Веселкового лого недостатньо. Інтервʼю з низовим квір-колективом QueerLab

3413

До Місяця гордості «Спільне» поспілкувалося із низовим квір-колективом зі Львова Queer Lab про те, що необхідно українській ЛГБТК+ спільноті, крім цивільних партнерств та веселкових лого у червні, про те, як працюють і допомагають війську учасни_ці кооперативу та про гомофобів, на яких доводиться відволікатись між працею і волонтерством.

 

Розкажіть, будь ласка, про вашу ініціативу. Як ви утворились? Якою діяльністю займаєтесь? 

КвірЛаб — це кооператив для квір-людей. Наша основна мета — дати квір-людям роботу, а також донатити на армію, щоб збільшити внесок ЛГБТІК+ спільноти у пришвидшення перемоги і зробити його видимим. Ми надаємо різні послуги: пірсинг, тату, консультації з інстаграму та секонд-хенд.

Ми утворилися в березні 2022 року. Від початку повномасштабного вторгнення Львів став таким собі хабом, куди переїхало багато активних людей. Тож ми доволі швидко зібрали колектив. На початку нас було 11, пізніше більша частина кооперативу повернулася до рідних міста, тож зараз нас четверо.

Чому ви обрали саме таку форму самоорганізації як кооператив? 

Бо це найкращий спосіб організації роботи при капіталізмі :) Нам, як лівим, важливо представляти альтернативу горизонтальній ієрархічній організації і популяризувати кооперативи як явище.

 

квір-кооператив

Фото надане квір-кооперативом зі Львова Queer Lab

 

Як змінилося, з вашого досвіду, ставлення до ЛГБТІК+ в Україні з початком повномасштабного вторгнення? Є опитування, які показують позитивну динаміку в останні роки, але як ви відчуваєте чи не відчуваєте ці зміни на власному досвіді? Чи є якась регіональна специфіка, на вашу думку?

Чесно кажучи, складно відповідати на це питання ґрунтуючись на власному досвіді, оскільки навколо кожного з нас є певна бульбашка спілкування. У ній присутні виключно дружні до ЛГБТІК+ люди або представники спільноти. Але факт того, що наша студія розташована так, що не кожен туди може зайти, і ми намагаємось максимально організувати безпеку наших заходів, говорить сам за себе. Плюс в новинах досі повідомляють про неприємні ситуації. До прикладу — коли дівчина освідчилась своїй партнерці в центрі Львова, було багато хейту. Або випадок з Меловіном, коли він брав участь у стендапі, а гумору там не було, тільки стереотипізація і гомофобні жарти. Тому, на нашу думку, прогрес є, але нас чекає ще довгий шлях до повної рівності ЛГТБТІК+ людей.

Узаконення партнерств є «гарячою» темою у розрізі прав ЛГБТІК+ після початку повномасштабного вторгнення. Які думки виникають з цього приводу у вас — як щодо самої ініціативи, так і щодо руху довкола неї? Які ще зміни до законодавства ви вбачаєте необхідними? 

Ми виступаємо за шлюбну рівність, а не за цивільні партнерства. На нашу думку, квір-люди мають мати ті ж права, що і гетеро. Тобто мати можливість усиновлювати чи удочеряти дітей іншої людини в подружжі, розпоряджатися спільним майном тощо. Цивільні партнерства — крок, який може надовго відкинути можливість отримати шлюбну рівність. 

Але, навіть з урахуванням цієї критики, ми будемо раді, коли цивільні партнерства стануть доступними. Частина нашого колективу планує скористатися цією можливістю, як тільки це стане можливо. 

 

кооператив

Фото надане квір-кооперативом зі Львова Queer Lab

 

Водночас трохи підбішує ставлення частини влади до законопроєкту. Ми засуджуємо заяву Міністерства оборони, а також ті ганебні анкети, які вони роздали воїнам і воїнкам. Міноборони демонструє жахливе нерозуміння і небажання розбиратися в питаннях квір-спільноти. Очевидно, що далеко не всі люди у війську готові зробити камінг-аут, тим більше з таким ставленням міністерства.

Також ми проти підготовки законопроєкту без визнання людей в цивільному партнерстві сім'єю, яким зараз займається Міністерство юстиції. Жахливо спостерігати постійну гомофобію від влади, навіть у такому компромісному рішенні, як законопроект №9103.

Безперечно, законодавчі зміни є важливими у розрізі прав ЛГБТІК+. Але чи є якісь проблеми, які не можна вирішити у законодавчому полі? Якщо так, то що необхідно для того, щоб їх вирішити? Які проблеми ви помічаєте як низові активістки? 

Основна проблема — це світогляд людей. Немалу роль в Україні відіграє церква, яка прямо закликає до дискримінації ЛГБТІК+ людей та всіляко вставляє палки в колеса будь-яких законодавчих ініціатив. Рада Церков простягла свої щупальця ледь не в кожен комітет, до того ж досі має в своєму складі священника УПЦ МП. Тут рішенням може бути лише просвітницька діяльність та репрезентація ЛГБТІК+ людей у різних сферах публічного життя. Проста думка, що сексуальність не визначає тебе як погану людину має нарешті вкорінитися у свідомості громадян, і не тільки нашої країни.

 

кооператив

Фото надане квір-кооперативом зі Львова Queer Lab

 

Цей місяць — це прайдмісяць. У цьому році багато компаній і організацій підтримали прайдмісяць. Це одночасно викликало певний скепсис серед низових активісток, адже такі практики часто критикуються як пінквошинг, проте й зачепило консервативні рухи. Що ви думаєте про це? 

Так само, як і цивільні партнерства — це складне питання, і в нас тут теж немає однозначної відповіді. З одного боку, це, дійсно, пінквошинг. Більшість компаній приєднуються до підтримки лише зміною логотипу, а могли б, наприклад, донатити в якісь квір-організації. До того ж «підтримка» відбувається тоді, коли активіст_ки в Україні вже проклали стежку та зробили все, щоб зменшити рівень гомофобії. От якби компанії в 2014 році підтримали перший прайд — оце був би прорив)

З іншого боку, це дійсно розриває чутливі дупці гомофобів, і за цим дуже весело спостерігати. Крім того, для багатьох людей зі спільноти навіть така мізерна підтримка — знак прийняття і поваги, що теж немало. 

Нам хотілося б бачити більше від суспільства, ніж веселкове лого у брендів і організацій.


Auf Deutsch auf der Website der Rosa-Luxemburg-Stiftung

Розмовляла: Альона Ляшева

Обкладинка: Катерина Грицева

Поділитись