Праця в сучасному марксизмі: від виробництва вартості до вартості відтворення

Колін Баркер Пригноблювальна природа капіталізму не починається і не закінчується біля воріт заводу. Щоб зрозуміти масштаб тиранії капіталу, нам слід враховувати відтворення життя й визнати, до якої міри гендерне й расове гноблення мають вирішальне значення для накопичення капіталу. У цій рецензії Колін Баркер показує, як теорія суспільного відтворення може «розширити» словник марксизму далеко за межі […]

Едвард Саїд і марксизм: нотатки на полях «Орієнталізму»

Поняття орієнталізму довгий час мало нейтральне значення — як у сенсі напрямку мистецтва, так і в сенсі наукового вивчення країн Сходу. Це змінилося, коли професор Колумбійського університету, палестинець за походженням, Едвард Саїд опублікував у 1978 році дослідження «Орієнталізм», в якому показав зв’язок між дискурсом «Сходу» та імперіалізмом. Ця книжка викликала великий резонанс, реакція на неї коливалась від […]

Марксова открытая критика: почему марксизм не догма

В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]

Теоретический статус марксизма

Шарлотта Слей Якщо запитати філософськи налаштованих дослідників (принаймні в англомовному світі), чому наука працює, вони майже завжди посилатимуться на філософа Карла Поппера (1902–1994) для виправдання своєї діяльності та пояснюватимуть, що наука не передбачає остаточної відповіді на будь-яке питання, а задовольняється спробами спростувати твердження. Як стверджують попперіанці, наука — це невблаганна машина для розвінчання неправди. Юні […]

Гендерное угнетение через призму теории социального воспроизводства

Ненсі Фрейзер — професорка філософії в нью-йоркському університеті «Нова школа», яка ще за часів студентства стала активісткою руху за громадянські права, одна з найвизначніших представниць критичної теорії. Вона до сьогодні залишається вірною політичному активізму — як одна з ініціаторок Міжнародного страйку жінок за «фемінізм для 99%». Її теоретичний доробок також охоплює гострі політичні проблеми: як поєднати […]

Україна після виборів: шанси на деолігархізацію і соціалістичну альтернативу — інтерв’ю з Юлією Юрченко

Українське життя значною мірою крутиться навколо олігархічних груп. Громадянське суспільство й профспілки все ще слабкі, про конкуренцію ідеологічних сил, особливо тих, які б представляли інтереси найманих працівників, поки доводиться тільки мріяти. Тому перестановки на карті фінансово-промислових груп України після обрання нового президента, а згодом і парламенту можуть різко переформатувати все суспільне життя. Ми поговорили про це із […]

Большевики и феминистки: сотрудничество и конфликты

Сома Марик Попытки марксистов российского революционного движения ввести гендер в контекст классовой борьбы были довольно неоднозначны. Классовый редукционизм зачастую тормозил большевиков, но споры с либеральными феминистками, равно как и объективно всё бо?льшее число женщин, пополнявших ряды рабочих, привели к изменениям. Активистки сыграли в этом решающую роль. Во время революции 1917 года многие женщины оказались вовлечены […]

Сучасна теорія грошей: критика

Що таке грошї Звідки вони беруться і як працюють в економіцї Ці питання є набагато складнішими, ніж може здатися, і водночас мають доволі прямий зв'язок з повсякденними економічними процесами та рішеннями, які ухвалюють уряди. Різні теоретичні підходи до природи грошей лежать в основі полеміки між мейнстримною ліберальною школою в економіці та гетеродоксією, на яку посилаються, […]

Економіка та влада в Радянському Союзі: 1917–1939

Сучасна криза світової економічної системи вкотре показала здатність економіки визначати людське повсякдення. Бюджетні дефіцити, державні програми жорсткої економії, занепокоєння ціновою стабільністю, стійке структурне безробіття — криза знову підтвердила головну роль економічного на глобальному і місцевому рівнях. Вона також воскресила дискусії про економіку: повернулася тривога через девальвацію, спекуляцію, націоналізацію й жорстку економію, а це занепокоєння вже […]

Маркс, хайп і алгоритми: якою може бути соціологія цифрових технологій

Александра Кронштейн Полгода назад я пыталась устроиться в колл-центр в Киеве для исследовательского проекта. Мне было всё равно, в какой. В метро я увидела рекламу, что в один требуются люди, знающие английский язык. В тот вечер я написала письмо, где указала, что знаю английский и буду заинтересована в сотрудничестве. В ответ мне прислали ссылку на тест […]