Аборти залишаються геополітичним полем битви
Цьогоріч на фестивалі феміністичного кіно «Фільма» стрічка «Сестри» увійшла до програми під назвою «Змінити те, що не можна прийняти». Це документальний фільм Маріанни Фумай, італійської режисерки та активістки, яка працює на перетині відеоарту, перформансу та документального кіно, поєднуючи мистецьку практику з соціальним активізмом. У центрі стрічки — досвід людей у Європі, які стикаються з обмеженим […]
У пошуках культурної інакшості: український та білоруський національно-поетичний кінематограф 1960-1970-х років
Феномен національного поетичного кіно У період ранньої відлиги для молодих режисерів, які зрештою отримали можливість знімати кіно після сталінського «малокартиння», стилістичним орієнтиром був італійський неореалізм — чорно-біле зображення, документальна кінокамера, занурення у повсякденність та реальне життя. «Поетичне» радше асоціювалося з «прикрашуванням дійсності» — барвистою патетикою «Падіння Берліна» Михайла Чіаурелі та «Кубанських козаків» Івана Пир'єва. Однак […]
Як відеоігри змінюють світ: розмова з Маріям Диджґалвіте
Маріям Диджґалвіте — критикиня індустрії відеоігор, авторка та політична організаторка з Литви, яка нині мешкає в Копенгагені. Вона найбільш відома своїми критичними статтями про відеоігри та політику, веденням лівого YouTube-каналу Left Left Up та участю в організації профспілки Game Workers Unite для працівників індустрії відеоігор. Її нещодавня книга Everything to Play For: An Insider's Guide […]
Недо-денацифікований: до десятиліття фільму «Він знову тут»
— Ти ж завжди був проти Гітлера! — Ясна річ! Але тоді я не був виконавчим директором. Ще донедавна здавалося, буцім відверто фашистські наративи остаточно втратили актуальність. Ненависть до інакших й апологія диктатури сприймалися як пережитки минулого, приречені на маргіналізацію. Однак ХХІ століття, нагромаджене капіталістичними кризами, демонструє геть іншу картину. У публічному просторі щораз […]
Бахмут-Київ-Прага: Індустріалізація, літературний модернізм та українське націєтворення на міжвоєнних кордонах
У своїй лекції[1] я розглядаю український літературний модернізм із перспективи різноманітних соціалістичних візій модерну та прагну поєднати окремі епізоди заплутаної (entangled) української історії міжвоєнного періоду через постать літературного критика, політика та соціолога Микити Шаповала-Сріблянського. Я пропоную розглянути соціалізм, зокрема його радикальну — більшовицьку — версію, як особливу універсалістську основу для розвитку українського національного проєкту до […]
Проти гей-шлюбів і за квір-визволення. Рецензія на фільм «Гомотопія» Кріса І. Варґаса, Еріка А. Стенлі
Гомотопія — однорідна, однакова земля. Гомотопія — це не місце рівності, а місце зрівняння інституцій пригнічення із цією ж землею. Чому варто подивитись «Гомотопію» Кріса І. Варгаса, Еріка А. Стенлі в рамках фестивалю феміністичного кіно «Фільма» 2024? З чого могла б початися квір-революція? У США у 2006 точаться дискусії про одностатеві шлюби. Головні герої не залишаються […]
Друга «Нога», постструктуралізм і безлюдні острови наших «я»
уважний читач вже задався питанням навіщо існує нога чи твоя це кінцівка й чому якщо так вона йде настільки окремо від тебе (А. Полунін, «Заповіт і остання воля», у «Нога») Сталося так, що, працюючи над рецензією на другий випуск журналу художньої документалістики «Нога», я паралельно передивлялася старий, але справді феноменальний серіал «Загублені». Зав'язка проста, […]
Палестинські письменники вже давно розповідають про жахливі наслідки ампутації
Слова не допомогають, коли 1000-кілограмові бомби забирають життя та розривають тіла. Сама лише кількість вбитих дітей через ізраїльські атаки на Газу є катастрофічною — щонайменше 13 000 тільки за перші шість місяців війни. Однак я більше приголомшений заголовками, що з’являються один за одним — про дітей, яким вдалося вижити під час бомбардування, проте вони втратили […]
Дитина, Чоловік, Жінка, Спільнота: мозаїка палестинського кіно
В Україні зазвичай мало показують, дивляться і обговорюють палестинське кіно. А тому не знають, що палестинський кінематограф має тривалу історію. Ба більше, він продовжує існувати навіть після втрати територіальної цілісності країни і залишається одним із майданчиків, через які палестинці можуть говорити зі світом. Так само й український кінематограф зараз часто виступає свідченням російського імперіалізму й […]
Страйк жінок триває. Інтерв’ю з польською режисеркою Маґдою Маліновською
Профспілка має жіноче обличчя — ця ідея досконало схоплена в документальній стрічці Маґди Марії Маліновської, польської режисерки, активістки та членкині профспілки «Робітнича ініціатива» (Inicjatywa Pracownicza). Її фільм «Страйк жінок триває», представлений на цьогорічному кінофестивалі «Фільма», зв’язує дві історії — боротьбу працівниць сфери догляду в Познані та загальнопольські Чорні протести проти заборони абортів. В інтерв’ю для […]
