Українська мапа ідентичностей під час війни: теза-антитеза-синтез?

Культурна та мовна гетерогенність України — добре відомий факт, яким користуються та зловживають, пояснюючи нинішню війну. Зародившись у ранньомодерний період на пограничній території, за яку змагалися три імперії — Польська, Турецька та Російська — українська нація справді сформувалася внаслідок демографічних процесів, наслідком яких став строкатий етнічний та культурний склад її представників. Відвойований росіянами в османів […]

«Лише гуманітарної допомоги не достатньо» — інтерв’ю з Тарасом Білоусом

Своїм «Листом до західноєвропейських лівих» ви запустили важливі дебати. Ви звернулися до західноєвропейських лівих із закликом переосмислити їхні позиції і припинити покладати відповідальність за російську агресію на НАТО. Чи отримуєте ви реакції на ці заклики, якщо так – якї Що ці дебати означають для вашої подальшої роботй Мені написали багато людей, дякували за мій «Лист» і висловлювали солідарність. Його […]

Політична логіка російського імперіалізму

Окрім перерваних польових досліджень в Україні (2021 рік), мій внесок у дискусію щодо війни базується на польових дослідженнях, проведених в Білорусі (в 2015–2017 роках) та висновках стосовно того, як «цезаристський режим» Лукашенка мутував внаслідок зіткнення з народним опором та геополітичними викликами, котрі постали перед його «пасивно-революційною стратегією» (Artiukh 2020, 2021), якщо вдатися до термінів Ґрамші. […]

Подолати минуле біля брами Європи: спроби написати глобальну історію України

Рецензія на книги: Плохій С., 2016. Брама Європи; пер. з англ. Р. Клочка. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 496 с. Грицак Я., 2021. Подолати минуле: глобальна історія України. Київ: Портал, 2021. 408 с. З кінця 1980-х років історія набула надзвичайної популярності в українському суспільстві, а деякі історики навіть кажуть про «ознаки отруєння історією» (Опока […]

Руйнівні знаки, знаки руйнування

Поки президент Росії виправдовує напад на Україну денацифікацією, українці та українська влада порівнюють поведінку російських солдатів із тим, як поводилися німецькі нацистські окупанти. Пам’ять про Другу світову війну, спільна для громадян обох країн, не уникнула інструменталізації, особливо напередодні Дня пам’яті та примирення, що відзначається в Україні 8 травня та Дня Перемоги, що відзначається в Росії […]

«Це був час, коли у нас була література світового рівня». Розмова з Яриною Цимбал про «Наші 20-ті»

Задовго до початку повномасштабного російського вторгнення ми поспілкувалися з літературознавицею Яриною Цимбал, яка досліджує і популяризує українську літературу першої половини ХХ ст. Проєкт «Наші 20-ті», над яким працювала Ярина, присвячено українській літературі й культурі, багатьох представників якої згодом назвали «Розстріляним Відродженням». Важливим питанням є оцінка спадщини тогочасних письменників та їх сприйняття крізь призму сьогодення. У нових реаліях, коли […]

Війна трудящим? Що не так із регулюванням праці під час воєнного стану

Після 24 лютого, коли на Україну падали смертоносні російські ракети, на долю учасників ринку праці випали небачені кризові ситуації. Продовжувати роботу стало ризиковано [1]. Передбачити реакцію підприємців на нові виклики було не важко. За словами експерта у сфері бізнесу та прав людини Олени Уварової, компанії поставили фінансове виживання на перше місце. Лише за перший місяць […]

Нафтогазова залежність. Що заважає Європі відмовитися від енергоносіїв із Росії

Про відмову від російських енергоносіїв почали говорити ще до початку повномасштабної російсько-української війни. Для Росії нафта та газ — одне із основних джерел доходів, з якого фінансується і військово-промисловий комплекс країни. Тож відмова від російських енергоносіїв може звести нанівець військові потуги РФ. Європейські країни вже почали шукати шляхи заміщення російських енергоносіїв. З початку квітня російський […]

Мовна ідентичність у світовому контексті: Норвегія

Перша частина рецензії на книжку Володимира Кулика «Мовна політика в багатомовних країнах» є стислим начерком загалом сумного стану вивчення досвіду інших країн українською соціолінгвістикою — досвіду безперечно надважливого. Уявлення про протистояння та взаємодію націй та імперій, що супроводжується мовним конфліктом, є ледь не наріжним каменем сучасної української ідентичності, але глибоке розуміння цього питання поза світовим […]