«Свобода не за рецептом». Продовження «чорних протестів» проти заборони абортів у Польщі
Мабуть, багато хто з вас чув про «чорні протести» — масовий страйк проти цілковитої заборони абортів у Польщі, що в жовтні 2016 року вивів на вулиці тисячі одягнених у чорне жінок по всій країні (велику роль у протестах відіграла мобілізаційна сила лівої політичної партії «Razem»). Законодавство щодо абортів у цій країні Центральної Європи й без того важко назвати ліберальним. Жінки мають право на […]
Спасение класса от культурного поворота
Вивек Чиббер Если все социальные действия смыслоориентированы, значит ли это, что материалистический подход к классу обречен? Похоже, что так полагают многие, если не большинство социальных теоретиков, отказываясь от структурной теории класса в пользу теории, которая представляет его как культурный конструкт. В этой статье показано, что можно принять основные идеи культурного поворота, сохраняя при этом материалистическую теорию […]
Російська революція: розчарування Емми Голдман
Революційні події у Росії 1917 року привернули до себе увагу найрізноманітніших течій та фракцій всередині світової лівиці. «Кожен знав, що має статися щось, але що саме станеться, не знав ніхто», — ці слова з книги «Десять днів, що потрясли світ» американського журналіста Джона Сайласа Ріда, напевно, найкраще передають дух переламної доби. Джон Рід опинився у […]
Марко Бойцун: «Ми перейшли від українського націоналізму до радикального соціалізму, деякі з нас — і до троцькізму»
Максим Казаков: Марку, в Україні ви були відомі як чудовий аналітик із питань вітчизняної сучасності — політики та соціально-економічного розвитку. Тепер про вас дізналися і як про історика, дослідника робітничого класу та національного питання. Та зараз я хотів би розпитати про ваше життя та діяльність як громадського активіста. Ви народилися в Австралії. Людей у діаспору […]
Травня 68-го не відбулось
Жиль Дельоз, Фелікс Ґваттарі Передмова Дениса Пілаша Публікуємо переклад статті філософа Жиля Дельоза й психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Як видно з провокативної назви, це текст про (не)значущість «Червоного травня» 1968 року. Адже «нездійснена революція» 68-го, яка охопила не лише Францію, а й ширилася по обидва боки «залізної завіси», зазнала в лівих колах неабиякої міфологізації, за якою губились її справжні значення й природа. У 1968 році обоє ще не знайомих на той момент авторів підтримували […]
Велика російська революція: народ і влада
Вадим Дам'є 1947 року в Парижі вийшла французькою книга «Невідома революція», присвячена російській революції 1917–1921 років. Її автор, анархіст-емігрант Всеволод Волін, писав цю роботу все своє життя й закінчив її незадовго до смерті 1945 року (Voline 2005). Незважаючи на те, що й до того часу, і з того часу вийшло безліч робіт про революцію в Росії в цій країні та за кордоном, вона досі залишається багато в чому «незрозумілою» революцією. Перш за все, це пов’язано […]
1917—2017
Редакторська передмова Сьогодні світ відзначає великий ювілей: рівно сто років тому відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція. Навіть сто років потому багато питань, що стосуються цієї події, викликають гостру полеміку. Чим була Жовтнева революція як подія? Яка природа того суспільства, що утворилося внаслідок її розвитку? Наскільки актуальний її спадок для […]
Революція в пошуках соціалізму
Олександр Шубін Соціалісти визначають курс Велика російська революція, що почалася в лютому (березні) 1917 року, відбувалася під загальнодемократичними гаслами. Однак вже з весни переважний вплив на активні маси мали прихильники соціалізму — соціалісти-революціонери (есери) та соціал-демократи (меншовики). Вони домінували в радах, за якими йшли десятки мільйонів людей. Помірковані соціалісти входили до уряду. Таким чином, ще до проголошення курсу на соціалізм урядом більшовиків у жовтні (листопаді) 1917 року, в революційному процесі стали […]
Розгублені революції, або Що залишилося від 1917 року?
Артемій Магун Сьогодні, через 100 років після революції 1917 року, у нас є можливість поглянути на неї з урахуванням статусу революцій у сучасному світі. Революція 1917 року була унікальною і довгий час розглядалася як одноразовий початок нового світу. Вона також була кульмінацією серії «лівих» революцій, насамперед у Франції — від 1789 до 1848 і 1871 […]
Невловимий протест: суперечливе постання політики середнього класу
Опубліковано в: Спільне, №11, 2017: Революція: історія та майбутнє Що приховане за амальгамою лібералізму, елітаризму, антикапіталізму й фашистських елементів сучасної вуличної політики? Есей має на меті проаналізувати цю суміш із перспективи зміщення класової позиції середньої страти. Дедалі сильніше домінування бізнесу не лише пролетаризувало частину середньої страти, а й призвело до погіршення умов життя навіть її привілейованих елементів. Середні класи виходять на вулиці, щоб повернути втрачені позиції. Їхній […]
