що до війни 2020-го року Арцах мав надлишок електроенергії, який експортував до Вірменії. За результатами війни 2020-го року, більшість ГЕС були захоплені Азербайджаном, так само під контроль Азербайджану потрапили енергомережі, що з’єднували Арцах з Вірменією. Ба більше, найпотужніша ГЕС розташована на Сарсанському водосховищі, яке майже повністю зміліло через блокування подачі води до водосховища Азербайджаном.

«Наступний етап блокади — 15 червня після провокації на мосту Хакарі. Азербайджанці намагалися встановити прапор на вірменській території. Через це сталася невелика сутичка. Після чого Азербайджан повністю закрив доступ в Арцах навіть для Червоного Хреста і російських миротворців. КПП азербайджанців біля Лачинського коридору також стоїть незаконно, всупереч трьохсторонньому договору, який був підписаний після закінчення бойових дій. Відповідно, одразу ж погіршилася гуманітарна ситуація в країні.

 

аптека

аптека

Порожні полиці в одній із аптек Арцаху. Фото надані авторкою 

 

До цього моменту Арцах і так був виснажений, запаси закінчувались або привозилися в обмеженій кількості. Продукти продавались по купонах, а тепер у нас і цього немає. Вже два місяці як до Арцаху не ввозиться абсолютно нічого. Відсутність медикаментів, продуктів на прилавках магазинів свідчить, що ми зараз переживаємо гуманітарну катастрофу. Якщо так продовжиться — люди почнуть помирати з голоду. Вже зафіксовано кілька випадків смертей».

 

порожні полиці

порожні полиці

Порожні полиці в магазинах Арцаху

 

Трагічні випадки

«Був випадок, коли вагітна жінка на шостому місяці втратила дитину, тому що не доїхала до лікарні. У неї почалася кровотеча. Через відсутність палива в країні жінка не змогла знайти машину, щоб вчасно потрапити до лікаря та врятувати дитину. Якщо ситуація не зміниться, таких історій ставатиме все більше», — розповідає Мері Асатрян. 

8 липня тіла двох дітей знайшли в автомобілі в селі на півночі Арцаху після того, як їхня мати-одиначка пішки пішла до найближчого міста, щоб знайти їжу. 6-річна дівчинка та 3-річний брат почали шукати свою матір. По дорозі діти втомились і зайшли в невідому машину, де заснули від втоми. Ймовірно, вони загинули через зневоднення та спеку. В тяжких умовах тисячі громадян змушені стояти в чергах за хлібом. Кількість людей, які непритомніють в чергах зростає з кожним днем.

Крім того, 15 серпня від голоду помер мешканець Степанакерта Каро Ованнісян.

Останнім трагічним випадком стало викрадення 22-річного студента Алена Саркісяна, якого затримали азербайджанські прикордонники, коли він їхав до Єревана на навчання в супроводі російських миротворців.

Черги за хлібом 

Мері Асатрян стверджує, що останнім часом в Арцаху виникла проблема з хлібом:

«Зерно є, але через військові провокації на кордоні уряд не встигає надавати борошно пекарням. Після війни сільське господарство зазнало величезних збитків. Сьогодні практично всі села Арцаху є прикордонними, і люди, які працюють на полях, знаходяться просто під прицілами азербайджанських військових. Немає такого села, поля, яке б не було під прицілом. Часто стріляють по тракторах, вистрілюють у повітря, аби залякати. Наразі працівники просто не встигають висушити зерно і передати пекарням необхідну кількість борошна».

 

черги за хлібом

Черга за хлібом

 

Тіґран із Мартакерта розповів, як почався його день: 

«Сьогодні вранці подзвонив друг і запропонував піти по хліб раніше, щоб потім не довелось чекати у величезній черзі. О 5-й ранку ми прийшли до пекарні — там вже стояли близько 50-ти людей. Зараз дають всього одну хлібину на сім’ю, неважливо скільки людей в родині. Ще сьогодні ввімкнули воду на дві години. Я пішов до дідуся додому, щоб полити сад. Світло вмикають також на декілька годин за графіком. У кожному районі Арцаху свій графік вимкнення електроенергії. Ми їмо тільки помідори, огірки і хліб, якщо пощастить». 

 

хліб у руці

Мері простояла декілька годин у черзі, аби отримати хліб

 

«Більшість часу люди проводять у пошуках їжі, переважно це або хліб, або сезонні овочі чи фрукти, які тут ростуть. Але й з цим виникають проблеми — через відсутність палива неможливо привезти продукти із сіл у міста. Якийсь урожай загалом є, але логістику неможливо організувати», — продовжує Мері. 

 

номер на руці

Номер та фіксована година, з якої людина стоїть у черзі

 

Права людини

Мері Асатрян переконана, що влада Азербайджану намагається насильницьким шляхом змусити вірмен інтегруватись або покинути території. 

«Є такий термін “forced subjugation” — насильницька інтеграція. Тобто це частина політики етнічної чистки. Не можна насильно змусити людей підкоритися тобі, якщо вони вже використали своє право на самовизначення. Тим більше люди адекватно оцінюють політику Азербайджану. Вони розуміють, що будуть як мінімум в небезпеці. Усіма своїми діями, кожним своїм кроком азербайджанський уряд доводить, що не готовий мирно співіснувати з вірменами. Все, чого він хоче — це очистити Арцах від вірмен».

За словами Тіґрана, вірмени будуть змушені покинути Арцах у разі інтеграції:

«Ні про яке спільне життя з азербайджанцями навіть мови йти не може. Ніхто не вірить в мир з Алієвим і ніхто не вірить, що Алієв насправді дасть нам якісь, так би мовити, права. Якщо, не дай Боже, піде мова про якусь інтеграцію — арцахці будуть вимушені покинути свої домівки». 

 

жінки мітингують

Жінки у Степанакерті мітингують із вимогою відкриття заблокованої дороги, яка з'єднує Нагірний Карабах з Вірменією, 25 липня 2023 р. Фото: АНИ БАЛАЯН

 

Мері Асатрян наголошує, що порушуються фактично всі фундаментальні права арцахців: 

«Це стосується і права на свободу пересування, і права на сімейне життя, на доступ до охорони здоров'я, нормальну життєдіяльність, освіту тощо. Велика кількість людей знаходиться в критичному стані. Наприклад, люди, які отримують діаліз для нирок. Їм потрібне лікування, і вони не можуть його отримати своєчасно. Є хворі на рак, які мають проходити хіміотерапію, та через блокаду вони не можуть продовжувати лікування.

Через відключення газу діти не відвідували школи, дитячі садки. Багато абітурієнтів вступили до вірменських, іноземних ВНЗ, і вони просто не можуть виїхати з Арцаху. Відповідно, це також порушення права на освіту. Будь-який аспект організації нормального життя порушений. У 80% жителів немає гарячої води. З 25 липня на всій території Арцаху повністю не функціонує громадський транспорт».

За словами Мері, на сьогодні в Арцаху перекритий газ, електропостачання, проблеми з Інтернетом. 

«8 липня Азербайджан раптово вирішує відновити подачу газу на добу. Всі люди побігли до заправок, аби заправити свої машини. Менше ніж за добу знову припинили подачу. Це психологічна зброя. Влада вводить в оману населення та сіє паніку». 

Роль Червоного Хреста та міжнародної спільноти

Через Червоний Хрест ніяких гуманітарних поставок не здійснюється. Баку виправдовує закриття дороги тим, що в автомобілях Червоного Хреста, які прибули з Вірменії, виявили «різні типи контрабанди», зокрема мобільні телефони, цигарки та бензин. У своїй заяві організація з надання допомоги відповіла, що «жодних несанкціонованих матеріалів в транспортних засобах, що належать МКЧХ, не знайшли». 

«Азербайджан намагається повністю дискредитувати офіс Червоного Хреста в Арцаху. Буквально кілька тижнів тому вони заявили, що в машинах організації перевозиться контрабанда. Тобто Азербайджан шукає будь-якої нагоди, щоб офіс Червоного Хреста в Степанакерті або закрився, або став підкорятися Баку. Насправді там ніякої контрабанди не було і немає жодної заборони на ввезення цигарок. Вони кажуть, що ми нібито порушили їхній митний регламент», — розповідає Мері. 

 

червоний хрест

Червоний хрест. Фото: Reuters

 

Рішенням від 23 лютого Міжнародний суд ООН зобов’язав Азербайджан «забезпечити безперешкодний рух» на автомагістралі, що з’єднує Вірменію з Нагірним Карабахом: «Азербайджан має вжити всіх доступних йому заходів для забезпечення безперешкодного руху людей, транспортних засобів і вантажів уздовж Лачинського коридору в обох напрямках». 6 липня Міжнародний суд знову підтвердив своє рішення. 

Європейський суд з прав людини своїм рішенням від 21 грудня 2022-го року також закликав до вільного проїзду. 

Азербайджанська сторона відмовилась виконувати рішення міжнародних інстанцій. 

Роль російських «миротворців» 

Російський «миротворчий» контингент (РМК) у Нагірному Карабаху з’явився за наслідками війни 2020-го року на підставі заяви про припинення вогню від 9 листопада 2020-го року. Згідно із заявою, «миротворці» розташовані уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху та вздовж Лачинського коридору для того, щоб контролювати безпечне пересування вірмен через дорогу. За словами арцахців, гуманітарних поставок через «миротворчий» контингент не здійснюється. 

23 квітня Азербайджан встановив прикордонний контрольно-пропускний пункт на в'їзді до Лачинського коридору всупереч Тристороннім домовленостям. Російські «миротворці» не намагалися завадити будівництву. 

«Російських миротворців ми постійно бачимо. Вони вільно пересуваються. Можуть поїхати до Азербайджану, до аеропорту в Ходжали, до Вірменії на вертольоті можуть полетіти… Азербайджанці почали будувати КПП у квітні всього за 20 метрів від росіян», — розповідає Тіґран з Мартакерта. 

Один з вірменських телеграм-каналів розповсюдив відео, де азербайджанські військові намагаються встановити свій прапор на вірменській території. На відео видно, що російські «миротворці» супроводжують азербайджанських військових. 

Із бездіяльністю російської сторони пов’язані також інші скандальні випадки. У жовтні 2021-го року на полі в Мартакерті загинув вірменський тракторист, якого вбив азербайджанський снайпер. За словами очевидців, поруч із трактористом в той момент знаходилися російські миротворці, які ніяк не запобігли трагедії. 

«Він їхав полем. Поруч знаходилися російські миротворці. Один миротворець навіть сидів із ним біля трактора. Але це не зупинило азербайджанського снайпера. Від місця, де був убитий мирний житель, до кордону з Азербайджаном майже два кілометри», — розповів мер Мартакерта Мікаель Ґюрджян журналістам. 

При тому, що азербайджанські військові регулярно стріляють в цивільних мешканців Арцаху, внаслідок чого люди гинуть та отримують поранення, за весь період перебування РМК в Арцаху жоден російський «миротворець» не постраждав від азербайджанських військових.

Переговорний процес. Коли закінчиться блокада?

«Арцаська сторона дуже часто говорить, що готова до діалогу, але лише за однієї умови: якщо поважатиметься право на самовизначення. Тобто з нами сідатимуть за стіл переговорів як із рівними. Азербайджан навідріз відмовляється зустрічатися із арцаськими представниками. Вони з глузуванням запрошують арцаських представників до Баку. Нібито у Братиславі сторони мали зустрітися, але переговори були зірвані. Азербайджан поводиться деструктивно і щоразу доводить, що може вирішити питання силовим шляхом. Якщо ви не підкоритеся по-хорошому, то ми застосуємо силу», — наголошує Мері.

 

мітинг

Фото надане авторкою статті

мітинг

Фото надане авторкою статті

 

Настрої вірмен Арцаху

Мері Асатрян переконана, що Азербайджан не готовий вирішувати питання мирним шляхом, вірмени Карабаху не погодяться на план інтеграції з Азербайджаном:

«Їхня позиція в переговорному процесі абсолютно деструктивна, щоразу вони вдаються до застосування сили. Під час блокади ми бачили як кілька разів вони влаштовували збройні атаки. Наприклад, 5 березня атакували бригаду поліцейських на службі. Загинуло троє людей. 

28 червня напали дронами та артилерією на кілька військових частин армії оборони Арцаху. Загинуло четверо людей. Одного разу вагітна дівчина мені сказала: «все наше життя проходить у чергах». І це те, як насправді можна описати сьогодення Арцаху. Люди дуже схвильовані, вони не знають, що на них чекає завтра, всі живуть сьогоднішнім днем. Вони бачили щонайменше три війни. До речі, блокада була під час першої війни у 90-х теж. Майже півтора роки люди жили без будь-якого зв'язку з Вірменією, без будь-яких поставок, ще й бачили війну паралельно з цим. Для багатьох, до речі, блокада — це дежавю, найімовірніше».

Мері наголосила, що непохитним пріоритетом для арцахців завжди буде їхній дім, і блокада не здатна вплинути на це.

Авторка: Жанна Оганесян

Обкладинка: Катерина Грицева

Поделиться
«В Азербайджані з'явився свій варіант путінського "можемо повторити"». Інтерв’ю з азербайджанським журналістом Баширом Кітачаєвим Конференція «Діалоги периферій» Пов’язані долею: низова солідарність з Україною на Близькому Сході та російський імперіалізм в регіоні Іранське повстання, роль Росії та відповідальність інтелектуалів. Інтерв'ю з Фрідою Афарі Яку ціну заплатила Естонія за вихід з «периферії» Європи? Уроки для України Розплутуємо клубок історії Ірану з Фрідою Афарі: права жінок, класові суперечності, ісламський фундаменталізм і помилки лівих Праця, протести та державний капіталізм в Білорусі, три роки потому Дана Ель Курд: «Палестинці пов’язані зі своєю землею, як українці пов’язані зі своєю» Проєкт «Діалоги периферій»: як знайти спільну мову з іншими країнами Глобального Півдня Еліа Дж. Аюб: падіння режиму Путіна може призвести до колапсу Асада й іранського режиму Кавіта Крішнан: «Байдужість до України завдала шкоди нашій боротьбі в Індії» Інтерв'ю з Кавітою Крішнан про нерівність, боротьбу лівих та репресії в Індії Діалоги периферій (open call)