Після подій 2013-2014 року в Україні, які призвели до зміни влади, в країні відбуваються значні структурні перетворення. Військові дії і втрата контролю над східними промисловими підприємствами, неоліберальна економічна політика – все це призвело до загострення кризових явищ у практично всіх сферах життя українського суспільства. Під тиском міжнародних кредиторів послідовно скорочується рівень соціальної підтримки. Залишки ресурсів перенаправляються на обслуговування зовнішніх боргів і фінансування силових відомств. Результатом цього є зростання бідності, яке вже відчули на собі широкі верстви населення.
Такі дії виправдовуються війною, альтернативні варіанти розвитку відкидаються і не обговорюються – їх клеймують як загрозу сепаратизму, провокацію, гру на руку Росії. Політика урізання соціальних витрат не є унікальною для України. Заходи жорсткої економії нав’язуються міжнародними фінансовими інституціями та приймаються місцевими елітами повсюдно – як країнам периферії, так і в регіонах, які знаходяться ближче до капіталістичного центру (Південь Європи).
Які є міжнародні успішні приклади спротиву неоліберальному наступу і які їх основні проблеми? Чи є альтернативи розвитку для України в сучасних умовах? І чи можуть ліві сили запропонувати програму змін, яку б підтримали і об’єднали невдоволених по всій країні – як на Заході, так і на Сході? Якою може бути роль профспілок в цьому процесі і які їх дії можуть бути успішними в умовах поглиблення економічної кризи та скорочення виробництва? 7 листопада в Києві учасники міжнародної конференції щодо альтернативного соціально-економічного розвитку спробують дати відповіді на ці питання. В рамках конференції відбудуться дискусії за участі лівих активістів, профспілкових діячів, інтелектуалів з України, Росії, Греції та інших країн за наступними тематиками:
- Варіанти альтернативного соціально-економічного розвитку – що можна протиставити неоліберальним реформам? Що потрібно для завойовування достатньої підтримки такої програми і її втілення в Україні?
- Передумови, успіхи та невдачі спротиву проведенню політики соціальних урізань в міжнародній практиці. Що спільного і що відмінного для застосування такого досвіду в українських реаліях?
- Можливості та перешкоди для розгортання незалежного профспілкового руху в Україні. Що можуть запропонувати профспілковці в умовах посилення наступу капіталу на права і соціальне становище трудящих?
Організатори: Журнал соціальної критики «Спільне», Центр соціальних і трудових досліджень
Конференція проводиться за підтримки Фонду Рози Люксембург.
Заявки на участь у конференції просимо надсилати до 7 жовтня на електронну пошту: [email protected]. У заявці слід вказати назву доповіді, коротку анотацію (до 500 знаків), ім’я та прізвище доповідача, місце проживання й організаційне членство (за бажанням). Організаційний комітет конференції розгляне можливість, але не гарантує компенсацію вартості проїзду та проживання в Києві.
Завантажити анонси: