Лист «новим лівим»
Чарльз Райт Міллз (1916-1962) — видатний американський соціолог, один із небагатьох публічних інтелектуалів, які наважувалися займати ліву позицію в маккартистські післявоєнні роки у США. Міллз суттєво вплинув на ідеї американських та британських нових лівих рухів. Серед його найважливіших робіт дослідження зрощення військової, політичної та економічної еліти у США («Владна еліта») та відчуження в бюрократичних інституціях […]
П’єр Бурдьє: «Мене можна об’єктивувати, як і будь-кого іншого…»
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє – В інавгураційній лекції, яку Ви читали в Колеж де Франс, Ви зазначили, що «будь-яке припущення, висунуте наукою про суспільство, може і має бути застосоване до соціолога особисто». Ми можемо зайнятися бурдьєзіанською соціологією Бурдьє? Ви можете пояснити себе самого? Якщо так, чому існує це непохитне замовчування розмови про особистість […]
Лозинка куща бузинова
Рефлексія щодо тексту Аскольда Лозинського «За наші громадські гроші» Олесь Бузина – особистість, безсумнівно, яскрава і талановита. Як іще можна пояснити те, що навколо нього ще недавно вирували такі пристрастї Хіба робив він щось екстраординарне? Це був звичайнісінький пройдисвіт, що прочитав підручник з історії та повправлявся у критиці «офіційних істориків». Він загравав із забобонами публіки, […]
Доба Еріка Гобсбаума
Він прожив 95 років – майже століття. І міг розповісти про це століття стільки, як ніхто інший. 1 жовтня 2012 р. після тривалої хвороби від нас пішов Ерік Джон Ернест Гобсбаум – британський історик №1, один із найцікавіших марксистських авторів сучасності, автор цілої низки блискучих книг на різноманітну тематику. Величезна заслуга Еріка Гобсбаума та його […]
Генрі Форд і «Світове єврейство»
Генрі Форд – натхненник Адольфа Гітлера Книга Генрі Форда «Міжнародне єврейство» 1 демонструє вже не традиційний антиюдаїзм, натхненний релігійною тематикою, а зовсім новий підхід. Чотиритомник складається зі статей промисловця, що виходили в його газеті «The Dearborn Independent». Новий підхід подає себе як суворе наукове вчення й послуговується мовою, рясно пересипаною медичними метафорами. Про це яскраво […]
Ціна знання
Добре відомо, що академічна видавнича справа перетворилася на один із найбільш прибуткових бізнесів. Ціни на наукові журнали такі високі, що навіть бібліотеки найпрестижніших університетів, таких як Гарвард, мусять частково відмовлятися від передплати. Ще більш абсурдною ситуацію робить те, що ціни ростуть по мірі зменшення витрат видавництв на набір, друк і поширення наукових досліджень. Незадоволення науковців […]
Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»
Вперше опубліковано в: Спільне, 2012, № 4, С. 34-38. Володимир Іщенко: Наскільки мені відомо, Ви не займалися польовими дослідженнями на заводах після 1990-х років, проте чи не могли би ви розказати, які зміни сталися за останні 20 років порівняно із тим, що ви спостерігали на фабриках Замбії, Чикаго, Угорщини, Росії у 70-і, 80-і, 90-і рокй Чи можна говорити […]
Тиранія безструктурності
Джонатан Ніл Цей допис буде цікавим лише частині наших читачів, але сподіваємося, що він буде для них дуже корисним. Бути одночасно науковцем та активістом непросто, адже цінності, аудиторії та обмеження в цих сферах різні. Коли сідаєш писати, відчуваєш, що тебе нібито тягнуть у два різні боки. Результатом цього часто бувають розмиті думки й каламутна проза. Забагато пишномовності для академічної науки й забагато абракадабри […]
Если уж брать «роль биологического начала в человеке», то капитализм — максимально антибиологический строй
В науке споры и дискуссии являются необходимым элементом ее развития. Но иногда дискуссионные утверждения ученых благодаря эффекту испорченного телефона становятся медийным фаст-фудом. Поэтому закономерен вопрос – возможна ли сейчас ситуация, когда наукой оправдывается социальный статус-кво? Обусловлено ли, например классовое неравенство генамй И каково соотношение в человеке социального и биологического? Об этом, а также о положении […]
Кінець американської академії
Кеті Рейллі Гоуп Браун може заробити 60 доларів за плазму своєї крові, яку вона здає двічі на тиждень, і ще трохи, якщо у неї вийде продати щось зі свого гардеробу в комісійному магазині. Цього зазвичай вистачає рівно на те, щоб заплатити за електроенергію чи покрити витрати на машину. Такі виверти з фінансами стали частиною її […]
