Вплив російського вторгнення на довкілля
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже другий рік, а кінця війні не видно. Це агресивна війна, що її веде імперія викопного палива, тож у народу України немає іншого вибору, як чинити опір. Подкаст розповідає про наслідки війни, а також про історію останніх десятиліть з їхніми трансформаціями, кризами та нерівністю. Але навіть у такій трагічній […]
Захід проти Росії: економічна війна та провал кліматичної політики
Російсько-українська війна знаменує історичний поворот. Незаконне захоплення чотирьох українських областей у вересні та постійні ядерні погрози дедалі загострюють ситуацію. Як на мене — і я уже писав про це[1] — світовий робітничий рух і громадянське суспільство повинні підтримувати український опір. У цій же статті я намагаюся осмислити економічну війну, що ведеться паралельно із реальним […]
Чи варто закривати атомні електростанції: між сталим розвитком і політичними рішеннями
Доволі мало екологів підтримують ядерну енергетику. Це очевидна річ, й тут може постати суперечливе питання до деяких екологів, які, мовляв, надто м’яко ставляться до ядерної енергетики. Якщо ви «за ядерку», тоді очевидно, ви не можете бути екологом. Утім, деякі люди надзвичайно дбайливо ставляться до довкілля, розмірковують про кліматичні катастрофи й кризу біорізноманіття й щиро виступають […]
План ЄС щодо експорту українського водню — це колонізаторський грінвошинг
Європейська комісія, заручившись підтримкою компаній, що займаються викопним паливом, просуває план налагодження експорту водню до Європи в межах проекту післявоєнного відновлення України. План є не що інше, як втілення «грінвошингу[1]» та неоколоніальної політики, тож від нього варто відмовитися. Водень добувають із викопного палива і використовують у нафтопереробці та промислових процесах. Оскільки залишки вуглецю викидаються у […]
Екосистеми України: Ціна глобальної продовольчої безпеки
Україна є важливим гравцем на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Вона належить до десятки провідних експортерів зернових у світі, а також є світовим лідером із вирощування та експорту соняшника та олії. У 2021 році в Україні зібрали 85 млн т зернових, 67 з яких планувалося експортувати протягом 2021 – 2022 маркетингового року. 46 мільйонів тонн зерна […]
Чи врятує водень від кліматичної кризи й економічної залежності України
Попри те, що водневий двигун було винайдено в середині XIX століття, ще ніколи водень не користувався такою популярністю, як зараз. Кліматична криза й тиск кліматичних рухів по всьому світу змушують уряди шукати альтернативи викопним паливам, спалювання яких спричиняють 73 % викидів парникових газів у атмосферу. Однією з таких альтернатив може стати водень, який може вироблятися з […]
Зірочка: комікс про кліматичні зміни
Публікуємо наш переклад коміксу французької феміністичної художниці Емми про результати всесвітніх кліматичних переговорів, які пройшли в листопаді 2021 року в Глазго. Емма — французька айтішниця, більш відома як авторка феміністичних коміксів. Постійні теми її коміксів — гендерна рівність, антикапіталізм, антирасизм, протест проти поліцейського насильства й неоліберальних реформ, а останнім часом — питання кліматичної політики.
Імідж, гроші, вугілля: Україна на глобальній кліматичній арені
Завершилися чергові кліматичні переговори в Глазго, а разом із ними — підбиття підсумків обіцяних та реальних дій країн у боротьбі зі зміною клімату. Україна змогла неабияк відзначитися цього року на міжнародній арені. По-перше, вона зробила кілька гучних заяв, головною з яких стало оголошення дати відмови від вугілля в електроенергетиці. По-друге, Україна представила оновлену кліматичну мету, яка вперше передбачає реальне […]
Кліматичні цілі та українська промисловість: модернізуйся або програй
Європейський Союз взяв курс на «озеленення» економіки та досягнення кліматичної нейтральності до середини XXI століття. Для української промисловості, залежної від європейських ринків, екологічна модернізація та «озеленення» стає тепер не розкішшю й не примхою екоактивістів, а необхідністю, якою вона вже давно є для суспільства. Чи може нова кліматична політика допомогти українській промисловостї У липні 2021 року уряд […]
Що змінить нова кліматична мета України до 2030 року?
Липень 2021 року став найспекотнішим місяцем у світі за всю історію метеорологічних спостережень. Українці також сповна це відчули: температура вище ніж 30°C стала нормою, а новини про температурні рекорди вражають все менше. Те, що хвилі тепла та інші екстремальні погодні явища викликані передусім викидами парникових газів від людської діяльності, вже не викликає жодних сумнівів. Це […]
