До історії «Союзу визволення України»
Передмова Стаса Сергієнка Публікуємо статтю видатного українського історика та марксознавця Романа Роздольського про історію «Союзу визволення України». Вперше стаття була опублікована українською мовою в емігрантському журналі «Український самостійник» 1969 року. Оригінальний текст написаний німецькою мовою приблизно в 1958–1959 роках та зберігається в архіві Міжнародного інституту соціальної історії (Амстердам). Ця стаття буде цікава насамперед дослідникам українського […]
Укапізм: втрачена лівиця. Вступ до книжки Кріса Форда
Кріс Форд Кріс Форд — британський історик і активіст, дослідник історії українського націонал-комунізму. Зокрема, він був головним редактором перевидання книжки Івана Майстернка про боротьбистів, а цього року світ побачила його нова книжка про Українську комуністичну партію (УКП, укапісти). Перша частина книжки складається з історичної розвідки Кріса Форда про історію формування й діяльності УКП, друга — з […]
«Сталінські виконавці перед судом». Рецензія на книгу Лінн Віоли
«Такі порушення відбувалися в кожному відділі, в кожній ланці, серед усіх працівників. І нічого деяким товаришам виставляти себе Христом — “я не бив”, “у мене була вказівка” тощо. Кожен отримував зізнання в той самий спосіб». Це слова Іллі Клеймана, заступника начальника Третього відділення УНКВС у Київській області на суді. Він свідчив проти своїх колег із […]
Илья Будрайтскис: «Левые диссиденты могли стать звеном, связывающим досоветскую социалистическую традицию с постсоветской»
Советских диссидентов часто воспринимают как борцов за постсоветский капитализм, в котором мы теперь вынуждены жить. Но многие из них боролись с советской системой не против, а во имя социализма. На эту тему мы пообщались с Ильей Будрайтскисом — российским политическим теоретиком, преподавателем Московской школы социальных и экономических наук. Несколько лет назад у вас вышел сборник […]
Соціалізм, якого не було: марксистські критики радянського суспільства
Коли 7 листопада 1917 року більшовики за допомогою робітничих та солдатських рад взяли владу в Росії, вони сподівались, що інші революціонери, особливо в німецькій кайзерівській імперії, стрімко підуть за їхнім прикладом. Разом вони побудували б нове, соціалістичне суспільство, але Росія не була ще достатньо розвинутою, щоб іти цим шляхом самотужки. Більшовики усвідомлювали, що вони збираються […]
Парадоксальность «советской женщины»: Мария Ковригина и декриминализация абортов в СССР
Саша Талавер После периода либерализации, последовавшего за Российской революцией 1917 года, Советский Союз сталинской эпохи резко ограничил право женщин на аборт. Но в 1950-х годах советские женщины вновь завоевали право на бесплатное и легальное прерывание беременности раньше своих сестер в большинстве западных стран. На постсоветском пространстве феминизм часто рассматривается как нечто импортированное с Запада после […]
Роза Люксембург та національне питання
Ріда Вакас Роза Люксембург — одна з найбільш культових історичних постатей у каноні сучасного світового лівого руху. Ореол мучеництва навколо її фігури з’явився одразу після її загибелі та розвинувся завдяки зусиллям більшовиків у 1920-х роках (для яких вона була насамперед жертвою соціал-демократичних зрадників), троцькістів у 1930-х роках (які захищали її від нападок з боку сталіністів), […]
Між Драгомановим і Марксом. Політичне життя Лесі Українки
На зламі ХІХ і ХХ століть поміж молодого покоління українських культурних і політичних діячів соціалістичні погляди були радше нормою, ніж винятком. Чимало українських діячів першої половини ХХ століття здобували перший досвід політичної участі, публіцистичного письма та поліцейських репресій у лавах соціалістичного руху, хай навіть не всі з них залишалися соціалістами назовсім, а деякі з віком […]
Між спланованим геноцидом і незапланованим наслідком колективізації: західні дискусії щодо голоду в Україні у 1932–1933 рр.
Попри більш-менш стійкий консенсус[1] в українському суспільстві щодо Голодомору як геноциду української народу, ця тема продовжує залишатися суперечливою в західних академічних колах. Останній випадок, що нагадав про це, стався цієї осені у Німеччині. 24 вересня Міністерство закордонних справ України відкликало свій патронат над Німецько-українською комісією істориків, з якою конфліктувало з осені минулого року. Комісія займається організацією академічних […]
Энгельс против Маркса? 200 лет Фридриху Энгельсу
В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]
