Twenty years after the wall fell

One of our editors, Volodymyr Ishchenko, interviewed by British newspaper “The Commune” What was the society that existed before 1989-91, and was its collapse the historic victory of capitalism over communism? There are a lot of rather boring discussions in the left-wing movement on “class nature” of USSR, whether it was “state capitalism”, a “degenerated […]
О РЕВОЛЮЦИЯХ И ФОРМАЦИЯХ

\n В революциях разбираются уже все, а лет десять назад Борис Рудницкий даже издал толстую книжку с названием «Как сделать революцию». Процентов 80 ее – подборки цитат из Ленина, остальное – назидания автора. Несмотря на сие практическое руководство, Рудницкий ни одной революции так и не сделал. \n Чем-то подобным занимаются и многие левые, особенно троцкисты. […]
Маніфест комуністичної партії

Террі Іглтон Здавалося б, хвалити Маркса – таке ж збочення, як і закинути добре слівце за Бостонського Різника. Хіба на Марксових ідеях не лежить відповідальність за деспотизм, масові вбивства, табори примусової праці, економічну катастрофу та поневолення мільйонів людей? Хіба одним з його відданих учнів не був грузинський селянин-параноїк на ім’я Сталін, а іншим – лютий […]
Борг: історія перших п’яти тисяч років

Протягом п’яти тисяч років історії існування боргів за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи юдейські Ювілеї, закони шаріату чи християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, за словами антрополога Девіда Гребера, люди почали усвідомлювати, що перша ефективна […]
Досвід революції

Володимир Склокін Багато хто з лівих і лібертарних активістів України та Росії хоч раз та й зустрічався з Мартіном Кремером Ліном, веселим худорлявим німецьким анархістом з обов’язковим зошитом для малюнків “на ходу” і такою ж неодмінною трубою. Досить несподівано ми знайшли згадку про Мартіна у нещодавньому випуску “товстого” журналу “Україна Модерна”, а саме, рецензію на його незакінчене […]
Скромное предложение, имеющее целью не допустить, чтобы дети бедняков в Ирландии были в тягость своим родителям или своей родине, и, напротив, сделать их полезными для общества

Ричард Левинс, Ричард Левонтин Вожди буржуазных революций осознавали потенциал научных исследований для военного дела и коммерции. Среди первых научных обществ были Королевское общество, созданное в 1662 году, Американская академия искусств и наук, основанная в 1780 году в Новой Англии лидерами революции, Франклиновское Американское философское общество (1768) и Военно-морская обсерватория в Гринвиче (1675) . Во Франции […]
«Формування» і «занепад» робітничого класу (спроба огляду)

Вступ: робітничий клас після комунізму Після руйнування Берлінської стіни та розпаду СРСР стало модно говорити не лише про смерть комунізму, а й про смерть робітничого класу. На початку 1990-х відомі соціологи Ульрих Бек[1] та Ентоні Ґіденс[2] заявили, що клас як соціяльна категорія перестав відігравати будь-яку роль у сучасних суспільствах, а 1996 року у Великобританії вийшла […]
Надія на велику дію

Артем Чапай Щоразу, читаючи про 1968-й рік і загалом про ті часи, я відчуваю сильну ностальгію – або, скоріше, жаль, що не жив у в ту пору або що в наш час не відбувається чогось подібного. Здавалось би, проблем нітрохи не менше: Ірак як повторення В’єтнаму, економічний колоніалізм як повторення колоніалізму класичного, криза 2008-present як […]
Везермани: кіносеанс естетично-практичний

Оксана Дутчак “Підпілля” – так називаються мемуари Марка Радда, що нещодавно вийшли у світ та стали загальнодоступними в мережі обміну лінками на літературу – Гігапедія. Марк Радд – голова осередку SDS (Студентів за демократичне суспільство) у Колумбійському університеті, найчисельнішій організації нових лівих США у 1960-х років. Один з лідерів легендарного захоплення п’яти будівель Колумбійського університету 1968 р. та “Днів гніву” у […]
Наскільки Кубинська революція й досі має значення для лівих?

Роман Тиса Рукопис Рози Люксембург «Про Російську революцію» (1918) є не просто результатом роздумів німецької революціонерки над бурхливими подіями в колишній Російській імперії, але також і заочною полємікою з більшовиками, одними з головних дійових осіб цих подій, та критикою їхньої практики. Визнаючи величезне значення революції взагалі (рукопис починається словами «російська революція є найбільшою подією світової […]