• Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині

    Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині

    • Галереї
    • 07/09/2015

    З 1 до 16 серпня 1936 року в Берліні проходили XI літні Олімпійські ігри. У змаганнях взяли участь 49 країн і 3961 атлетів — було встановлено новий кількісний рекорд для таких заходів. У масову культуру ця подія увійшла завдяки домінантному візуальному свідченню режиму — фільму «Олімпія», який зняла два роки по тому контроверсійна режисерка Лені Ріфеншталь. Проте маловідомим лишається факт, що за тиждень до ігор протягом семи днів — з 23 до 30 липня — у Гамбурзі тривав з’їзд, значення якого для внутрішньої політики Третього Рейху було не меншим, ніж проведена згодом Олімпіада, яка формально стала підсумком з’їзду. Ідеться про Другий світовий конгрес з питань дозвілля та відпочинку. Участь у цьому самміті, патроном якого виступив Рудольф Гесс, райхміністр і заступник Гітлера у партійних справах, взяла 61 країна, від Афганістану до Югославії (звісно, за винятком Радянського Союзу) та 3000 делегатів. З огляду на міжнародні амбіції проекту, матеріали конгресу того ж року були перекладені англійською мовою й видані окремою книжкою. На основі цих матеріалів я спробую описати систему адміністрування дозвілля у довоєнній Німеччині (1933-1939).

    Далі
  • После Дарвина

    После Дарвина

    • Статті
    • 13/08/2015

    В последние годы разговоры о генах, ДНК и доставшейся нам от живших в каменном веке предков психологии стали общим местом. Подхваченные и искаженные масс-медиа, довольно спорные, концепции и теории превращаются с легкой руки журналистов в устойчивые клише.

    Далі
  • О КРЫМЕ, АРМЯНАХ И ЛИЦЕМЕРИИ

    О КРЫМЕ, АРМЯНАХ И ЛИЦЕМЕРИИ

    • Блоги
    • 08/07/2015
    «Пам’ятай, чужинець, ― тут господар українець», но на крымский лад. В Крыму есть один «коренной» народ. Все остальное ― от лукавого. И плевать, что и греки, и армяне появились на полуострове раньше крымских татар. И начхать, что есть еще караимы и что остались редкие потомки крымчаков (не «крымцев»!) ― этносы, как полагают некоторые исследователи, появившиеся именно в Крыму. Все это ― не совсем «коренные». И трагедия их ― это так себе трагедия. Их если и можно вспомнить, то мельком, походя, 18 мая. Далі
  • Невільники і смертники у двох таборах: спогади про Освенцим і Біркенау

    Невільники і смертники у двох таборах: спогади про Освенцим і Біркенау

    • Статті
    • 23/06/2015

    Уявіть собі: ряди верстатів і при них стоять сумні-сумні і «чорніші чорної землі» наші столярі ― переважно французькі євреї і поляки. Ніхто не говорить і у всіх очі звернені на бжезінський лісок і на крематорії.

    Далі
  • АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНІ?

    АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНІ?

    • Статті
    • 09/06/2015
    Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917―1991 років» є ключовим і має неабияку вагу, на жаль, зовсім непозитивну. По-перше, він передбачає безглуздий та затратний процес; по-друге, дає чудову нагоду новому керівнику УІНП монополізувати та обмежити доступ на значний період до певних документальних пластів, що не відповідають його примітивному баченню новітньої історії України, або в гіршому випадку може призвести до їх знищення. Відповідно, неупереджене вивчення історії СРСР, ОУН, УПА тощо, стане неможливим. Звісно, чи втіляться у життя всі вище зазначені загрози, ми зможемо сказати лише під час проведення відповідних передач документів. Далі
  • Комунізм і свобода – що спільного?

    Комунізм і свобода – що спільного?

    • Статті
    • 21/05/2015

    Мовлячи абстрактно, є кілька можливостей. Можна сказати, що «комунізм» і «свобода» ― два відмінних поняття, між якими треба навести містки; треба знайти зв’язки між ними, як між «комунізмом» та «демократією» або іншими варіантами, які спадають на думку. В крайньому разі можна припустити, що це дві протилежності, й потрібно відшукати єдність протилежностей або діалектичний розв’язок – можливо, сама історія почасти за певних обставин нас примушує це зробити.

    Далі